2.3 Порівняльний аналіз результатів дослідження.

В ході експериментального дослідження щодо впливу екзаменаційного стресу на емоційний стан студентів, яке ми провели в два етапи, було застосовано чотири методики, результати яких ми розмістили в таблицях для проведення порівняльного аналізу.

Порівнюючи результати даного дослідження, дав підставу вважати, що під час проходження ДПА та ЗНО настрій учнів 9, 11 класів знаходиться в негативному діапазоні, де переважно показниками є тривожний та сумний настрій. Як правило, учні не в змозі усвідомити ту обставину, що вони переживають стрес. Про це можуть сигналізувати їх поведінка, самопочуття, загальний фон настрою. Важливо те, як сам учень оцінює екзаменаційну ситуацію (як ту, що контролюється ним, чи не контрольовану). В експериментальних групах екзаменаційна ситуація призвела до значного підвищення ступеню тривоги та суму. Це відображає реальну загрозу самооцінки та самоповаги, яка присутня в ситуації екзамену (див. табл. № 7).

Порівнюючи результати даного дослідження, можна сказати, що рівень тривожності учнів під ДПА і ЗНО хоч і залишався в діапазоні середніх величин, але він значно перевищує дані, які ми отримали в на першому етапі дослідження, а у одного досліджуваного навіть підходить до критичної межі з високим рівнем.

Підвищена тривожність під час екзаменів є порушенням адекватності прояву емоцій. Учні відчувають страх без явного об'єкта цього страху. Беручи до уваги письмове опитування, яке ми проводили з учнями перед початком тестування, можна додати, що у стані тривоги у людини може початися тремтіння рук, з'явитися відчуття безпорадності, небезпеки, непевності. Знижується критична складова аналізу ситуації, виявляється збуджена або пригноблена міміка, невластива людині жестикуляція. На психологічному рівні тривожність у учнів відчувається як напруга, заклопотаність, неспокій, нервозність і переживається у вигляді відчуттів невизначеності, безпорадності, безсилля, незахищеності, самоти, загрожуючої невдачі, неймовірності ухвалити рішення. Таким чином, підвищена тривожність у старшокласників під час екзаменів, обумовлена страхом можливої невдачі, є пристосувальним механізмом, що підвищує відповідальність випускників перед обличчям суспільних вимог і установок, та випробування. Це зайвий раз підкреслює соціальну природу явища «тривожності». При цьому негативні емоції, які супроводжують тривожність, є тією «ціною», яку змушена платити людина за підвищену здатність чуйно відгукуватися і, в кінцевому рахунку, краще пристосовується до соціальних вимог і норм [21, с.72-73]. ( див. табл.№ 8).

Порівнюючи результати дослідження за методикою САН, що були проведені нами, ми відмітили, що показники самопочуття, активності та настрою учнів 9, 11 класів, отримані під час екзаменаційної компанії, значно нижчі, ніж в навчальній період. Отже, можна зробити однозначний висновок, що стрес, який учні переживають під час екзаменів, негативно впливає на самопочуття, активність та настрій.

До емоційно напружуючи факторів періоду підготовки до екзаменів можна віднести: інтенсивну розумову діяльність;підвищення статичного навантаження; обмеження рухливої активності порушення режиму сну; емоційні переживання, пов'язані з неочікуваними результатами іспитів та невпевненості в власних знаннях [21, с.72-73]. (див. табл. №).

Порівнюючи результати дослідження за методикою самооцінки психічних станів можна зробити висновок, що показники тривожності, фрустрації та агресивності в період проходження ЗНО, ДПА вищі, ніж у навчальний період. Разом з тим, показники ригідності майже не зазнали змін.

Необхідність постійної адаптації до умов навчальної діяльності, до потоку інформації, який збільшується з кожним етапом навчання, провокує появу і розвиток у учнів систематичних навчальних стресів. Особливу увагу привертає проблема екзаменаційного стресу, під час проходження ДПА і ЗНО особливостей проведення іспитів та їх впливу на емоційний стан учнів.

Порівняльний аналіз результатів досліджень серед учнів експериментальних груп за методика: (САН), «Самооцінка психічних станів» (за Г. Айзенком), Дослідження тривожності (опитувач Спілбергера- Ханіна). методикою «Самооцінки психічних станів: самопочуття, загальна активність, настрій» дав підставу вважати учні 9, 11 клас перебувають у емоційного напруження, який характеризується високим рівнем тривожності, фрустрації, агресивності. Учні відчувають напруга, заклопотаність, неспокій, нервозність знаходяться в стані невизначеності, безпорадності, безсилля, незахищеності, самоти, загрожуючої невдачі, неймовірності ухвалити рішення і знаходяться в сумному настрої. На фізіологічному рівні у учнів експериментальних груп 9,11 класів спостерігаються часте серцебиття, сухість в роті, скованість та тремтіння м'язів, тощо.

Висновки до другого розділу.

В нашому дослідженні ми пріпустили гіпотизу: опитана група школярів має сильне емоційне потрясіння під час проходження ДПА, ЗНО.

В емпіричній частині нашої роботи було використано декілька методик:

1. Дослідження самопочуття, активності, настрою за допомогою тесту САН, або методики «Самооцінки психічних станів: самопочуття, загальна активність, настрій (САН). Метою дослідження в якій є діагностика настрою, як емоційного стану особистості.

2.Дослідження тривожності (опитувач Спілбергера -Ханіна).

Шкала створена Ч. Д. Спілбергером призначена для визначення того, як людина відчуває себе зараз, в даний момент, тобто для діагностики актуального стану, а завдання другого шкали (STAI: X-2) спрямовані на з'ясування того, як суб'єкт відчуває себе зазвичай, тобто діагностується тривожність як властивість особистості.

3.Самооцінка психічних станів по Айзенку. Дана методика дозволяє оцінити тривожність, фрустрацію, агресивність та ригідність.

4.Письмове опитування, що допомагає визначити актуальні прийоми зняття стресу для старшокласників, та ознаки екзаменаційного стресу, які вони помітили в передекзаменаційний період.

Дослідження емоційного стану учнів під час звічайної навчальної діяльності і під час проходження ДПА й ЗНО та порівняльний аналіз результатів досліджень дав підставу вважати:

• під час проходження ДПА та ЗНО настрій учнів 9, 11 класів знаходиться в негативному діапазоні, де переважно показниками є тривожний та сумний настрій. В експериментальних групах екзаменаційна ситуація призвела до значного підвищення ступеню тривоги та суму. Це відображає реальну загрозу самооцінки та самоповаги, яка присутня в ситуації екзамену;

• рівень тривожності учнів під ДПА і ЗНО хоч і залишався в діапазоні середніх величин, але він значно перевищує дані, які ми отримали в на першому етапі дослідження, а у одного досліджуваного навіть підходить до критичної межі з високим рівнем;

• показники самопочуття, активності та настрою учнів 9, 11 класів, отримані під час екзаменаційної компанії, значно нижчі, ніж в навчальній період, це означає, що стрес, який учні переживають під час екзаменів, негативно впливає на самопочуття, активність та настрій.

• учні 9, 11 класів перебувають у стані емоційного напруження, який характеризується високим рівнем тривожності, фрустрації, агресивності. Учні відчувають напругу, заклопотаність, неспокій, нервозність знаходяться в стані невизначеності, безпорадності, безсилля, незахищеності, самоти, загрожуючої невдачі, неймовірності ухвалити рішення і знаходяться в сумному настрої. На фізіологічному рівні у учнів експериментальних груп 9,11 класів спостерігаються часте серцебиття, сухість в роті, скованість та тремтіння м'язів, тощо

У результаті експериментального дослідження, висунута нами гіпотеза про те, що учні 9,11 класів під час проходження ДПА і ЗНО мають сильне емоційне потрясіння знайшла своє підтвердження.

ВИСНОВКИ

Результати теоретичного й експериментального дослідження повною мірою підтвердили гіпотезу, на якій вони ґрунтується, засвідчили вирішення поставлених завдань і дали підстави для таких висновків:

1.Емоція - це загальна активна форма переживання організмом своєї життєдіяльності. Емоційний процес включає в себе три основних компоненти : емоційне збудження, знак емоції та ступінь контролю емоції. Емоціям властива полярність. Умови життя та діяльності викликають емоції різного рівня активності. Розрізняють емоції стенічні та астенічні.

Багатство емоційних станів виявляється у формі настроїв, афектів, стресів, фрустрацій, пристрастей.

2.Стрес - неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) зовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи.

3.Екзаменаційний стрес – це стан сильного емоційного напруження, що виникає під час очікування, чи страху перед, після і під час екзаменів. Також, теоретично, ми з’ясували, що основною причиною виникнення екзаменаційного стресу є страх, а всі інші просто похідні від неї. Екзаменаційний стрес негативно впливає на нервову, серцево-судинну і імунну системи учнів і навіть може викликати порушення генетичного апарату, підвищуючи вірогідність виникнення захворювань, також може привести до психічних розладів.

4.При дослідженні настроїв та емоційних станів учнів 9, 11 класів було встановлено, що під проходження ДПА і ЗНО, останній змінюється в негативну сторону, переходячи від радісного, приємного, спокійного до сумного та тривожного.

Використання методики Спілбергера- Ханіна дало змогу зробити висновок, що рівень тривожності старшокласників під час екзаменів хоч і знаходився в середніх показниках, але підійшов до критичної межі з високим рівнем. Це вказує на те, що іспит є психотравмуючим чинником, що ініціює механізм реактивної депресії, негативно впливає на нервову систему учнів, викликає істерики, формує стан загального нездужання, розгубленості, страху та тривоги.

Досліджуючи результати методики САН, ми мали змогу переконатись, що рівні самопочуття, активності та настрою знизились у всіх учнів експериментальних груп під час здачі іспитів, більше того - стали навіть нижчими за прийняту в цій методиці норму. Отже, можна зробити однозначний висновок, що стрес, який учні переживають під час екзаменів, негативно впливає на самопочуття, активність та настрій.

Використання методики самооцінки психічних станів по Айзенку, дало можливість виявити наступне: індекси тривожності, фрустрації та агресивності в період проходження ДПА І ЗНО вищі, ніж у звичайній навчальній діяльності. Але показники ригідності майже не змінились.

Враховуючи ці критерії, можна сказати, що висунута нами гіпотеза про те, що учні 9, 11 класів мають сильне емоційне потрясіння під час проходження ДПА і ЗНО, повністю підтвердилась.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Бодров, В. А. Когнітивні процеси і психологічний стрес: Навч. посіб.-Л.:Літрес, 2005.- 263 с.

2.Бодров Ст. А. Психологічний стрес: розвиток і подолання: Навч. посіб.- Л.:Літрес, 2007 -150 с.

3.Бесєдін, А. Н. Книга практичного психолога: Навч. посіб.- Х.:Азімут, 2002- 50-68 с.

4.Батракова Сек.Н., Левова М. М. Емоційний вплив на учнів в процесі навчання// М.:Сов. педагогіка. – 1991- С. 28-32.

5.Білостоцька Е. М., Нусбаум Д. Х. Фізіологічні зрушення у школярів під час іспитів//Гігієна і санітарія. - С.:Педагогіка – 1984-С. 31-35.

6.Волженцева И.В. Зміна психічних станів студентів під час навчальної діяльності / И.В. Волженцева // Психологія: Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова:В.: Світ- 1993-С.48-52.

7.Василюк Ф. Е. Психологія переживання - Питання психології: М.:Всесвіт – 2001- С. 72 – 73.

8.Владимирова Н.М. Вплив ситуації іспиту на перебіг асоціативного процесу у студентів:М.: Громбаха. – 1988. – С. 147-160.

9.М. Й. Варій. Загальна психологія. Навч. посіб.- М.:Азімут,2000-С.108-120.

10.А. Ст. Винословська. Психологія: З.: Науковій світ, 1987-С. 36-55.

11.Джордж М. Мистецтво релаксації. Зняття напруги. Подолання стресу. Самодопомога. – М.,Схід-2001-С. 36-45.

11.Гримак Л. П. Резерви людської психіки: Введення в психологію активності

12. М., Іовльов Б. В., Карвасарський Б. Д. Емоційний стрес в умовах норми і патології людини.

13.Горизонтів П. Д., Білоусова А. Н., Федотова Н. И. Стрес і система крові. – М: Медицина, 1988. – С. 5 – 79.

14.Б.І. Додонов. Емоція як цінність: Юніор-2005-385 с.

15.Жорж Ж. Дитячий стрес та його причини. Як допомогти підготуватися до іспитів. Практичні рекомендації для батьків// Шкільний психолог. – 2003. -

16..Доскин Ст. А. Профілактика екзаменаційного стресу // Школа і психічне здоров'я учнів / Під ред. С. М.:М.: Громбаха. – 1988. – С. 147-160.

17..К. Ізард. Психологія емоцій:Л.:Бахрах-2009- 88 с.

18.Калашков А. А., Сауткин В. С., Косово Ст. Л. До питання про профілактику нервово – емоційного напруження у студентів під час іспитів// Гігієна і санітарія. – 1982- С. 32-35.

19.В. А. Крутецький . «Психологія»: Афіша- 1996-С.260-272.

20.Кижаєв-Смик Л. А. Психологія стресу:Основа-2001-С.57-63.

21.Кузнєцов В. И. Моніторинг ціннісних орієнтацій молоді як показник трансформації суспільства // Питання психології:С.:Владас - 2001- С. 72 – 73.

22.Корыстов Ю. В. Емоції, стрес, куріння, вживання алкоголю та рак – кореляційні та причинні зв'язки // Журнал ВНД їм. Павлова. – 1997– С. 627 – 657.Легато М. Чоловіки і жінки. Чому ми такі різні? –М., 2000. – С. 101 – 121.

23.Мартинова Т. Ф., Дьячкова Сек.П., Павлова Я. Е. Рекомендації вчителям по психологічної підготовки до ЄДІ випускників та їх батьків. – Якутськ, 2002- C.350-355.

24.С. Д. Максименко. Загальна психологія:Б:«БАХРАХ-М», 2002. – 672 с.

25.Немов Р. С. Основи психологічного консультування: Навч. для студ. педвузів. – М.: .Гуманит. изд. Владас, 1999. - 394 с.

26.Натаров В. И. Нервово-психічна напруга і психопрофілактика станів здоров'я студентів / В. И. Натаров, Т. А. Нємчин // Психологічний журнал– 2004. − № 2. – С. 2-6.

27.Овчиннікова А. В., Пунг Е. Ю. Експериментальне дослідження емоційної напруженості у ситуації іспиту- М.:Сов. Педагогіка, 2003- 70-78 с.

28.Пивоварова Р. Н. Стрес та його вплив на формування характеру. – Л., 1987. - С. 95-99.

29.Плотніков В. о. Оцінка психовегетативних показників у студентів в умовах екзаменаційного стресу // Гігієна праці. – 1983. № 5, – С. 48-50.

30.Т. В. Пашукова. «Практикум з загальної психології»:Б.:Основа- 1998-С.200-215.

31.Д. Я. Райгородський. Практична психодіагностика. Методики і тести. : Навч. для студ. педвузів. – М.: .Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. - 394 с.

32.Райгородський Д. Я. Практична психодіагностика. Методики і тести. Навчальний посібник. – 33.Самара: Видавничий Дім «БАХРАХ-М», 2002. – 672 с.

34.Рибина Л. Чи зможе школа позбавитися від стресів? //Матеріали міжрегіональної конференції Міністерства освіти РФ «Виховуємо здорове покоління», 30-31мая 2004р. – М,2004

35.С. Л. Рубінштейн. Основи загальної психології.К.Освіта-2006- С.267-287.

36.Рогов Е. И. Емоції і воля/ Е. И. Рогов. – М.: Гуманит. Изд. Центр Владос, 2003. – 240 с.

37.Рутман Е. М. чи Треба тікати від стресу?/ Е. М. Рутман.- М.: Фіс, 1990. - 128с.

38.Самоукіна Н.В. Ігри в школі і вдома. Психотехнічні вправи і корекційні програми. – Мідас,1995- 150 с.

40.Сельє Р. Стрес без дистресу. –М.:Мрія, 1992. – 130 с.

41.Суворова Ст. Ст. Психофізіологія стресу. – М: Педагогіка, 1975. – С. 3 – 208.

41.Сергєєв В. Н., Ананьєва Н.И. Фізичні вправи в екзаменаційний період як засіб підвищення розумової і фізичної працездатності студентів//Гігієна санітарія. – 1982. - №6. - С. 22-25.

42.Стебенева Н., Королева Н. Шлях до успіху// Шкільний психолог. – 2003. - №16- 24 с.

43.Р. Сельє. Теорія стресу.О.: Теорія- 2008- 465 с.

44.Ушаков Е. И., Ушаков Р. К., Илипаев И.И. Про рівні формування стресорів і стресів. – Л., 1987. - С. 5-19.

45.Фадєєв Н. Ю., Голушко А. А. Хвилюйтеся спокійно – у вас екзамени. –: Педагогіка,1999- С.25-38.

46.Файчак Р. В. Вплив екзаменаційного стресу на імунобіологічні властивості організму підлітків та їх корекція засобами фізичної культури // Актуальні проблеми фізичної культури і спорту - Медицина – 2005. – №8-9. – С. 115-118.

47.Франкл Ст. Основні поняття логотерапії// Пров. А. Бореїв. - З кн: Ст. Франкл. Доктор і душа. - СПб.: Ювента, 1997. - С. 242-279.

48Хомич Р. А., Ткач Р. М. Основи психологічного консультування: Навч. посіб. – К: МАУП, 2004.- 152с.

49.Чибісова М. Готуємося до ЗНО// Шкільний психолог. – 2004. - №13;№15. - С. 22-24; с. 22-23. 50.Шапар В. Б., Шапар О. В. Практична психологія. Проективні методики

51.Щербатих Ю. В. Іспит і здоров'я // Вища освіта в Росії. - 2000. - №3. - С. 53-56. 31

52.Щербатих Ю. В. Екзаменаційний стрес: діагностика, перебіг та корекція: Навч. посіб.- Ювента, 2002- 260 с.

53.Щербатих Ю. В. Психологія стресу і методи корекції Навч. посіб.- Ювента, 2003- 130 с.

ДОДАТКИ