2.3 Меморіальні пам’ятники

Братська могила учасників громадянської війни (кладовище по вул. Ватутіна)

Поховані бійці Червоної армії і партизани. які загинули у 1918-1920 рр. у Черкасах на повіті. Кількість і прізвища похованих невідомі.

В Черкасах 16 січня 1918 року було встановлено Радянську владу, а 15 березня містоокупували німецькі війська, при підтримці яких влада перебувала в руках гетьманського режиму. Восени 1918 року влада в місті перейшла до Директорії. У січні 1919 року солдати корсунського і Черкаського полків підняли повстання проти Директорії і у місті було відновлено Радянську владу. В травні Черкаси кілька днів перебували у руках загонів отамана Григор’єва. 19 серпня містом оволоділи денікінські війська. 31 грудня 1919 року Червона Армія при підтримці мошенських партизан звільнила Черкаси від денікінців.

У 1922 році на братській могилі полеглих бійців і партизан встановлено лабрадоритовий обеліск (вис. - 3,2 м) з написом "Вечная слава героям гражданской войны, погибшим в борьбе за завоевание Советской власти в 1918-1920 гг." (Автор невідомий).

Могила В.І.Дідюка (кладовище по вул. Одеській)

Василь Іванович Дідюк, комісар "Золотого ешелону", народився в 1897 році в с.Накрижки Мінської губернії. Учасник Першої світової війни, з 1918 р. – в Червоній Армії.

У 1920 р. був комісаром ешелону, який доставляв з Іркутська в Казань вивезений Колчаком золотий запас Росії, що складав 21 тис. 442 пуди золотих зливків і монет. В наступні роки працював на різних посадах в системі залізничного транспорту, в тому числі і в Черкасах.

Помер в 1970 р. в Черкасах.

У 1971 р. на могилі В.I.Дідюка встановлена гранітна плита з написом "Дидюк Василий Иванович. 31.01.1897-27.11.1970".

Братська могила воїнів-визволителів і пам’ятний знак на честь полеглих воїнів-земляків

Братська могила розташована біля Будинку культури в мікрорайоні "Дахнівка". Тут поховані 228 радянських воїнів із підрозділів 936-го полку 254-ї стрілецької дивізії та 1239-го і 1235-го полків 373-ї стрілецької дивізії, які загинули 17-19 листопада 1943 року, визволяючи село Дахнівку від німецько-фашистських загарбників. Відомі прізвища 131 воїна. Серед них – Герой Радянського Союзу М.В.Волков.

Микола Васильович Волков (1914-1943) - сержант, командир кулеметної обслуги 936-го полку 254-ї стрілецької дивізії. Народився в с. Новотроїцьке Маріїнського району Кемеровської області, росіянин. В діючій армії – з 1941 року.

В ніч на 2 жовтня 1943 року кулеметна обслуга М.В.Волкова, переправившись через Дніпро, забезпечувала форсування ріки підрозділами полку і закріплення на здобутому плацдармі. 8 жовтня поранений сержант Волков, залишившись наодинці з ворогом, відбив дві атаки, знищивши майже звод гітлерівців.

17 листопада М.В.Волков поліг смертю героя в боях за Дахнівку. 22 лютого 1944 р. йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

У 1954 р. на могилі встановлено пам'ятний знак, який в 1981 р. був реконструйований і складається нині із обкованої міддю залізобетонної скульптури воїна (вис. - 2,4 м), встановленої на обкладеному гранітними плитами постаменті. На передньому плані - меморіальна плита (0,9 х 0,8 м). З трьох сторін могили - стела (28,5 х 0,6 м) із 30 гранітних плит, на яких висічено прізвища похованих та прізвища 128 воїнів-земляків, які полягли на фронтах Великої Вітчизняної війни.

Написи на постаменті - "Вечная слава героям", на плиті - "Герой Советского Союза Волков Николай Васильевич", на стелі - "Имена воинов, погибших в боях за освобождение села Дахновки от немецко-фашистских захватчиков в 1943 г.", "Жители с.Дахновки, погибшие в борьбе с немецко-фашистскими захватчиками".

Могила Леся Гомона (кладовище по вулиці Одеській)

Лесь Гомін (Королевич Олександр Дмитрович), український письменник, народився в 1900 році в Черкасах, де закінчив гімназію. На початку 20-х років служив У Червоній Армії, працював інструктором Київського відділу всеобучу. Після закінчення у 1924 році Київського інституту народної освіти працював у редакціях журналу "Металеві дні", черкаської окружної газети "Радянська думка". В 1935 році був репресований. З 1939 року і в повоєнний час викладав українську літературу в Ніжинському педінституті. У роки Великої Вітчизняної війни працював у школах Узбекистану.

Лесь Гомін - автор наукових праць "Визвольна війна 1648-1654 рр. у народні пісенній творчості", "Українські народні думи і історичні пісні ХVI-ХVІІ ст.", "Соціально-естетичнаприрода новели". З-під його пера вийшли збірник оповідань " Контрольні цифри" (1931), повість"Велетень з хворим серцем" (1932), п'єса "Маска" (1933), романи, вперше видані лише після смерті письменника, - "Голгофа"(у 1959) і "Люди"(у 1971).

Помер в Черкасах. В 1958 р. на могилі встановлено стелу з написом "Український радянський письменник Лесь Гомін (Королевич Олександр Дмитрович). 30.III.1900-16.I.1958. Ти вічно живий у наших серцях. Дружина, син, донька".

Могила В.А.Симоненка (кладовище по вулиці Одеській)

Василь Андрійович Симоненко, видатний український поет, народився в 1935 році в с.Біївці Лубенського району на Полтавщині. Його життя і творчість тісно пов'язані з Черкасами, куди він приїхав у 1959 р. після закінчення факультету журналістики Київського держуніверситету ім. Т.Шевченка.

Працював в обласних газетах "Молодь Черкащини", "Черкаська правда", кореспондентом "Робітничої газети". Брав активну участь в роботі обласного літературного об'єднання. З Черкас направив у видавництво свою першу книжку віршів "Тиша і грім" (1962). В наступні роки, вже по смерті поета, побачили світ його книги "Цар Плаксій і Лоскотон" (1963), "Подорож у країну Навпаки" (1964), "Вино з троянд" (1965), "Земне тяжіння" (1964), "Поезії" (1965), "Избранная лирика" (1968), "Лебеді материнства" (1981), "Поезії" (1984) та інші.

Помер В.А.Симоненко в 1963 р. в Черкасах.

Посмертно у 1989 р. удостоєний Республіканської комсомольської премії ім. М.Островського, а в 1995 р. - Державної премії України ім. Т.Г.Шевченка.

У 1967 р. на могилі В.Симоненка встановлено пам'ятник у формі гранітної брили (2 х 1,3 х 2,3 м), У верхній частині якої висічено портрет поета з книгою в руках. На передній шліфованій частині пам'ятника напис: "1935-1963. Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину. Василь Симоненко".

Автори - скульптор С.Грабовський, архітектор М.Кириленко.

Могила Є.І.Кухарця (кладовище по вулиці Одеській)

Євген Іванович Кухарець, народний артист України, художній керівник і головний диригент Черкаського державного заслуженого українського народного хору. Народився в с.Велюнь Дубровицького району Рівненської області.

Після закінчення Одеської консерваторії з 1974 р. працював хормейстером, а згодом - художнім керівником і головним диригентом Черкаського хору. Відомий як композитор, автор музики до пісень "Земле моя", "Яблунька з Черкаської землі", "Над колискою сина" та інших. В 1981 р. колектив хору став лауреатом Державної премії України ім. Т. Г.Шевченка.

В 1986 р. Є.І.Кухарець нагороджений орденом Дружби народів. Трагічно загинув у 1987 р.

У 1991 р. на могилі встановлено гранітний обеліск (вис. - 3 м) З бронзовим барельєфним зображенням Є.I.Кухарця. Біля обеліску на гранітній надмогильній плиті встановлена бронзова скульптура схиленої у журбі бандуристки у національному одязі (вис. - 1, 7м). На обеліску напис: "Кухарець Євген Іванович. Народний артист УРСР. 1945-1987 рр."

Могила Г.І.Байди (кладовище по вулиці Одеській)

Григорій Іванович Байда, двічі Герой Соціалістичної Праці, народився у 1902 р. в с.Леськи Черкаського району.

Працював наймитом, робітником на металургійних заводах Катеринослава, пізніше – трактористом, слюсарем, комбайнером в Дніпропетровській області. В роки Великої Вітчизняної війни - на фронті.

У повоєнні роки працював комбайнером на Дніпропетровщині. За високі показники у збиранні зернових та технічних культур, а також винахідницьку діяльність по удосконаленню сільськогосподарської техніки Г.І.Байда у 1950 р. удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці, а у 1958 р. – вдруге удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці. На батьківщині, у с.Леськи йому споруджено бронзовий бюст.

Помер в 1981 р. в Черкасах.

У тому ж році на його могилі встановлено обеліск, у верхній частині якого викарбовано дві зірки Героя Соціалістичної Праці і вмонтовано фотографічне зображення Г.І.Байди. В нижній частині - напис "дважды Герой Байда Григорий Иванович. 1902-1981. Помним. Скорбим. Родные".

Могила В.І.Крючкова (кладовище по вулиці Одеській)

Василь Іванович Крючков, підполковник, учасник Першої світової, громадянської та Великої Вітчизняної воїн.

Народився в с.Ліньківці Кельменецького району Чернівецької області.

Брав участь в Хотинському повстанні на Буковині, служив у бригаді Котовського, потім – в прикордонних військах. В роки Великої Вітчизняної війни при звільнені Києва підрозділ під його командуванням знищив 13 танків ворога. Ратні подвиги В.І.Крючкова відзначені 4-ма Георгієвськими хрестами, орденами Леніна, Червоного Прапора, Б.Хмельницького.

Помер в 1976 р. в Черкасах.

В 1992 р. на могилі В.І.Крючкова встановлено обеліск з лабрадориту (вис. – 2,4 м) з барельєфним зображення героя. На обеліску викарбовано напис "В.И.Крючков. 1888-1976. Жизнь его – легенда, бывшая былью".

Могила А.І.Хименка (кладовище по вул. Руставі)

Андрій Іванович Хименко (Химко), український письменник, народиввся в 1919 р. в С.Адамівці Чигиринського повіту.

У 1939 р. закінчив Черкаський медичний технікум і вступив на заочне відділення літературного факультету Дніпропетровського університету. Початок війни застав А.І.Хименка в Полтаві на лікуванні. За участь в підпільній роботі неодноразово заарештовувався гестапо. З уманської в'язниці у березні 1944 р. звільнений радянськими військами.

У серпні 1944 р. за сфабрикованим звинуваченням його було ув'язнено на 10 років з наступним п'ятирічним поселенням у віддалених районах. З 1964 р. проживав в Черкасах, де працював і займався літературною діяльністю. Схвальні відгуки отримала його трилогія про козацького ватажка Івана Сірка ("Засвіти", "Між орлами і півмісяцем,), "Під Савур-могилою"),автобіографічний твір "У пазурах вампіра", поема "Анти".

Помер у 1991 р.

У 1993 р. на могилі А.І.Хименка встановлено гранітний обеліск (вис. 0,8 м), на якому викарбовано напис "Хименко Андрій Іванович (Андрій Химко). 27.07.1919 - 18.12.1991". На гранітній надмогильній плиті - тризуб і напис:

"І гасла й стяг дідів

я ніс, як міг, роки,

і їхні звичаї мені святі,

що тризна!

Та чільними були завжди

лиш два таки:

мій люд на всій землі

і рідна материзна

( "Сповідь")"

На честь перебування Т.Г.Шевченка в Черкасах (вулиця Хрещатик, 219)

Меморіальна плита на фасаді триповерхового цегляного будинку, в якому розмістився музей "Кобзар" Т.Г.Шевченка.

Відкрита у 1989 році на честь 175-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка.

На бронзовій плиті барельєфне зображення Т.Г.Шевченка і рельєфний напис: "В цьому будинку з 1859 році перебував Т.Г.Шевченко. Будинок реконструйовано на початку ХХ століття".

Виготовлено Київським творчо-виробничим об'єднанням "Художник".

Автор - скульптор А.В.Кущ.

Г.І.Петровському (1878-1958) (вулиця Петровського, 20)

Дошка на фасаді адміністративного будинку машинобудівного заводу ім. Г.І.Петровського.

Відкриття дошки відбулося в січні 1925 року. Замінено новою в 1978 році. На мармуровій плиті бронзовий барельєф Г.І.Петровського та карбований напис: "Петровський Григорій Іванович - 1878-1958 рр. В січні 1925 року 1-му державному чавунно-ливарному і механічному заводові присвоєно ім'я соратника В.І.Леніна Всеукраїнського старости Г.І.Петровського. 4 лютого 1978 року".

На честь страйку робітників цукрорафінадного заводу (вулиця Добровольського, 1)

Встановлена в 1967 році на фасаді головного корпусу заводу. виготовлена Черкаськими художньо-виробничими майстернями Художнього фонду УРСР.

Присвячена подіям, що відбулися 2(15) листопада 1901 року, коли застрайкували черкаські рафінадники. Це був найбільший страйк у місті.

Ці події увічнені на чорній гранітній плиті де викарбовано напис: "Здесь, на заводе, 2 ноября 1901 года состоялась стачка Черкасских рафинадников. Рабочие ввыставили требование, которое стало уже одним из лозунгов всемирного рабочего движения - они потребовали 8-часового рабочего дня"

"Искра", № 13, 20 декабря 1901 года".

На честь першої організаціїї РСДРП (вулиця Благовісна, 170)

Встановлена в 1967 році на будинку тютюнової фабрики. На меморіальній дошці викарбовано напис:

"На цій фабриці було створено першу в Черкасах організацію РСДРП, яка очолилареволюційний рух робітників міста в 1905 році". виготовлена Черкаськими художньо-виробничими майстернями Художнього фонду.

Першій раді робітничих, селянських і червоноармійських депутатів (вулиця Хрещатик, 215)

Установлена у 1973 році на фасаді будинку медичного училища. Виготовлена Черкаськими художньо-виробничими майстернями Художнього фонду.

На білій мармуровій плиті викарбовано напис: "Тут стояв будинок, у якому в 1918 році містилася перша Рада робітничих, селянських та червоноармійських депутатів м. Черкаси".

На честь розташування штабу 38-ї армії в роки Великої Вітчизняної Війни (вулиця Університетська, 22)

Встановлена 1985 року на честь 40-річчя Перемоги У Великій Вітчизняній війні.

На металевій плиті напис: "У цьому будинку в серпні 1941 року розташовувався штаб 38-ї армії. Тут перебував письменник-воїн А.П.Гайдар".

Виготовлена Черкаськими художньо-виробничими майстернями Художнього фонду.

На честь екіпажу Броненосця НКВС (вулиця Громова, 2)

Встановлена у 1988 році.

На металевій плиті - зображення ордена Червоного Прапора та рельєфний напис: "На цьому місці у 1935-1941 роках стояв броненосець НКВС, нагороджений за оборону Черкас від німецько-фашистських загарбників орденом Червоного Прапора".

Автор - архітектор Ю.Ф.Сомиков.

Вулиця Ільїна (вулиця Ільїна, 269)

Дошка встановлена в 1967 році на честь Єпіфана Несторовича Ільїна (1894-1919), командира партизанського загону ім. Спартака, уродженця с.Яснозір'я (тепер Черкаського району).

На мармуровій плиті висічено напис: "Ця вулиця названа іменем Ільїна Є.Н. (1894-1919), активного учасника встановлення Радянської влади на Черкащині в 1918-1919 рр."

Вулиця Подолинського (вулиця Подолинського, 1)

Дошка встановлена в 1987 році на честь С.А.Подолинського, уродженця с.Ярославки Шполянського району Черкаської області.

Виготовлена в Київському творчо-виробничому об'єднанні "Художник".

На бронзовій плиті барельєф С.А.Подолинського та рельєфний напис:

"Цю вулицю названо іменем Сергія Андрійовича Подолинського (1850-1891), українського революціонера-демократа, одного з перших популяризаторів економічного вчення К.Маркса на Україні".

Вулиця Молоткова (вулиця Молоткова, 85)

Встановлена в 1967 році на честь В.М.Молоткова, Героя Радянського Союзу, який загинув у боях з гітлерівським и загарбниками під час визволення м.Черкаси у роки Великої Вітчизняної війни.

На мармуровій плиті напис: "В.М.Молотков (1922-1943), Герой Радянського Союзу. Загинув смертю хоробрих у боях за визволення м. Черкаси".

Вулиця Поднєвича (вулиця Поднєвича, З/1)

Встановлена в 1967 році. На мармуровій плиті зірка Героя Радянського Союзу, лавровий вінок та викарбуваний напис: "В.А.Поднєвич (1923-1943 рр.), Герой Радянського Союзу, загинув смертю хоробрих у боях за визволення м.Черкаси".

Вулиця Фрунзе (вулиця Фрунзе, 1)

Встановлена в 1987 році на честь відомого діяча Комуністичної партії і Радянської держави. Виготовлена в Київському творчо-виробничому об'єднанні "Художник".

Бронзова плита з барельєфним портретом М.В.Фрунзе та рельєфним написом: "цю вулицю названо іменем Михайла Васильовича Фрунзе (1885-1925), професійногореволюціонера, активного діяча Компартії та Радянської держави".

Вулиця Хоменка (вулиця Хоменка, 2)

Встановлена в 1975 році на честь Г.С.Хоменка, Героя Радянського Союзу, який загинув при визволенні Черкас у роки Великої Вітчизняної війни.

На гранітній плиті викарбувані зображення танків, зірки Героя Радянського Союзу й напис: "Ця вулиця названа іменем Героя Радянського Союзу Гната Степановича Хоменка (1914-1943), який загинув смертю хоробрих за визволення м. Черкаси".

Автор - архітектор Г.А.Урсатій.

Вулиця Пальохи (вулиця Пальохи, 1)

Встановлена в 1987 році на честь С.Н.Пальохи.

На бронзовій плиті барельєфний портрет С. Н.Пальохи та рельєфний напис: "Пальоха Сергій Наумович (1902-1984). В роки Великої Вітчизняної війни – секретар підпільного райкому Компартії України та комісар Черкаських партизанських загонів. Його іменем названа ця вулиця".

Автори: скульптор С.Й.Грабовський, архітектор Ю.Ф.Сомиков.

Вулиця Лазарева (вулиця Лазарєва, 6)

Встановлена в 1987 році на честь Ф.Ф.Лазарєва, Героя Радянського Союзу, який загинув у боях за визволення Черкас у роки Великої Вітчизняної війни. Виготовлена в Київському творчо-виробничому об'єднанні "Художник".

На бронзовій плиті барельєфний портрет Ф.Ф.Лазарєва, зображення зірки Героя Радянського Союзу, лаврової гілки та рельєфний напис: "1922-1943. Цю вулицю названо іменем Героя Радянського Союзу Федора Федоровича Лазарєва, який загинув смертю хоробрих в боях за визволення міста Черкас в 1943 році".

Вулиця Вербовецького (вулиця Вербовецького, 52)

Дошка відкрита у 1967 році в пам'ять про С.П.Вербовецького, активного учасника боротьби за встановлення влади Рад у Черкасах, робітника цукрорафінадного заводу.

У 1987 році замінена новою. На бронзовій плиті барельєфне зображення С.П.Вербовецького та рельєфний напис: "С.П.Вербовецький (1885-1919)".

Герою Радянського Союзу В.В.Чіковані (1919-1944) (Вулиця Смілянська, 33)

Відкрита у 1967 році.

На сірому мармурі бронзове рельєфне зображення В.В.Чіковані і рельєфний напис: "При штурмі цього будинку в боях за визволення м.Черкаси здійснив подвиг Герой Радянського Союзу Вахтанг Чіковані (191991944)".

Автори: скульптор С.Й.Грабовський, архітектор Ю.Ф.Сомиков.

Вулиця Чіковані (Вулиця Чіковані, 23/1)

Встановлена 1985 року на честь В.В.Чіковані, учасника визволення Черкас в роки Великої Вітчизняної війни, Героя Радянського Союзу.

На гранітній плиті викарбуваний напис: "Ця вулиця носить ім'я Героя Радянського Союзу Вахтанга Володимировича Чіковані, який відзначився в боях за визволення м.Черкас і під час Корсунь-Шевченківської битви".

Герою Радянського Союзу П.С.Битюцькому (1917-1941) (черкаський аеропорт)

Встановлена у 1987 році біля нового приміщення аеропорту на честь Героя Радянського Союзу Петра Степановича Битюцького, який загинув у бою з гітлерівськими загарбниками при обороні м. Черкаси у 1941 році.

На бронзовій плиті барельєфне зображення П.С.Битюцького і рельєфний напис: "У цьому районі 15 серпня 1941 року здійснив свій подвиг у повітряному бою з фашистами пілот-комісар 15 авіадивізії, Герой Радянського Союзу П.С.Битюцький"

Автори: скульптор С.Й.Грабовський, архітектор Ю.Ф.Сомиков.

Вулиця Гайдара (на території школи № 32)

Встановлена в 1986 році на честь письменника А.П.Гайдара, учасника громадянської та Великої Вітчизняної воєн. Виготовлена в Київському творчо-виробничому об'єднанні "Художник".

На бронзовій плиті у вигляді розкритої книги барельєф А.П.Гайдара та рельєфний напис: "Цю вулицю названо іменем Аркадія Петровича Гайдара (Голикова)( 1904-1941), дитячого радянського письменника, воїна часів громадянської та Великої Вітчизняної воєн".

Вулиця Василини

Дошка встановлена в пам'ять про П.К.Василину, радянського і партійного працівника,депутата Верховної Ради СРСР 1-го скликання, уродженця с.Леськи Черкаського району. Виготовлена в Київському творчо-виробничому об'єднанні "Художник".

На бронзовій плиті барельєф П.К.Василини і рельєфний напис: "Цю вулицю названо іменем радянського і партійного працівника, депутата Верховної Ради СРСР 1-го скликання,секретаря Кіровоградського підпільного райкому КП(б)У, замученого в Черкасах у застінках гестапо".

Герою Радянського Союзу О.П.Сурікову (1918-1943) (проспект Хіміків)

Встановлена на приміщенні прохідної об'єднання "Хімволокно" у 1967 році.

На мармуровій плиті барельєфний портрет О.П.Сурікова і викарбуваний напис: "Зупинися, друже! На цьому місці здійснив подвиг у 1943 році, підірвавши себе і ворогів останньою гранатою Герой Радянського Союзу Олексій Суріков".

Виготовлена Черкаськими художньо-виробничими майстернями Художнього фонду.

Вулиця Ватутіна

Дошка відкрита у 1967 році на розі вулиць Ватутіна і Громова. Встановлена на бетонному постаменті.

На бронзовій плиті рельєфний напис: "Ця вулиця названа іменем Миколи Федоровича Ватутіна (1901-1944), видатного радянського полководця, учасника Корсунь-Шевченківської битви. Похований у м. Києві".

Автор - архітектор Мусієвський.

В.А.Симоненку (бульвар Шевченка, 345)

Дошка відкрита у J987 році на фасаді будинку, в якому жив В.А.Симоненко. На бронзовій дошці рельєфний напис: "У цьому будинку в 1959-1963 роках жив поет Василь Симоненко".

Автори: скульптор С.Й.Грабовський, архітектор Ф.М.Кириленко.

В.А.Симоненку (вулиця Василя Симоненка, 1)

Дошка на розі будинку №1, встановлена на честь визначного українського поета Василя Симоненка, який з 1957 до 1963 року жив у Черкасах. Тут написав кращі вірші: "Лебеді материнства", "Жорна", "Дід умер", "Монархи" та багато інших. З Черкасами пов’язано упорядкування та вихід у світ його поетичних збірок "Тиша і грім" (1962), "Земне тяжіння" (1964); казок "Цар Плаксій і Лоскотон" (1963), "Подорож у країну Навпаки" (1964).

Дошка відкрита у 1989 році. На бронзі - барельєфне зображення поета та напис: "ця вулиця названа іменем видатного українського радянського поета Василя Симоненка".

Автор - скульптор С.Й.Грабовський.

Вулиця Вернигори (вулиця Вернигори,З)

Дошка встановлена в 1967 році на честь П.Л.Вернигори, Героя Радянського Союзу, який загинув у боях з гітлерівськими загарбниками при визволенні Черкас у роки Великої Вітчизняної війни.

У 1985 році мармурова дошка замінена на бронзову. Виготовлена в Київському творчо-виробничому об'єднанні "Художник".

На бронзовій плиті барельєф П.Л.Вернигори та рельєфний напис: "Цю вулицю названо іменем Героя Радянського Союзу Вернигори Петра Леонтійовича, який загинув смертю хоробрих у боях за визволення міста Черкас у 1943 році".

Герої Радянського Союзу, поховані в м. Черкаси

В післявоєнний період:

1. Андрющенко Я.Т. (1920-1982)

2. Байбаренко Г. М. (1919-1996)

3. Грабчак А.М. (1910-1973)

4. Давиденко С.П. (1911-1972)

5. Дітюк В.К. (1918-1984)

6. Дробаха А.І. (1924-1984)

7. Євстратов М.О. (1912-1991)

8. Заварзін А.М. (1919-1995)

9. Зінченко Ф.М. (1902-1992)

10. Індик С.Л. (1910-1980)

11. Калінін М.М. (1911-1973)

12. Лук'янов О. В. (1906-1974)

13. Луценко О.М. (1908-1977)

14. Малущенко М.Е. (1912-1985)

15. Морозов М.М. (1916-1947)

16. Палій Ф.П. (1916-1996)

17. Ражев К.І. (1922-1952)

18. Роман О.Л. (1922-1995)

19. Скляров А.А. (1915-1980)

20. Суботін С.П. (1921-1996)

21. Тарасков Д.Ф. (1915-1981)

22. Терещук І.А. (1915-1994)

23. Хоменко I.Ф. (1920-1984)

24. Широкий В.І. (1921-1974)

Герої Радянського Союзу, уродженці м. Черкаси:

1. Атамановський П.Ю. (1899-1945) - похований в м. Скуодас (Литва) .

2. Воїншин Ю.А. (1920-1982) - похований в м. Сміла

3. Кириченко І.Ф. (1902-1981) - похований в м. Москва

4. Кульбашний С.З. (1911-1947) - похований в м. Черкаси.

5. Куперштейн І.Г. (1915) - проживає в м. Челябінську

6. Рувинський В.А. (1919) - проживає в м. Москві

7. Якубовський І.С. (1924-1944) - похований в с. Смолиця Бихівського району Могилівської області

Герої Росії

Оловаренко В.Л. (1969-1993) - похований в м. Черкаси

Герої Радянського Союзу, які проживають в м. Черкаси:

1. Кармацький Т.Ф.

2. Лапін О.М.

3. Сердюк Г.М.

4. Степаненко І.Н.

5. Рибалко В.І.

6. Редкін М.В.

7. Тканко О.В.

8. Федоров І.В.

Кавалери Трьох Орденів Слави, жителі м. Черкаси:

Грузіненко А.Л.

Лунін І.Ф.

Симоненко М.І. - похований в м. Черкаси

Симонов Е.О.