Угода про рятування космонавтів, повернення космонавтів і повернення об'єктів, запущених у космічний простір (укр/рос)

Дата набуття чинності: 3 грудня 1968 року

Дата приєднання України: 20 вересня 1968 року

Дата набуття чинності для України: 3 грудня 1968 року

Договірні Сторони,

відзначаючи важливе значення Договору про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла ( 995_480 ), що закликав надавати всебічну допомогу космонавтам у разі аварії, лиха або вимушеної посадки, негайно повертати в безпеці космонавтів і повертати об'єкти, запущені в космічний простір,

прагнучи розвивати і далі конкретизувати ці зобов'язання,

бажаючи сприяти міжнародному співробітництву в мирному дослідженні і використанні космічного простору,

керуючись почуттями гуманності,

погодилися про таке:

Стаття 1

Кожна Договірна Сторона, яка одержує відомості або виявляє, що екіпаж космічного корабля зазнав аварії, або знаходиться в стані лиха, або здійснив вимушену або ненавмисну посадку на території, що знаходиться під її юрисдикцією, або у відкритому морі, або в будь-якому іншому місці, що не знаходиться під юрисдикцією будь-якої держави, негайно:

a) інформує власті, що здійснили запуск, або, якщо вона не може опізнати і негайно інформувати про це власті, що здійснили запуск, негайно доводить це до загальної уваги за допомогою всіх засобів зв'язку, що є в її розпорядженні;

b) інформує Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй, який повинен негайно розповсюдити цю інформацію за допомогою всіх відповідних засобів зв'язку, що є в його розпорядженні.

Стаття 2

Якщо в результаті аварії, лиха, вимушеної або ненавмисної посадки екіпаж космічного корабля приземлиться на території, що знаходиться під юрисдикцією Договірної Сторони, вона негайно вживе всіх можливих заходів для його рятування і надання йому будь-якої необхідної допомоги. Вона інформуватиме власті, що здійснили запуск, а також Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй про заходи, що вживаються нею і про результати, що досягаються. Якщо допомога властей, що здійснили запуск, допомогла б забезпечити швидке рятування або значною мірою сприяла б ефективності операцій щодо пошуку і рятування, власті, що здійснили запуск, співпрацюватимуть з Договірною Стороною з метою ефективного проведення операцій щодо пошуку і рятування. Ці операції буде поставлено під керівництво і контроль Договірної Сторони, яка діятиме в тісній і постійній консультації з властями, що здійснили запуск.

Стаття 3

Якщо одержано відомості або виявлено, що екіпаж космічного корабля опустився у відкритому морі або в іншому місці, що не знаходиться під юрисдикцією будь-якої держави, то Договірні Сторони, які спроможні зробити це, нададуть у разі необхідності допомогу в здійсненні операцій щодо пошуку і рятування такого екіпажу з метою забезпечення його швидкого рятування. Вони інформуватимуть власті, що здійснили запуск, а також Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй про заходи, що вживаються ними, і про результати, що досягаються.

Стаття 4

Якщо в результаті аварії, лиха, вимушеної або ненавмисної посадки екіпаж космічного корабля приземлиться на території, що знаходиться під юрисдикцією Договірної Сторони, або його буде виявлено у відкритому морі або в будь-якому іншому місці, що не знаходиться під юрисдикцією будь-якої держави, його має бути в безпеці і негайно повернено представникам властей, що здійснили запуск.

Стаття 5

1. Кожна Договірна Сторона, яка одержує відомості або виявляє, що космічний об'єкт або його складові частини повернулися на Землю на території, що знаходиться під її юрисдикцією або у відкритому морі, або в будь-якому іншому місці, що не знаходиться під юрисдикцією будь-якої держави, інформує власті, що здійснили запуск, і Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй.

2. Кожна Договірна Сторона, яка здійснює юрисдикцію над територією, на якій виявлено космічний об'єкт або його складові частини, на прохання властей, що здійснили запуск, і за допомогою цих властей, якщо їх попросять, вживає таких заходів, які вона визначить практично здійсненними для рятування цього об'єкта або його складових частин.

3. На прохання властей, що здійснили запуск, об'єкти, запущені в космічний простір, або їх складові частини, виявлені за межами території властей, що здійснили запуск, повертаються представникам цих властей, що здійснили запуск, котрі на вимогу повинні подати до їх повернення розпізнавальні дані, або надаються в розпорядження таких представників.

4. Незалежно від пунктів 2 і 3 цієї статті, Договірна Сторона, що має підстави вважати, що космічний об'єкт або його складові частини, виявлені на території, що знаходиться під її юрисдикцією, або врятовані нею в будь-якому іншому місці, є небезпечними або шкідливими за своїм характером, може повідомити про це власті, що здійснили запуск, які негайно вживають ефективних заходів під керівництвом і контролем згаданої Договірної Сторони для усунення можливої небезпеки завдання шкоди.

5. Витрати, понесені при виконанні зобов'язань щодо виявлення і повернення космічного об'єкта або його складових частин, згідно з пунктами 2 і 3 цієї статті, покриваються властями, що здійснили запуск.

Стаття 6

Для цілей цієї Угоди термін "власті, що здійснили запуск", стосується держави, відповідальної за запуск, або коли міжнародна міжурядова організація відповідальна за запуск, до цієї міжнародної організації за умови, що ця міжнародна організація заявляє про прийняття нею прав і обов'язків, передбачених у цій Угоді, і що більшість держав-членів цієї організації є учасницями цієї Угоди і Договору про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла ( 995_480 ).

Стаття 7

1. Цю Угоду буде відкрито для її підписання всіма державами. Будь-яка держава, яка не підпише цю Угоду до набрання нею чинності згідно з пунктом 3 даної статті, може приєднатись до неї будь-коли.

2. Ця Угода підлягає ратифікації державами, що підписали її. Ратифікаційні грамоти і документи про приєднання має бути здано на зберігання урядам Союзу Радянських Соціалістичних Республік, Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії і Сполучених Штатів Америки, які цим призначаються як уряди-депозитарії.

3. Ця Угода набуває чинності після здачі на зберігання ратифікаційних грамот п'ятьма урядами, включаючи уряди, призначені як уряди-депозитарії згідно з цією Угодою.

4. Для держав, ратифікаційні грамоти або документи про приєднання яких буде здано на зберігання після набуття чинності цією Угодою, вона набере чинності в день здачі на зберігання їх ратифікаційних грамот або документів про приєднання.

5. Уряди-депозитарії негайно повідомляють всі держави, що підписали цю Угоду і приєдналися до неї, про дату кожного підписання, про дату здачі на зберігання кожної ратифікаційної грамоти і документа про приєднання до цієї Угоди, про дату набрання нею чинності, а також про інші повідомлення.

6. Цю Угоду буде зареєстровано урядами-депозитаріями згідно з статтею 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй ( 995_010 ).

Стаття 8

Будь-яка держава - учасниця Угоди може пропонувати поправки до цієї Угоди. Поправки набувають чинності для кожної держави - учасниці Угоди, що приймає ці поправки, після прийняття їх більшістю держав - учасниць Угоди, а згодом для кожної з решти держав - учасниць Угоди в день прийняття нею цих поправок.

Стаття 9

Будь-яка держава - учасниця Угоди може повідомити про свій вихід з Угоди через рік після набрання нею чинності шляхом письмового повідомлення урядів-депозитаріїв. Такий вихід набуває чинності після закінчення одного року з дня одержання цього повідомлення.

Стаття 10

Цю Угоду, російський, англійський, французький, іспанський і китайський тексти якої є рівно автентичними, буде здано на зберігання в архіви урядів-депозитаріїв. Належним чином завірені копії цієї Угоди буде надіслано урядами-депозитаріями урядам держав, що підписали Угоду і приєдналися до неї.

НА ЗАСВІДЧЕННЯ ЧОГО нижчепідписані, належним чином на те уповноважені, підписали цю Угоду.

ВЧИНЕНО в трьох оригіналах у містах Москві, Лондоні і Вашингтоні квітня місяця 22 дня тисяча дев'ятсот шістдесят восьмого року.

Міжнародно-правовий статус космічних об'єктів

ПРАВО / МІЖНАРОДНЕ ПУБЛІЧНЕ ПРАВО - РЕПЕЦЬКИЙ В. М.

У міжнародному космічному праві Немає загальноприйнятого визначення космічних об'єктів, хоча такий термін дуже часто використовують у договірних нормах цієї галузі права.

Деякі спроби дати таке визначення на універсальному рівні зроблені в п. "сі" ст. 1 Конвенції про міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними об'єктами, 1971 р. та п. "Ь" ст. 1 Конвенції про реєстрацію об'єктів, що запускають у космічний простір, 1974р., відповідно до яких під космічними об'єктами варто розуміти складові частини космічного об'єкта, а також засоби його доставки в космічний простір. Отже, Конвенції не дають відповіді, що потрібно розуміти під космічним об'єктом. Таке визначення вироблено доктриною міжнародного космічного права і зводиться до того, що космічні об'єкти - це всі види технічних пристроїв, створених людиною, які призначені для використання в космічному просторі. На відміну від об'єктів, створених людиною, космічні об'єкти природного походження охоплює поняття "небесні тіла".

Космічні об'єкти поділяють на дві основні групи: пілотовані та автоматичні. Крім того, залежно від місця діяльності обидві групи космічних об'єктів, своєю чергою, поділяють на навколоземні орбітальні та міжпланетні космічні об'єкти.

Договір про космос встановлює, що право власності на космічні об'єкти, які запущені в космічний простір, включаючи об'єкти, доставлені чи споруджені на небесному тілі, і на їх складові частини залишається непорушним під час їх знаходження в космічному просторі чи на небесному тілі або після повернення на Землю. Якщо такі об'єкти або їх складові частини будуть виявлені за межами держави - учасниці Договору, до реєстру якої вони занесені, то вони повинні бути повернені цій державі. Держава, на території якої виявлено космічний об'єкт або його складові частини, повинна інформувати про такий факт державу реєстрації об'єкта та Генерального секретаря ООН.

Важливою для визначення космічного об'єкта є його реєстрація, основне завдання якої полягає у закріпленні правового зв'язку між космічним об'єктом та державою, яка здійснює запуск. На підставі реєстрації вирішуються питання щодо юрисдикції над космічним об'єктом і його екіпажем, його національної приналежності та відповідальності за шкоду, завдану такими об'єктами.

Основним документом, на підставі якого здійснюється реєстрація космічних об'єктів, є Конвенція про реєстрацію об'єктів, що запускаються в космічний простір (1975 р.), відповідно до якої держава, котра здійснює запуски, повинна зареєструвати такий космічний об'єкт через запис до відповідного реєстру. Причому під державою, що здійснює запуски, розуміють як державу, котра здійснює чи організує запуск космічного об'єкта, так і державу, з території чи установок якої здійснюється запуск космічного об'єкта. Відповідно до ст. 8 Договору про космос, держава - учасниця Договору, до реєстру якої занесений об'єкт, запущений у космічний простір, зберігає юрисдикцію і контроль над таким об'єктом і над будь-яким екіпажем такого об'єкта під час їх знаходження в космічному просторі, у тому числі й на небесному тілі. Це означає виключну компетенцію держави реєстрації космічного об'єкта як щодо власних громадян, так і щодо іноземців. Якщо ж запуск космічного об'єкта здійснюють дві або більше держав, то вони спільно визначають, яка з них буде реєструвати цей об'єкт. Такі держави можуть укласти між собою договір з приводу юрисдикції та контролю над космічним об'єктом та його екіпажем. Так, у 1975 р. між США і СРСР на час здійснення спільної радянсько-американської програми "Союз - Аполлон" була досягнута домовленість, відповідно до якої американські астронавти, які перейшли на борт "Союзу", підпорядковувалися вказівкам радянського командира, а при відвідуванні американського корабля радянські космонавти повинні були підпорядковуватися командиру "Аполлона".

Держава, яка здійснює запуски, повинна інформувати Генерального секретаря ООН про створення такого реєстру, який, своєю чергою, веде реєстр, до якого заноситься інформація, що надається державою реєстрації космічного об'єкта. Така інформація повинна містити: назву держави або держав, які здійснюють запуск; відповідне позначення космічного об'єкта або його реєстраційний номер; дату та територію або місце запуску; основні параметри орбіти та загальне призначення космічного об'єкта.

Конвенція про реєстрацію об'єктів, що запускаються в космічний простір, також передбачає, що держава реєстрації космічного об'єкта може час від часу передавати Генеральному секретарю ООН додаткову інформацію відносно космічного об'єкта, а також у якомога швидший строк повідомляти його про космічні об'єкти, стосовно яких вона раніше надала інформацію й які, будучи виведеними на орбіту навколо Землі, більше не знаходяться на цій орбіті.

Якщо космічний об'єкт завдав шкоди державі або будь-якій фізичній чи юридичній особі такої держави або який може мати небезпечний чи шкідливий характер і держава не може розпізнати вказаний космічний об'єкт, інші держави-учасниці, включаючи держави, які володіють засобами спостереження за космічними об'єктами та їх супроводження, повинні відповідати на одержане від такої держави прохання про допомогу в ідентифікації об'єкта. При цьому держава, яка звертається із таким проханням, надає максимально можливу інформацію про час, характер і обставини, які створили підставу для такого прохання. Умови надання такої допомоги встановлюються за домовленістю між заінтересованими сторонами.

Договір про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла (укр/рос)

Дата набуття чинності: 10 жовтня 1967 року

Дата приєднання України: 22 травня 1967 року

Дата набуття чинності для України: 31 жовтня 1967 року

Держави-учасниці цього Договору,

натхненні великими перспективами, що відкриваються перед людством у результаті проникнення людини в космос,

визнаючи спільну заінтересованість всього людства в прогресі дослідження і використання космічного простору в мирних цілях,

вважаючи, що дослідження і використання космічного простору має бути спрямовано на благо всіх народів, незалежно від ступеня їх економічного або наукового розвитку,

бажаючи сприяти розвитку широкого міжнародного співробітництва як у наукових, так і в юридичних аспектах дослідження і використання космічного простору в мирних цілях,

вважаючи, що таке співробітництво сприятиме розвитку взаєморозуміння і зміцненню дружніх стосунків між народами,

нагадуючи резолюцію 1962 (XVIII), що має назву "Декларація правових принципів у діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору", одностайно прийняту Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 13 грудня 1963 року ( 995_a31 ),

нагадуючи резолюцію 1884 (XVIII), що закликає держави утримуватись від виведення на орбіту навколо Землі будь-яких об'єктів з ядерною зброєю або будь-якими іншими видами зброї масового знищення або від установки такої зброї на небесних тілах, одностайно прийняту Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 17 жовтня 1963 року,

беручи до уваги резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй 110 (II) від 3 листопада 1947 року ( 995_274 ), яка засуджує пропаганду, що має на меті або здатну створити або посилити загрозу мирові, порушення миру або акти агресії, і вважаючи, що вказана резолюція застосовувана до космічного простору,

будучи впевненими, що Договір про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла, сприятиме здійсненню цілей і принципів Статуту Організації Об'єднаних Націй ( 995_010 ),

погодилися про таке: