4. Методичні вказівки до вИконання дипломНої робоТи

4.1 Графічна частина

Усі креслення графічної частини роботи мають назву, яку розміщують зверху. Під назвою при необхідності вказують масштаб. При виконанні графічної частини слід керуватися такими рекомендаціями стосовно зазначених нижче зображень.

Схема розкриття. На кресленні всі виробки, що розкривають родовище, показуються двома лініями. Робочі вугільні пласти виділяються одною жирною лінією. Поряд з ними проставляються їх індекси, потужність і кут падіння, а також відстань між пластами. Позначки глибини розробки ставляться зліва від сітки, яка наноситься на вертикальний переріз гірського масиву. Переріз орієнтується за сторонами світу про що вказується стрілкою, яку розташовують над земною поверхнею. Головні виробки підписують, надають їм кольорове забарвлення та вказують напрям руху повітря по ним, відповідними до умовних позначок стрілками. Гірські породи, ґрунти та водоносні горизонти мають колір відповідно до вимог [11].

Поперечний переріз головних розкриваючих виробок. На цьому кресленні показують кріплення виробок, розміщення в них розстрілів, провідників, підйомних посудин або транспортних засобів, трубопроводи та кабелі електричної мережі та зв’язку. Проставляють конструктивні розміри, а перерізи орієнтують до сторін світу [11]. Навколо виробок породний масив показується штрихуванням.

Структурні колонки робочих пластів. Графічне зображення структурних колонок робочих пластів розташовують в ряд і над ними вказуються їх індекс та назву. Справа і зліва від колонки напроти шару порід ставлять символи фізико-механічних властивостей та позначають їх кількісно, а саме: потужність, міцність, стійкість, здатність до обрушень та інші властивості, що визначають вибір параметрів технології гірничих робіт. Позначки роблять у відповідності до стандарту на гірничо-геологічну документацію.

Технологічна схема очисних робіт. Креслення технологічної схеми подають планом, де показують: розташування підготовчих та очисної виробок; засобів виймання вугілля; кріплення та транспорту; гірничого обладнання в підготовчих виробках; спосіб управління покрівлею; технологічні розміри, які характеризують технологію на виїмковій дільниці; напрямки руху свіжого та відпрацьованого повітря.

Технологічна схема проведення підготовчої виробки. Креслення технологічної схеми подають планом, де показують: розташування гірничих машин для проведення виробки; транспортних засобів; вентиляційних установок та трубопроводів; місця складування матеріалів; тип кріплення; технологічні розміри, які характеризують технологію проведення підготовчої виробки; напрямки руху свіжого та відпрацьованого повітря.

Технологічна схема транспорту шахти (рудника). На технологічній схемі у відповідності до схем розкриття, підготовки та системи розробки необхідно показати: розташування транспортних засобів в очисних, підготовчих та магістральних виробках; їх тип; вантажопотоки по гілках транспортної мережі; напрямки транспортування вугілля, породи та матеріалів. Для цього використовують відповідні позначення, які прийняті у гірничій документації.

Календарний план розвитку гірничих робіт. Графічне зображення календарного плану розробляють у масштабі на гіпсометричній основі одного робочого пласта. На ньому показують: технічну межу шахтного поля по пласту; його орієнтацію відповідно сторін світу; магістральні, панельні та блокові виробки двома лініями, а розрізні та демонтажні печі – однією, а також підписують їх; розміри ціликів, виїмкових полів та стовпів, панелей і горизонтів; рік відпрацювання запасів у виїмковому полі (стовпі) зазначають цифрами, а їх контур обводять кольоровою лінією товщиною 3 мм. Колір приймається відповідно до стандарту на гірничо-графічну документацію.

До календарного плану додається таблиця розподілу запасів за роками та пластами із зазначенням кількості вибоїв, що забезпечують виробничу потужність шахти.

Таблиця техніко-економічних показників гірничого підприємства. У таблиці приводять основні показники роботи гірничого підприємства, яких було досягнуто за звітний рік, що передував переддипломній практиці.

Вентиляція. Наводиться схема вентиляції по шахті в цілому, умовні позначки, таблиця показників та графічне визначення режиму роботи головної вентиляційної установки відповідно до Інструкції зі складання вентиляційних планів [3].

При виконанні решти листів, де наводяться таблиці експериментальних даних, графіки отриманих залежностей, креслення або технологічні схеми запропонованих рішень, слід користуватися загальними вимогами стосовно представлення графічних демонстраційних матеріалів у дипломних роботах [1]. Кількість цих листів і їх зміст уточнюються керівником роботи.