2. Суть і зміст міжбюджетних відносин

Міжбюджетні відносини – це відносини між різними рівнями бюджетної системи щодо фінансового забезпечення бюджетних повноважень.

Мета регулювання міжбюджетних відносин – забезпечення відповідності між повноваженнями на здійснення видатків та наявними фінансовими ресурсами, що мають забезпечувати виконання цих повноважень.

За формами руху коштів можливі наступні форми міжбюджетних відносин:

1) бюджетне субсидіювання – виділення коштів із бюджету вищого рівня бюджетам нижчого рівня;

2) вилучення коштів – передача коштів з бюджету-донора нижчого рівня до державного бюджету;

3) взаємні розрахунки між бюджетами – передача коштів з одного бюджету до іншого у зв’язку з перерозподілом між ними доходів чи видатків після затвердження бюджету;

4) бюджетні позички – запозичення для фінансування тимчасових касових розривів при виконанні бюджету (незбіг у часі фінансування видатків і джерел надходження коштів).

Необхідність бюджетного субсидіювання обумовлена пропорціями розподілу доходів між центральним і місцевими бюджетами.

Видами бюджетного субсидіювання є:

1. Бюджетна субсидія – не пов’язується з фінансовим станом бюджету, який її отримує. Вона буває цільовою і знеособленою.

2. Бюджетні субвенції – це такий вид бюджетного субсидіювання, який передбачає пайову участь кількох бюджетів у фінансуванні певних видатків чи проектів. Як правило, вони виділяються за умови, коли бюджет, який отримує бюджетну субвенцію, забезпечує покриття встановленої для нього частки видатків. Такий вид бюджетного субсидіювання має активніший вплив, оскільки передбачає пошук місцевих ресурсів. Бюджетні субвенції мають цільовий характер, що зумовлено безпосередньо їхньою суттю. Як правило, вони виділяються з бюджету розвитку, а не на фінансування поточних витрат.

3. Бюджетні дотації – це виділення коштів з бюджету вищого рівня для збалансування бюджетів нижчого рівня. Якщо розміри бюджетних субсидій і субвенцій не пов’язуються безпосередньо зі станом того чи іншого бюджету, то бюджетна дотація видається саме для покриття тих видатків, на які не вистачає доходів і, як правило, в розмірі, який визначається як різниця між видатками і доходами.

Класифікація міжбюджетних відносин:

1. За стадією бюджетного процесу, на якій виявляється потреба у взаємовідносинах між бюджетами, вони поділяються на дві групи.

До першої належать ті, необхідність в яких визначається в процесі бюджетного планування. Це бюджетне субсидіювання та вилучення коштів. Складаючи і розглядаючи проект бюджету, одні органи влади й управління повинні визначити потребу в отриманні бюджетних субсидій, субвенцій чи дотацій, інші – можливості їх надання. Аналогічно визначаються й обсяги вилучення коштів.

До другої групи належать ті взаємовідносини між бюджетами, потреба в яких визначається вже під час виконання бюджету. Це взаємні розрахунки бюджетів та бюджетні позики, які не плануються і не входять до затвердженого бюджету. Навпаки, вони виникають саме внаслідок відхилень виконання бюджету від його затверджених показників.

2. За напрямом руху коштів розрізняють вертикальні і горизонтальні взаємовідносини бюджетів. Вертикальні характеризують рух коштів між бюджетами різних рівнів, а горизонтальні – між бюджетами, що належать до одного рівня.

3. За правовим регламентуванням взаємовідносини між бюджетами поділяються на дві групи: регламентовані законодавчими актами та інструктивними документами, й договірні.