9.6.4. Оптичні методи. Загальні поняття.

В оптичних методах аналізу складу розчинів використовується зв'язок між складом розчину та оптичними властивостями системи, які викликають світлопоглинання, світлорозсіювання, заломлення світла, а також залежність вторинного світіння речовини в залежності від її складу. Тому то існують колориметричний аналіз, нефелометричний та турбідіметричний аналіз, рефрактометричний аналіз, поляриметричний аналіз та люмінесцентний аналіз.

Таким чином, до оптичних методів контролю складу рідин відноситься:

- абсорбційний метод, при реалізації якого використовується явище селективного (вибіркового) поглинання світла в речовині, що контролюється;

- нефелометричний метод – в основі явище розсіювання світла на частинках, що знаходяться в рідині або газі;

- рефрактометричний метод – використовується залежність показника заломлення від концентрації рідкого середовища;

- полиреметричний метод – використовується властивість деяких активних речовин повертати площину поляризації при проходженні через них плоскополяризованого світла.

- люмінесцентний метод – використовується залежність вторинного світіння речовини в залежності від її складу.

За технікою виконання оптичні методи поділяються на суб’єктивні (візуальні, не автоматичні) та на об’єктивні (фотоелектричні), які використовуються в системах автоматичного контролю якості.

9.6.5 Акустичні прилади контролю складу рідин

Усе ширше застосовуються прилади якості, принцип роботи яких ґрунтується па акустичних властивостях рідин, тобто на швидкості розповсюдженню коливань залежно від складу середовища, що контролюється. Так, Таллінський приладобудівний завод (Естонська Республіка) випускає прилад типу PAN-3 для визначення вмісту жиру у молоці в діапазоні 2 — 6 % за середньої квадратичної похибки ±0,1 %.

До акустичних концентромірів належить автоматичний вимірювач концентрації етилового спирту типу СА-1, що випускається AT «Аналітприлад», (м. Київ). Принцип роботи такого приладу базується на вимірюванні швидкості розповсюдження ультразвукових коливань у середовищі залежно від вмісту етилового спирту. На виході первинного перетворювача з'являється уніфікований сигнал постійного струму, який подається на цифровий індикатор, а також використовується для регулювання та сигналізації. Конструктивно вимірювальний комплект складається із трьох блоків: первинного перетворювача, електронного блока та пристрою сигналізації. Клас точності приладу - 0,05. Як вторинний прилад використовується електричний прилад, що сприймає уніфікований сигнал 0…5 mА.

9.6.6 Прилади контролю параметрів якості газів

Прилади для визначення кількісного складу газів мають назву газоаналізатори. Вони застосовуються для аналізу складу димових газів у процесі згоряння палива, у пекарських та сушильних камерах, для контролю концентрації вуглекислого газу під час бродіння. Номенклатура газоаналізаторів досить широка через різноманіття контрольованих процесів та технологічного обладнання.

За функціональним призначенням газоаналізатори поділяються на прилади контролю і керування виробничими процесами та прилади, які працюють в системах безпеки виробництва (індикатори, сигналізатори, детектори витоку газів).

За фізико-хімічними властивостями, покладеними в основу методу вимірювань, газоаналізатори поділяються на хімічні, теплові, магнітні, оптичні, електричні й масспектрографічні.

Газоаналізатор, на відміну від інших приладів, є установкою, у яку, крім вимірювального перетворювача, входить ряд пристроїв, що забезпечують відбір, підготовку і транспортування проби газу через прилад.

Існують газоаналізатори, так звані хроматографи, які призначені для визначення декількох компонентів із складу газової суміші. Здебільшого вони застосовуються в лабораторній практиці.

В табл. 9.12 наведена характеристика газоаналізаторів різних типів.

Таблиця 9.12