2.1 Методика використання клавіатурних тренажерів

2.1.1. Клавіатура — це стандартний пристрій введення інформації, сукупність розміщених у певному порядку клавіш пристрою, що використовується для введення і редагування даних, а також керування виконанням окремих операцій:

Алфавітно-цифрова група клавіш. Це клавіші букв, цифр, знаків пунктуації та символів, як і на звичайній друкарській машинці.

Клавіші спеціального призначення. Ці клавіші використовуються окремо або у поєднанні з іншими клавішами для виконання певних дій. Найчастіше використовуються службові клавіші CTRL, ALT, Windows  та ESC.

Функціональні клавіші. Функціональні клавіші використовуються для виконання спеціальних завдань. Вони позначені F1, F2, F3 і так далі, до F12. Залежно від програми, функціональність цих клавіш може змінюватися.

Клавіші редагування та керування курсором. Ці клавіші використовуються для переміщення по документах, веб-сторінках, а також для редагування тексту. До них відносяться клавіші зі стрілками, HOME, END, PAGE UP, PAGE DOWN, DELETE та INSERT.

Цифрова клавіатура. На цифровій клавіатурі зручно швидко вводити цифри. Клавіші згруповані у блок, як на звичайному калькуляторі.

2.1.2. Клавіатурні тренажери ("Соло на клавиатуре, "Stamina" чи "Клавіша", babytipe), робота з якими може скласти майже половину всіх вправ у навчанні. Їх роль достатньо велика, оскільки вони дозволяють відпрацьовувати символи, що рідко зустрічаються, тренувати слабкіші пальці. Це може сприйматись як весела гра, але є могутнім механізмом, змушуючи багатьох ледачих учнів від ідеї закинути розпочате навчання.

2.1.3. Соло на клавиатуре,ВСЕ10.

2.2 Основи діловодства

2.2.1. Документ-це матеріальний об'єкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію, оформлений у зведеному порядку і має відповідно до чинного законодавства юридичну силу.

Діловодство— діяльність окремих працівників або підрозділів щодо створення документаційно-інформаційної бази на різних носіях для використання управлінським апаратом у процесі реалізації його функцій у процесі здійснення управління підприємством.  Діловодство складається з таких двох моментів:

♦ документообігу;

♦ системи документування

Документообіг — це рух службових документів з часу їх створення або одержання суб’єктом документаційного забезпечення управління до часу завершення виконання, надсилання або знищення.

Документообіг в установі існує у вигляді потоків документів, які циркулюють між пунктами опрацювання інформації (керівниками установи і структурних підрозділів, фахівців) і пунктами технічного орпацювання документів (експедиція, машбюро, копіювально-розмножувальна служба).

Розрізняють потоки:

- вхідних документів (документи, які надходять з інших (вищих) інстанцій і які скеровуються керівникам, структурним підрозділам, окремим виконавцям);

- вихідних документів (документи, створені в установі для скерування адресатам за її межами);

- внутрішніх документів ( документи, які створені і циркулюють в установі та не виходять за її межі).

А. Один з прикладів: зображення емблеми установи або товарного знаку (знаку обслуговування) - розташовують ліворуч на рівні назви установиг.

 вимоги безпеки: Співробітник служби конфіденційної документації, видаючи документи виконавцям для роботи, зобов'язаний: • попередити видачу документа особі, яка не має права доступу до нього; • зафіксувати факт передачі документу виконавцю; • забезпечити фізичне зберігання документа, додатків, листів і інших частин документа;

• ознайомити виконавця тільки з тією частиною документа, яка йому адресована; • попередити можливість ознайомлення з документом сторонньої особи при видачі документа виконавцю і поверненні документа; • забезпечити облік документів, що знаходяться у виконавців. 2.2.2 Основні вимоги Один з прикладів: зображення емблеми установи або товарного знаку (знаку обслуговування) - розташовують ліворуч на рівні назви установи.  2.2.3 вимоги безпеки: Співробітник служби конфіденційної документації, видаючи документи виконавцям для роботи, зобов'язаний: • попередити видачу документа особі, яка не має права доступу до нього; • зафіксувати факт передачі документу виконавцю; • забезпечити фізичне зберігання документа, додатків, листів і інших частин документа; • ознайомити виконавця тільки з тією частиною документа, яка йому адресована; • попередити можливість ознайомлення з документом сторонньої особи при видачі документа виконавцю і поверненні документа; • забезпечити облік документів, що знаходяться у виконавців.