3.2. Перспективні напрями вдосконалення бюджетної політики

Бюджетна політика України та середньострокову перспективу має бути спрямована на формування сприятливого макроекономічного середовища та економічного зростання в Україні.

У цьому контексті основними завданнями бюджетної політики є:

— забезпечення реальної збалансованості бюджету;

— виконання програм енергозбереження;

— сприяння розвитку підприємницької діяльності;

— удосконалення механізмів соціального страхування;

— забезпечення реалізації соціальних гарантій та соціального захисту вразливих верств населення [20, с. 230].

Пріоритетними завданнями та головними параметрами бюджетної політики на короткострокову перспективу мають стати:

1) створення рівних умов для розвитку реального сектору економіки та досягнення макроекономічної стабільності:

— збереження частки перерозподілу Внутрішнього валового продукту через зведений бюджет на достатньому рівні;

— удосконалення правової системи та визначення правових механізмів виконання завдань уряду, пов’язаних з досягненням збалансованості бюджету;

— захист економічних інтересів держави шляхом посилення боротьби з контрабандою та порушенням митних правил;

— визначення дефіциту Державного бюджету України на рівні

— утримання обсягу державного боргу відносно Внутрішнього валового продукту на економічно безпечному рівні;

— удосконалення системи фінансового забезпечення паливно-енергетичного комплексу, зокрема вугільної промисловості, шляхом оптимізації видатків та підвищення ефективності використання бюджетних коштів, залучення недержавних інвестицій, у тому числі через приватизацію підприємств вугільної промисловості;

2) забезпечення реалізації справедливої державної політики щодо соціального захисту та соціального забезпечення населення:

— підвищення розмірів мінімальної заробітної плати;

— збільшення власних доходів цільових соціальних фондів шляхом розширення бази нарахувань страхових внесків, зокрема їх запровадження на всі види заробітної плати та грошового забезпечення з одночасним реформуванням та легалізацією заробітної плати у всіх галузях;

— законодавче врегулювання питань впровадження єдиного порядку призначення та перерахунку пенсій для всіх категорій пенсіонерів;

— створення нормативно-правової бази для запровадження єдиної системи оплати праці працівників бюджетних установ та підприємств державного сектору економіки, включаючи запровадження погодинної ставки та єдиної тарифної сітки

3) реформування бюджетної сфери:

— приведення кількості головних розпорядників бюджетних коштів у відповідність з основними державними функціями з урахуванням підпорядкованості та координації окремих органів державної влади;

— збереження практики визначення у законі про державний бюджет захищених статей видатків, насамперед соціального характеру;

— збільшення обсягу капітальних видатків;

— реформування галузі охорони здоров’я, зокрема в напрямі створення умов переходу до системи медичного страхування та конкурентних умов у наданні таких послуг із законодавчим визначенням понять «медичні послуги», «медична допомога» та «платна медична послуга»;

— розроблення методики визначення обсягу гарантованої медичної допомоги за рахунок державних коштів;

— удосконалення структури бюджетних видатків на науку, а також номенклатури та обсягів державного замовлення на науково-технічні розробки в умовах переходу економіки України на інноваційну модель розвитку [20, с. 231-235].

Отже, як бачимо, перед державою стоять досить складні завдання. їх реалізація залежить від формування ефективної та збалансованої бюджетної політики. Це означає, що формування державних доходів повинно не тільки вирішувати проблему фінансування державних видатків, а й відповідати цілям, які визначаються функціями держави в умовах ринкової економіки.