Висновки

У підсумку підкреслимо, що норвезько-українські відносини розвиваються у достатньо активному й динамічному ключі. Незважаючи на відносно невеликі розміри та кількість населення, Норвегія відіграє помітну роль на міжнародній арені. Крім того, Норвегія неодноразово підкреслювала й принципово готова до широкого співробітництва. У цьому зв'язку як зовнішньополітичне відомство України, так і ділові, наукові кола, культурні інституції та громадські організації повинні виступати з конкретними ініціативами до практичного наповнення двосторонніх зв'язків.

Так, наявні напрацювання в політичній сфері засвідчують, що Норвегія - партнер дії, а не гучних політичних заяв. З огляду на це слід послідовно розвивати співпрацю з норвезькою стороною, виступаючи з конкретними пропозиціями щодо різнопрофільного наповнення такого співробітництва, його матеріального-технічного забезпечення та спільних інфраструктур. Одним із можливих способів подальшої розбудови двосторонньої співпраці в практичному русі може стати організація двостороннього норвезько- українського форуму на базі новоствореної Українсько-норвезької торгової палати.

Враховуючи незбалансовану структуру зовнішньої торгівлі між Україною та Норвегією, що робить нас особливо чутливими до норвезької імпортної продукції (це насамперед риба), Україні варто розбудовувати власне рибне господарство, яке б частково витісняло норвезький імпорт. З огляду на кількасотрічний досвід Норвегії у рибальстві, а також новітні досягнення у сфері рибного фермерства доцільно шукати можливості започаткувати двосторонній проект з вивчення норвезьких передових технологій у сфері рибного господарства.

З іншого боку, успішний приклад норвезьких інвестицій в Україні слід використати для подальшого залучення інвесторів, насамперед у судно- будування та хімічну промисловість. Окремої уваги слід надавати екологічним та інноваційним проектам Норвегії за кордоном. Зважаючи на гостру енергетичну залежність української економіки, слід працювати на впровадження норвезьких новітніх енергозберігаючих технологій як у секторі комунального господарства, так і у промисловості.

Прагматична спрямованість двосторонніх відносин гарантуватиме не лише подальше, але й стале зростання економічних показників, що безпосередньо відповідає національним інтересам обох країн. Рівною мірою їхня позитивна динаміка засвідчує можливості переростання до міжрегіонального діалогу і, зрештою, просування взаємовигідної моделі співпраці з ЄС в рамках ЄЕЗ та цільової Асоціації, поєднання потенціалів яких якраз означатиме перспективне наближення до реалізації ідеалів розширеної об'єднаної Європи.

Додатки:

Таблиця 1

Основні елементи національної та світової валютних систем

Національна валютна система	Світова валютна система
Національна валюта	Резервні валюти, міжнародні рахункові валютні одиниці
Умови конвертування національної валюти	Умови взаємного конвертування валют
Паритет національної валюти	Уніфікований режим валютних паритетів
Режим курсу національної валюти	Регламентація режимів валютних курсів
Наявність чи відсутність валютних обмежень, валютний контроль	Міждержавне регулювання валютних обмежень
Національне регулювання міжнародної валютної ліквідності країни	Міждержавне регулювання міжнародної валютної ліквідності
Регламентація використання міжнародних кредитних засобів обігу	Уніфікація правил використання міжнародних кредитних засобів обігу
Регламентація міжнародних розрахунків країни	Уніфікація основних форм міжнародних розрахунків
Режим національного валютного ринку та ринку золота	Режим світових валютних ринків та ринку золота
Національні органи, що керують валютними відносинами країни та регулюють їх	Міжнародні організації, які здійснюють міждержавне валютне регулювання

Таблиця 2