- •1.Вступ
- •1.1. Загальні положення
- •1. 2.Ціль і предмет діяльності.
- •1.3. Юридичний статус філії.
- •1.4. Майно філії.
- •1.5. Виробничо-господарська діяльність.
- •1.6. Управління філією.
- •Загальна частина
- •2.1. Визначення загальних термінів
- •2.2.Загальні принципи облікової політики.
- •2.3.Організація бухгалтерського обліку.
- •2.4.Система обліку.
- •2.5.Загальні основи оцінки активів та зобов'язань.
- •2.6.Визначення та оцінка основних засобів і нематеріальних активів.
- •2.7. Оцінка та переоцінка необоротних активів.
- •2.8. Амортизація необоротних активів
- •2.9. Необоротні активи утримані для продажу.
- •2.10. Оцінка довгострокових фінансових інвестицій.
- •2.11. Оцінка запасів матеріальних цінностей та незавершеного виробництва.
- •2.13. Оцінка та визнання витрат майбутніх періодів.
- •2.14. Оцінка та визначення дебіторської заборгованості.
- •2.15. Основи визнання та оцінка зобов'язань.
- •2.16. Умовні зобовязання та активи.
- •2.17. Створення забезпечень майбутніх виплат та платежів.
- •2.18. Момент визнання та методи обліку доходів і витрат.
- •2.19.Класифікація витрат.
- •Висновок:
- •Список використаної літератури
2.4.Система обліку.
Система обліку Компанії включає бухгалтерський (фінансовий), податковий та управлінський облік, що відрізняються за своєю формою, періодичністю розрахунку даних та завданням. Бухгалтерський (фінансовий) облік є основою для управлінського та податкового обліку.
Обліковий процес складається із наступних етапів: збір інформації, аналіз кожної операції, відображення її результатів на аналітичних рахунках, здійснення процедур бухгалтерського контролю, формування балансу (оборотно-сальдового) та складання фінансових звітів. Первинна інформація не породжується обліковою інформацією, вона є продуктом різних функціональних підрозділів. Якість облікової інформації зумовлюється, насамперед, якістю та своєчасністю саме первинної інформації.
Основними завданнями системи обліку Компанії є:
• повне відображення всіх здійснених господарських операцій за відповідними аналітичними та синтетичними рахунками згідно з діючим Планом рахунків бухгалтерського обліку на підставі первинних документів, актів внутрішнього регулювання діяльності Компанії, складених згідно з чинним законодавством, та підписаних уповноваженими особами;
• достовірне відображення в обліку і звітності надходження, руху та використання ресурсів Компанії, надання об'єктивної і порівняльної інформації про зобов'язання, активи, резерви, результати діяльності та фінансовий стан Компанії, а також окремих його дочірніх підприємств;
• складання достовірної фінансової (бухгалтерської), статистичної, податкової та управлінської звітності встановлених форм;
• збереження первинних облікових документів та регістрів аналітичного і синтетичного обліку протягом термінів, встановлених чинним законодавством.
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ (ФІНАНСОВИЙ) ОБЛІК - це складова системи обліку, що включає сукупність правил, методик та процедур обліку для виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передавання інформації про операції Компанії зовнішнім користувачам у порядку визначеному чинним законодавством та актами внутрішнього регулювання, а також є основою управлінського обліку для внутрішніх потреб Компанії та прийняття управлінських рішень.
Бухгалтерський (фінансовий) облік Компанії є обов'язковим видом обліку, який регламентується чинними нормативно - правовими актами та включає:
облік господарських операцій за відповідними рахунками на підставі первинних документів, здійснений засобами автоматизованих та ручних проводок, в Компанії, її дочірніх підприємствах та їх філіях;
складання зведених (консолідованих) та детальних звітів для надання користувачам повної та неупередженої інформації про стан активів і зобов'язань, власний капітал, результати господарської діяльності.
Основою бухгалтерського (фінансового) обліку є П(С)БОУ.
Ведення бухгалтерського обліку господарських операцій здійснюється методом подвійного запису згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку України та повинно забезпечувати:
документальне оформлення і своєчасне відображення в бухгалтерському обліку кожної операції, що здійснюється;
облік та оцінку активів, зобов'язань та капіталу;
представлення необхідної інформації для складання фінансової, податкової, управлінської, статистичної та інших видів звітності, які використовують показники в грошовому вимірі;
контроль за виконанням зобов'язань та результатами господарської діяльності;
формування достовірної інформації про функціонування Компанії, її дочірніх підприємств та надання її керівництву та іншим користувачам в порядку, визначеному чинним законодавством та актами внутрішнього регулювання.
Компанією, її дочірніми підприємствами та філіями рахунки 8 класу не застосовуються.
Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності проводити інвентаризацію активів (в тому числі на позабалансових рахунках), зобов'язань та власного капіталу Компанії, дочірніх підприємств у відповідності до вимог Інструкції про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 69 (зі змінами та доповненнями) від 11.08.94 року. Встановити наступні строки проведення інвентаризації:
• грошових коштів та грошових документів у касі підприємства - один раз на квартал та при кожній зміні матеріально-відповідальної особи;
• розрахунків із постачальниками робіт (послуг, матеріальних цінностей) та замовниками і покупцями - один раз на рік станом на 1-ше грудня поточного року;
• незавершеного виробництва - на 1-ше число місяця, наступного за останнім місяцем звітного кварталу;
• необоротних матеріальних активів та товарно-матеріальних цінностей станом на 1-ше листопада поточного року та при кожній зміні матеріально-відповідальної особи;
• решти активів, витрат майбутніх періодів, власного капіталу, забезпечень, доходів майбутніх періодів та зобов'язань здійснювати раз на рік, станом на 1-ше листопада поточного року;
• в інші терміни за рішенням керівника підприємства для проведення раптової ревізії та у випадках, передбачених законодавством для обов'язкового проведення інвентаризації.
З метою забезпечення належного та своєчасного проведення інвентаризації та прийняття рішень за результатами її проведення наказом керівника Компанії, її дочірнього підприємства або філії створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії.
Постійно діючі інвентаризаційні комісії:
- проводять профілактичну роботу по забезпеченню збереження цінностей, заслуховують на своїх засіданнях керівників структурних підрозділів з цього питання;
- організовують проведення інвентаризацій і здійснюють інструктаж членів робочих інвентаризаційних комісій;
- здійснюють контрольні перевірки правильності проведення інвентаризацій, а також вибіркові інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у місцях зберігання. Основними завданнями перевірок і вибіркових інвентаризацій в між інвентаризаційний період є здійснення контролю за збереженням цінностей, дотриманням матеріально-відповідальними особами правил їх зберігання і ведення первинного обліку;
перевіряють правильність визначення інвентаризаційних різниць, обґрунтованість пропозицій щодо заліків пересортиці цінностей в усіх місцях їх збереження;
при встановленні серйозних порушень правил проведення інвентаризації та в інших випадках проводять за дорученням керівника підприємства повторні суцільні інвентаризації;
- розглядають письмові пояснення осіб, які допустили нестачу чи псування цінностей або інші порушення, і свої пропозиції щодо регулювання виявлених нестач та втрат від псування цінностей, заліку внаслідок пересортиці.
Всі рішення, які приймає постійно діюча комісія, оформляються протоколом, в якому повинні бути наведені відомості про причини, осіб, винних в нестачах, лишках, псуванні, та про прийняті до них заходи. Протокол затверджує керівник підприємства або філії.
Для безпосереднього проведення інвентаризації наказом керівника дочірнього підприємства створюються робочі інвентаризаційні комісії у складі досвідчених працівників, які добре знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік.
Робочі інвентаризаційні комісії:
- здійснюють інвентаризацію майна, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів, інших грошових документів та незавершеного виробництва у місцях зберігання та виробництва;
- разом з бухгалтерією підприємства беруть участь у визначенні результатів інвентаризації і розробляють пропозиції щодо заліку нестач і надлишків за пересортицею, а також списання нестач у межах норм природного убутку;
- вносять пропозиції з питань упорядкування приймання, зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей, поліпшення обліку та контролю за їх зберіганням, а також реалізації непотрібних підприємству матеріальних цінностей і майна;
- несуть відповідальність за своєчасність і додержання порядку проведення інвентаризацій відповідно до наказу керівника підприємства, за повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, цінних паперів та заборгованості в розрахунках;
- оформлюють протокол із зазначенням у ньому стану складського господарства, результатів інвентаризації і висновків щодо них, пропозицій про залік нестач та лишків за пересортицею, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам.
При виявленні значних розходжень між даними інвентаризаційного опису і даними контрольної перевірки призначається новий склад робочої інвентаризаційної комісії для проведення повторної суцільної інвентаризації цінностей.
ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ. На підставі даних бухгалтерського (фінансового) обліку складається зведена (консолідована) фінансова звітність в цілому по Компанії, до якої включаються показники діяльності апарату управління Компанії, дочірніх підприємств та їх філій.
Склад та характеристика фінансової звітності Компанії повинні відповідати вимогам положень П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».
Фінансова звітність Компанії, її дочірніх підприємств та філій має формуватись з дотриманням основних принципів бухгалтерського обліку.
Дочірні підприємства складають консолідовану фінансову звітність, яка в свою чергу є складовою зведеної (консолідованої) фінансової звітності Компанії, що складається у відповідності до:
• статті 12 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;
• П(С)БО 2 «Баланс»;
• П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати»;
• П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів»;
• П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал»;
• П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»;
• П(С)БО 20 Консолідована фінансова звітність» (в частині, що не суперечить МСБО 27 «Консолідовані та окремі фінансові звіти»);
У проміжній фінансовій звітності застосовуються ті самі облікові політики, які застосовуються у річній фінансовій звітності, за винятком змін в облікових політиках, які відбулися після дати останніх річних фінансових звітів і які мають відображатися в подальших річних фінансових звітах.
Подання дочірніми підприємствами проміжної та річної фінансової звітності з метою складання зведеної (консолідованої) фінансової звітності в цілому по Компанії відбувається у встановлені графіком терміни згідно з окремих розпоряджень. Термін подачі зведеної (консолідованої) фінансової звітності Компанією, як такої, що має дочірні підприємства, встановлюється власником (засновником).
Керівниками дочірніх підприємств встановлюються для філій терміни подачі фінансової звітності, що забезпечують вчасне зведення показників, аналіз та складання консолідованої фінансової звітності.
Бухгалтерський облік господарських операцій, що відбуваються в межах дочірнього підприємства (юридичної особи) та здійснюються між дочірнім підприємством і його філіями, або між філіями з відпуску матеріальних цінностей, виконанню робіт (наданню послуг), з оплати праці, передачі адміністративних та інших витрат управлінської діяльності з метою їх розподілу та інших видів розрахунків, відображуються на субрахунку 683 «Внутрішньогосподарські операції». Внутрішньогосподарські операції в податковому обліку не відображаються.
У відповідності до П(С)БО 1 показники фінансової звітності філій включають в загальний фінансовий звіт дочірнього підприємства. Сальдо по внутрішньогосподарських операціях при складанні консолідованого балансу згортають. Дохід, витрати і відповідні елементи витрат за внутрішньогосподарськими операціями в консолідованій фінансовій звітності дочірніх підприємств не відображуються.
Бухгалтерський облік господарських операцій, що відбуваються між Компанією та її дочірніми підприємствами (або їх філіями), а також між дочірніми підприємствами (або філіями дочірніх підприємств), здійснюється на субрахунку 682 «Внутрішні операції».
Етапами складання консолідованої фінансової звітності Компанії є:
перевірка фінансової звітності дочірніх підприємств відповідно до
діючих Методичних рекомендацій з перевірки порівнянності показників
фінансової звітності;
складання зведеної фінансової звітності;
вивірка та аналіз статей фінансової звітності дочірніх підприємств та
Компанії з метою вилучення окремих показників для складання консолідованої
фінансової звітності;
консолідація методом вилучення (коригування) окремих показників
статей зведеної фінансової звітності.
Для отримання консолідованої фінансової звітності Компанії, підлягають виключенню зі зведеної фінансової звітності окремі показники:
- балансова вартість фінансових інвестицій Компанії в дочірні підприємства та відповідна сума їх статутних фондів;
- сума внутрішньогрупових операцій та внутрішньгрупового сальдо.
ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК - це складова системи обліку Компанії, який ведеться кожним підприємством (юридичною особою - платником податків) окремо з метою справляння податків і зборів відповідно до податкового законодавства України.
Податковий облік в Компанії ґрунтується на принципах та засадах встановлених Податковим кодексом України. Організація податкового обліку, обрання методів та оцінок для його ведення визначається кожним платником податків самостійно.
За звітний період дочірні підприємства узагальнюють дані податкової звітності в цілому по підприємству з податків та зборів, за якими є платниками.
Філії подають податкову звітність відповідно до діючого податкового законодавства, в термін встановлений окремим розпорядженням керівника дочірнього підприємства.
В межах оподатковуваних операцій, що окремо проводять філії, дочірні підприємства делегують їм право виписки податкових накладних та ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних.
Дочірні підприємства ведуть узагальнюючий облік доходів та витрат відповідно до порядку, встановленого пунктом 152.4 статті 152 Податкового Кодексу України, та подають до податкового органу розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за формою, встановленою Державною податковою адміністрацією України (до 01.04.2011 р. діє наказ ДПАУ від 10 лютого 2003 року N 68, починаючи з 01.04.2011 р. - наказ ДПАУ від 24 січня 2011 року № 36). Дані обліку новостворених філій враховуються при розрахунку консолідованого податку, починаючи з того звітного (податкового) періоду, коли вони були створені.
Сума податку на прибуток філій за відповідний звітний (податковий) період визначати розрахунково, виходячи із загальної суми консолідованого податку, нарахованого платником податку та розподіленої пропорційно до питомої ваги суми витрат філій, нарахованих по об'єктах основних засобів, які розташовані за місцезнаходженням філій, у загальній сумі витрат дочірнього підприємства.
УПРАВЛІНСЬКИЙ ОБЛІК - це складова системи обліку Компанії, який ведеться з метою забезпечення внутрішніх потреб керівництва Компанії та його підрозділів в оперативній інформації у визначеній керівництвом формі для планування, оцінки, контролю й використання своїх ресурсів.
Управлінський облік є системою збору, реєстрації та аналізу інформації про активи і зобов'язання, доходи і витрати, надходження та використання грошових коштів, сплату податків і зборів, оплати праці та іншої інформації в розрізі дочірніх підприємств та Компанії в цілому, що дозволяє менеджменту Компанії оперативно приймати управлінські рішення з метою покращення результатів діяльності Компанії та задля задоволення потреб в такій інформації Власника (Засновника).
Компанія самостійно або на вимогу Власника (Засновника) визначає зміст внутрішньої звітності та строки її подання відповідними актами внутрішнього регулювання. При організації управлінського обліку має забезпечуватись ідентичність інформації і розрахунків, здійснених на основі бухгалтерського (фінансового) обліку.
Управлінський облік дочірнього підприємства, крім вимог Компанії, має забезпечувати внутрішньогосподарські потреби, його організація, склад та зміст регулюються наказами та розпорядженнями керівника дочірнього підприємства (філії). Для накопичення інформації щодо окремих питань господарської діяльності можуть використовуватись як облікові регістри бухгалтерського обліку необхідної деталізації, так і окремі відомості управлінського обліку поза бухгалтерським обліком.
