4. Особливості проведення очної ставки.

Особливості тактики допитів підозрюваних (обвинувачених) тісно переплітаються зі специфікою тактики проведення очних ставок між ними. Багатоепізодність справ кримінальних проваджень, тривалість злочинної діяльності та наявність численних протиріч та істотних розбіжностей обумовлюють важливе тактичне значення очних ставок (ст. 224 ч. 9 КПК України):

Слідчий, прокурор має право провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях. На початку такого допиту встановлюється, чи знають викликані особи одна одну і в яких стосунках вони перебувають між собою. Свідки попереджаються про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за давання завідомо неправдивих показань, а потерпілі - за давання завідомо неправдивих показань.

Викликаним особам по черзі пропонується дати показання про ті обставини кримінального провадження, для з’ясування яких проводиться допит, після чого слідчим, прокурором можуть бути поставленні запитання. Особи, які беруть учать у допиті, їх захисники чи представники мають право ставити одна одній запитання, що стосуються предмета допиту.

Оголошення показань, наданих учасниками допиту на попередніх допитах, дозволяється лише після давання ними показань.

У кримінальних провадженнях щодо злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, а також щодо злочинів, вчинених із застосуванням насильства або погрозою його застосування, одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей в їхніх показаннях не може бути проведений за участю малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого разом з підозрюваним.

Очна ставка є складною і конфліктною слідчою дією, у якій слідчий з метою встановлення істини у справі нерідко застосовує загострення обстановки.

Слідчий вправі провести очну ставку між двома раніше допитаними особами, в показаннях яких є суперечності. Суперечності, які є в показаннях раніше допитаних осіб, повинні бути істотними.

Метою проведення очної ставки є не усунення цих суперечностей, а перевірка правдивості раніше одержаних показань. Вона може проводитись між будь-якими особами, які займають як однакове, так і різне процесуальне становище (між свідком і підозрюваним, між підозрюваними, між потерпілим і обвинуваченим та ін).

Вивчення справ кримінальних проваджень та оперативних матеріалів вказує на низьку ефективність очних ставок: близько 31% були безрезультатними або мали негативні наслідки, що ускладнило проведення досудового слідства. Вказане пояснюється тим, що проведення очних ставок має певні тактичні особливості. Це зумовлено розширеним складом її учасників, ускладненим інформаційним обміном, сильним психологічним впливом злочинців на свідків (потерпілих) та підвищеним ступенем тактичного ризику.

Планування очної ставки переслідує таку загальну мету – створення психологічного впливу на несумлінного учасника, зміцнення вольових якостей і позиції сумлінного допитуваного, перевірка правдивості показань учасників та одержання нових доказів.