8. Розвиток творчого мислення студентів у процесі навчання

Перед в. освітою поставлене завд. – розвивати творчий потенціал студентів. Творчій людині притам. такі якості: бачить проблему, може її сформулюв., поставити пит.; визнач. в шляхах пошуку відповіді на це пит.; яскраво пережив. момент пошуку ріш. – переживає «муки творч.»; має сильну мотивацію стос. розв’яз. проблеми: цінність, житт. смисл (навіть під час сну шукає відп.); не лише одержує новий оригінальний результат, а й сам процес його одержання характериз. також новизною.

Творча людина – це результ. усього досвіду її спілкув. і спільної д-сті з людьми, результат власної її акт. У неї форм. такий внутр. світ, який надає всій д-сті творчого х-ру або, навпаки, визначає діяльність за готовими, кимсь створ. схемами.

В умовах сучасних глоб. криз людина не має права на пасивність. Вона мусить стати акт. у своєму діянні, самовдосконаленні й творчості.

Студ. вік – сенси. до набув. зрілості, сходж. до вершин творчості, з яких поч.. соц. творчість. У роки студ. не можна не працюв. старанно й творчо, бо в цей період є всі спр. умови для р-тку своїх потенц. можл.

У навчанні способам розв’яз. різноман. практ. завдань допомагають верист. прийоми (навч. шляхом навідних пит.., які полегшують знаходж. правильного способу; від заг. вказівок до конкретніших). Проте в процесі проф.. підготовки студент повинен навч. розробляти для себе найважлив. верист. прийоми. Це багато важить для його розум. р-тку.

Параметри креативності: оригін.; семантична гнучкість (новий спосіб використ. предмета); образна адаптивна гнучкість (зміна форми стимулу, щоб побачити в ньому нові ознаки); здатність народжувати нові ідеї в нерегламентованих умовах.

На розвитку креат. якостей ґрунтується р-ток процесів творчості.

Рекомендації студентам для розвитку в них креативності:

1. сприймати наук. інф-цію не для механ. запам’ятовування, а для лог. Опрацюв., для встановл. прич.-наслідк. зв’язків. Дотримуватися принципів наук. організації навчання, наук. організації розумової праці.

2. виявляти самостійність, критичність, уміння сприймати нові ідеї та відмовлятися від своїх помилкових думок. Багато важить набування пізнав. компетентності, яка виявл. в таких уміннях: працюв. з текстом, який має недостатню або суперечл. інф-цію (шукати необх. інф-цію); де монстр. вміння інтерпретувати суперечл. і неоднозн. матеріал; оцінюв. суперечл. інф-цію і формулюв. гіпотези її виріш.; у природничонаук. знаннях робити поясн., оцінювати альтернат. погляди, форм. своє ставл. до них.

Стадії творчого процесу (за В. П. Зінченком) такі:

1. Виникн. проблеми, відчуття необх. її виріш., мобіліз. розум. сил.

2. Сприймання й аналіз ситуації, усвідомлення проблеми.

3. Формування гіпотези, пошук шляхів вирішення проблеми.

4. Почин. розв’яз. проблеми, склад. план пошуку виріш. проблеми.

5. Виникає ідея правильного засобу розв’язання проблеми.

6. Практична реалізація ідеї.

Інтуїція – здатність до безпосереднього збагнення, осягнення істини.

Риси ос-сті студ., які сприяють формув. в них компон. творч. д-сті: позит. «Я-концепція», упевненість у своїх можл.; схильність до ризику; р-ток уяви, прихильність до фантазування; самодисц.; відповідальність.