- •Київський університет Права національної академії наук україни
- •Передмова
- •Тема 1.
- •Тема 1. Право міжнародної безпеки як система наукових знань про особливу галузь міжнародного публічного права і навчальна дисципліна.
- •Тема 2. Історія виникнення, стан і сучасні тенденції розвитку права міжнародної безпеки.
- •Тема 4. Характеристика системи принципів права міжнародної безпеки.
- •Тема 5. Характеристика системи джерел права міжнародної безпеки.
- •Тема 6. Загальна характеристика міжнародно-правових засобів і заходів збереження миру і забезпечення міжнародної безпеки.
- •1.1.2. Особливості змістовного модулю іі. – Особлива частина: особливості практики застосування положень права міжнародної безпеки
- •Тема 7. Засоби зміцнення довіри та міжнародний контроль.
- •Тема 9. Демілітаризація окремого територіального простору.
- •Тема 10. Міжнародні системи колективної безпеки.
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 1.2. Загальна характеристика актуальності проблеми правого забезпечення міжнародної безпеки план
- •1.2.1. Передумови актуалізації розвитку сучасних підходів до проблеми забезпечення міжнародної безпеки
- •1.2.3. Особливості структурної побудови навчальної дисципліни „Право міжнародної безпеки”
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2.
- •2.1.1. Сутність гносеологічного підходу до визначення джерел права міжнародної безпеки
- •2.1.2. Особливості історичних умов зародження ідей та їх розвитку до рівня системи знань про мир, війну і міжнародну безпеку
- •2.1.3. Загальна характеристика стану і перспектив розвитку доктринальних шкіл з права міжнародної безпеки
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2.2. Актуальні проблеми сучасної парадигми теорії про безпеку і права міжнародної безпеки та шляхи їх вирішення план
- •2.2.1. Характеристика сучасної парадигми Права міжнародної безпеки та тенденцій його розвитку
- •2.2.2. Сутність відставання теорії Права міжнародної безпеки від сучасних вимог безпекознавства
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2.3. Теоретико-методологічні особливості природи насильства і війни як явищ у людському суспільстві план
- •2.3.1. Загальний огляд теоретико-методологічних підходів до визначення природи війни як соціального явища
- •2.3.2. Загальна характеристика сучасного „мілітаризму” як явища
- •Основні напрями і форми військово-економічного протиборства сторін
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2.4. Особливості теоретико-методологічних основ військово-політичних аспектів зовнішньої політики у сфері міжнародної безпеки план
- •2.4.1. Теоретико-методологічні особливості визначення сутність військової політики та її елементів
- •2.4.2. Теоретико-методологічні особливості сутності військової доктрини та її різновидів
- •2.4.3. Теоретико-методологічні особливості сутності військової концепції, стратегії і тактики
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2.5. Війна в умовах глобалізації: міжнародно-правові та безпекознавчі аспекти план
- •2.5.1. Загальна характеристика сучасної теоретико-методологічної парадигми поняття „війна”
- •2.5.2. Міжнародні відносини та міжнародна безпека у світлі глобальних політичних змін як чинники впливу на „життя” і „змістовний розвиток” війни
- •2.5.3. Глобальні політичні тенденції як чинники впливу на характер форми застосування військової сили
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2.6. Теоретико-методологічні особливості та критерії видової класифікації війн план
- •2.6.1. Особливості теоретико-методологічної класифікації війн за соціально-політичною і міжнародно-правовою характеристикою
- •2. Порівняльний аналіз світові війни – породження хх століття
- •2.6.2. Особливості теоретико-методологічної класифікації війн за силами, засобами і способами ведення військових дій та її елементів
- •2.6.3. Теоретико-методологічні особливості визначення джерел, способів, сил і засобів розв’язання та ведення війни
- •2.6.4. Теоретико-методологічні особливості визначення часової тривалості війни
- •2.6.5. Теоретико-методологічні особливості визначення періодизації війни
- •2.6.6. Теоретико-методологічні особливості визначення допоміжних заходів протиборства сторін, котрі знаходяться у стані війни
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2.7. Теоретико-методологічні особливості інформаційно-психологічного протиборства та інформаційно-психологічної війни план
- •2.7.1. Теоретико-методологічні особливості інформаційно-психологічного протиборства
- •2.7.2. Теоретико-методологічні особливості інформаційної війни
- •2.7.3. Теоретико-методологічні особливості психологічної війни
- •2.7.4. Теоретико-методологічні особливості інформаційно-психологічної війни
- •2.7.4.1. Основні характеристики сутності та складових інформаційно-психологічної війни (іпв).
- •2.7.4.5. Інформаційно-психологічна війна у геостратегічному протиборстві.
- •2.7.5. Особливості методики оцінки ворожих і агресивних дій учасників інформаційно-психологічного протиборства.
- •Питання для самоконтролю
- •Загальні висновки до Теми 2:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3.
- •3.1.1. Характеристика загального концептуального підходу до формування права міжнародної безпеки
- •3.1.2. Особливості сучасних підходів до визначення поняття права міжнародної безпеки у працях іноземних дослідників
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 3.2. Особливості формування сучасного уявлення про загальну концепцію права міжнародної безпеки як наукової дисципліни план
- •3.2.1. Теоретико-методологічні особливості визначення складових елементів права міжнародної безпеки
- •3.2.2. Теоретико-методологічні особливості визначення суб’єкта пмб і міжнародних правовідносин у сфері підтримання міжнародного миру, забезпечення міжнародної безпеки і попередження війни
- •3.2.3. Міжнародна безпека як наукова категорія в Теорії права міжнародної безпеки
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4.
- •4.1.1. Особливості змістовної сутності та функцій принципів міжнародного публічного права
- •4.1.2. Особливості співвідношення принципів і звичаїв міжнародного публічного права
- •4.1.3. Особливості наукової дискусії навколо визначення понять „загальні” та „основні” принципи міжнародного публічного права
- •4.1.4. Особливості розмежування загальних принципів права і основних принципів міжнародного публічного права
- •4.1.5. Характерні риси і зміст основних принципів міжнародного права
- •4.1.6. Особливості тлумачення і застосування принципів міжнародного публічного права у сфері міжнародної безпеки
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 4.2. Теоретико-методологічні засади визначення сутності норм міжнародного публічного права у галузі міжнародної безпеки план
- •4.2.1. Особливості визначення сутності та формування поняття норми міжнародного права
- •4.2.2. Особливості структури норм міжнародного публічного права
- •4.2.3. Особливості видів норм міжнародного права
- •4.2.4. Концепція „м’якого права”
- •4.2.5. Реалізація (застосування) норм міжнародного права
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 4.3. Сучасний стан розвитку системи та кваліфікаційна характеристика особливостей принципів права міжнародної безпеки план
- •4.3.1. Загальна характеристика сучасної системи принципів права міжнародної безпеки
- •4.3.2. Юридична природа основних принципів міжнародного права та їхній зв’язок з правом міжнародної безпеки
- •4.3.4. Особливості співвідношення основних принципів міжнародного публічного права і відомчих принципів у праві міжнародної безпеки та їхня загальна характеристика
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5.
- •5.1.1. Теоретико-методологічне визначення особливостей ієрархії джерел міжнародного публічного права
- •5.1.2. Особливості міжнародних конвенцій та міжнародно-правових актів га і рб оон як джерел права міжнародної безпеки
- •5.1.3. Особливості міжнародних договорів як джерел права міжнародної безпеки
- •5.1.4. Міжнародно-правові акти, спрямовані на створення регіональних систем безпеки як джерела права міжнародної безпеки
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6.
- •6.1.1. Загальна характеристика Статут оон та інших політико-номативних актів га і рб оон та їх роль у збереженні миру і забезпеченні міжнародної безпеки
- •Лекція 6.2. Мирні засоби вирішення міжнародних спорів план
- •6.2.1. Особливості становлення в міжнародному праві зобов’язання мирного вирішення міжнародних спорів
- •Питання для самоконтролю
- •6.2.2. Змістовна сутність проблеми реалізації на практиці принципу мирного вирішення міжнародних спорів
- •6.2.3. Особливості змістовної сутності поняття міжнародного спору, класифікація міжнародних спорів
- •6.2.4. Теоретико-методологічна і правова сутність засобів вирішення міжнародних спорів
- •6.2.4.1. Міжнародні переговори, посередництво, добрі послуги.
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 6.3. Особливості заходів забезпечення міжнародної безпеки міжнародно-правовими засобами план
- •6.3.1. Проблема міжнародної військової безпеки та міжнародно-правові принципи її забезпечення
- •6.3.2. Нормативно-правові заходи підтримання миру, забезпечення безпеки та відвернення війни
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 6.4. Розвідувальна діяльність як специфічний засіб забезпечення національної, державної і міжнародної безпеки план
- •6.4.1. Розвідувальна діяльність як явище та організаційно-правовий процес у забезпеченні реалізації зовнішньої політики суб’єктів правовідносин в міждержавних і міжнародних відносинах
- •6.4.2. Особливості функцій спецслужб у сфері сучасної розвідувальної діяльності
- •6.4.3. Сутність розвідувальної інформації і розвідувальних даних
- •6.4.4. Створення розвідувальних позицій як різновид оперативної діяльності
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7.
- •7.1.1. Організаційно-правова сутність міжнародно-правового інституту „зміцнення довіри” у міжнародних відносинах
- •1.7.2. Обсє як провідна інституція розвитку теорії і практики реалізації системи заходів довіри в міжнародних відносинах і співробітництва у сфері міжнародної безпеки
- •7.1.3. Теоретико-методологічні та правові аспекти концепції „Відкрите небо”
- •7.1.4. Партнерство заради миру як форма реалізації заходів довіри та співробітництва в сфері міжнародної безпеки
- •7.1.5. Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору як форма регіонального співробітництва у сфері безпеки
- •7.1.6. Організаційно-правова сутність міжнародно-правового інституту „міжнародного контролю за обмеженням озброєнь і роззброєнням” у міжнародних відносинах
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8.
- •8.1.1. Загальна характеристика сутності поняття „матеріальне забезпечення” міжнародної безпеки
- •8.1.2. Теоретико-методологічна і організаційно-правова сутність ядерного роззброєння
- •8.1.2.4. Заборона ядерних випробувань
- •8.1.4. Заборона розробки, виробництва, застосування хімічної і бактеріологічної зброї та їх знищення
- •8.1.4. Обмеження стратегічних наступальних озброєнь
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9.
- •9.1.1. Особливості змістової сутності поняття правового інституту „демілітаризація окремого територіального простору”
- •9.1.2. Особливості змістової сутності понять правових інститутів „нейтралітет” і „нейтралізована територія”
- •9.1.3. Теоретико-методологічна сутність забезпечення безпеки і практика її реалізації в Арктичному регіоні
- •9.1.4. Особливості, місце і роль міжнародно-правового режиму Північного Льодовитого океану та прибережних морів у контексті забезпечення міжнародної безпеки
- •9.1.5. Особливості, місце і роль міжнародно-правового режиму Антарктики в контексті забезпечення міжнародної безпеки, мореплавства і науково-господарської діяльності
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10.
- •10.1.1. Загальна характеристика безпекознавчих основ теоретико-методологічної сутності сучасних систем міжнародної безпеки
- •10.1.2. Загальна характеристика теоретико-методологічної сутності сучасних систем міжнародної безпеки, регламентованих правом міжнародної безпеки
- •10.1.3. Особливості всесвітньої універсальної системи колективної безпеки
- •10.1.4. Особливості регіональних систем колективної безпеки
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для заліку
- •Рекомендована література і. Нормативно-правові акти:
- •Іі. Основна
- •Ііі. Допоміжна
- •Іv. Інформаційні ресурси
7.1.6. Організаційно-правова сутність міжнародно-правового інституту „міжнародного контролю за обмеженням озброєнь і роззброєнням” у міжнародних відносинах
Міжнародний контроль за обмеженням озброєнь і роззброєнням, доповнений системою заходи зміцнення довіри, має важливе значення для забезпечення міжнародної безпеки та запобігання загрози виникнення раптової війни. Насправді інститут заходів зміцнення довіри та інститут заходів міжнародного контролю тісно взаємодіють – заходи зміцнення довіри сприяють створенню умов для укладення угод у сфері обмеження озброєнь і роззброєння, одним із засобів забезпечення якого є міжнародний контроль.
Міжнародний контроль за обмеженням озброєнь і роззброєнням – погоджений процес (система заходів), здійснюваний державами-учасницями міжнародного договору або міжнародною організацією на основі загальновизнаних норм міжнародного права з перевірки виконання міжнародних угод у сфері обмеження озброєнь і роззброювання. Держави-учасниці мають у своєму розпорядженні широкий вибір різних методів і форм міжнародного контролю для забезпечення виконання зобов’язань, передбачених такими угодами.
Конференція ООН з роззброєння (КР) у своєму нинішньому форматі була заснована у 1978 р. згідно з положеннями Заключного документу Першої спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН з роззброєння. Конференція підзвітна у своїй діяльності Генеральній Асамблеї ООН і фінансується за рахунок бюджету ООН. Місцем розташування КР є Женева (Швейцарська Конфедерація). Кількість держав-членів КР – 65. Останній раз до членського складу КР у серпні 1999 р. було прийнято Еквадор, Ірландію, Казахстан, Малайзію і Туніс. Відтоді жодна країна не набула членства в КР. Україна стала членом КР у червні 1996 р.
Основні принципи і правила КР визначені у відповідних Правилах процедури. КР призначена для ведення переговорів з роззброєння і контролю над озброєннями на багатосторонній основі та вважається єдиним постійним переговорним органом світового співтовариства у цій галузі. Консенсусне прийняття всіх рішень створює сприятливі умови для врахування національних інтересів країн-членів КР при визначенні позиції щодо досягнення прогресу в галузі роззброєння і нерозповсюдження окремих видів озброєнь. Головування на КР здійснюється на ротаційній основі між державами-членами; термін головування охоплює 4 тижні сесійної роботи.
Найважливіша функція КР полягає у виробленні та укладанні важливих міжнародно-правових документів у сфері роззброєння з метою сприяння процесу загального і повного роззброєння під ефективним міжнародним контролем.
Головним завданням КР є проведення переговорів на напрямках, пов’язаних з проблематикою попередження гонки озброєнь і роззброєння, зокрема:
1) припинення гонки ядерних озброєнь та ядерне роззброєння;
2) запобігання ядерній війні, включаючи усі пов’язані з цим питання;
3) запобігання гонці озброєнь у космічному просторі;
4) укладання ефективних міжнародних угод, забезпечуючих державам, які не володіють ядерною зброєю, гарантії від застосування або загрози застосування ядерної зброї проти них;
5) запобігання розробки та виробництва нових види зброї масового знищення та нових систем такої зброї, а також радіологічної зброї;
6) розробки і реалізації всеохоплюючої програми роззброєння;
7) створення транспарентність в озброєннях;
8) розгляд і прийняття річної доповіді Генеральній Асамблеї ООН з питань обмеження гонки озброєння і роззброєння.
У рамках єдиного багатостороннього органу у галузі роззброєння та нерозповсюдження, яким є КР, у різний час було розроблено та укладено низку важливих міжнародних угод:
1) Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (1968 р.);
2) Договір про заборону розміщення на дні морів та океанів і в його надрах ядерної зброї та інших видів зброї масового знищення (1972 р.);
3) Конвенція про заборону військового чи будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище (1977 р.);
4) Конвенція про заборону розробки, виробництва і накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) та токсичної зброї і про її знищення (1972 р.);
5) Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення (1992 р.);
6) Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань (1996 р.).
Головним пріоритетом України в роботі КР є розробка багатостороннього юридично-зобов’язуючого документа про гарантії безпеки неядерним державам від застосування або загрози застосування ядерної зброї проти них.
Гарантії безпеки, які мають бути надані ядерними державами у формі універсального інструмента, мають створювати краще оточення для сталого миру та безпеки всіх держав. Адже, країни, які не володіють ядерною зброєю, мають законні права отримати такі гарантії безпеки, принаймні, до повної ліквідації ядерної зброї.
Необхідність надання нашій державі посилених гарантій безпеки обумовлюється тим, що свого часу Україна добровільно позбулася третього в світі за потужністю ядерного арсеналу і зробила конкретний внесок у справу роззброєння та нерозповсюдження окремих видів озброєнь. Водночас, розширення спектру нових ризиків, викликів і загроз міжнародній безпеці вимагає реалізації нових підходів з надання ядерними державами-гарантами оновлених посилених гарантій безпеки Україні у контексті розвитку положень Будапештського меморандуму 1994 р.
