Розділ 7 облік біологічних активів, надходження та руху продукції рослинництва

Згідно П(С)БО 30 "Біологічні активи", під біологічним активом слід розуміти у рослинництві рослину, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди.

Біологічні перетворення - це процес якісних і кількісних змін біологічних активів, тобто вони є власне процесом виробництва сільськогосподарської продукції.

Об'єктом бухгалтерського обліку біологічних активів рослинництва можуть бути види сільськогосподарських рослин (зернові, кормові, олійні, ефіроолійні, технічні, прядивні, овочеві, лікарські, квіткові, плодові та ягідні рослини, виноград, картопля тощо), або однорідні групи біологічних активів, які складаються з підвидів сільськогосподарських рослин (озимі та ярі зернові, кісточкові, зерняткові, горіхоплідні тощо), чи окремих культур (ячмінь, кукурудза, соняшник тощо) [8].

Важливою особливістю рослинництва є також те, що виробничий процес не обмежується календарним роком. Тому, виникає потреба всі витрати на виробництво біологічних активів та сільськогосподарської продукції поділити на три групи: витрати минулих років під урожай поточного року; витрати поточного року під урожай поточного року; витрати поточного року під урожай майбутніх років [8].

При такій класифікації береться до уваги вирощування озимих зернових і технічних культур як незавершеного виробництва (група 1 і 3), а також ярих зернових і технічних культур, вирощування яких відбувається в поточному році (група 2).

Поточні біологічні активи — це біологічні активи, здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, приносити в інший спосіб економічні вигоди протягом періоду, що не перевищує 12 місяців, а також тварини на вирощуванні та відгодівлі.

У рослинництві це можуть бути зернові, овочеві, технічні, кормові культури, а також розсадники, тобто рослини процес життєдіяльності яких менший 12 місяців.

Для цілей бухгалтерського обліку поточних біологічних активів призначено рахунок 21 за субрахунками: 211"Поточні біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю".

Оприбуткування таких біологічних активів здійснюється за дебетом субрахунку 211, за кредитом відображається вибуття поточних біологічних активів рослинництва на різні господарські потреби.

Поточні біологічні активи, справедливу вартість яких на дату балансу достовірно визначити неможливо, визначають та відображають за первісною вартістю. Оцінка таких поточних біологічних активів здійснюється відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.99 р. за № 751/4044) до настання періоду, в якому стає можливим визначити справедливу вартість поточних біологічних активів [4].

Якщо стає можливим визначити справедливу вартість поточних біологічних активів, вони переоцінюються до справедливої вартості, зменшеної на очікувані витрати на місці продажу. Поточні біологічні активи рослинництва, які не досягли зрілості та технологічний процес їх створення не завершено, але якщо їх справедливу вартість можна достовірно визначити, визнаються активом і відображаються у складі поточних біологічних активів.

На кінцевій стадії біологічних перетворень від біологічного активу рослинництва відокремлюється сільськогосподарська продукція, яка вже перестає бути елементом біологічного активу і визнається як окремий актив. При первісному визнанні сільськогосподарської продукції дебетується рахунок 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва" і кредитується рахунок 23 "Виробництво".

Відповідно до Стандарту 30 довгострокові біологічні активи — це усі біологічні активи, які не є поточними біологічними активами.

Для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух довгострокових біологічних активів використовують рахунок 16 "Довгострокові біологічні активи". За дебетом рахунка 16 відображається надходження довгострокових біологічних активів, а за кредитом - їх вибуття.

Згідно нового підходу, довгострокові біологічні активи рослинництва оцінюються як за справедливою, так і за первісною вартістю. У першому випадку використовується субрахунок 161 "Довгострокові біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю", а в другому - 162 "Довгострокові біологічні активи рослинництва, які оцінені за первісною вартістю".

Крім цього, передбачено використання субрахунку 165 "Незрілі довгострокові біологічні активи, які оцінюються за справедливою вартістю" та 166 "Незрілі довгострокові біологічні активи, які оцінюються за первісною вартістю". На цих рахунках ведеться облік відповідних незрілих довгострокових біологічних активів рослинництва .

Крім наявності біологічних активів (рослинних організмів), що є характерною особливістю галузі рослинництва, важливе значення має явно виражена сезонність виробництва. Ця специфічна особливість є визначальною для ведення бухгалтерського обліку в рослинництві, оскільки процес виробництва залежить від ряду чинників, чільне місце серед яких посідають природні умови виробництва. Через такий великий вплив природно-кліматичних умов на вирощування біологічних активів, технологічні процеси виробництва практично не можуть бути прискорені.

Синтетичний облік витрат та виходу продукції рослинництва ведуть на рахунку № 231 «Рослинництво». Протягом року на дебеті цього субрахунку відображають прямі витрати під урожай поточного року і майбутніх років, а в кінці року на дебет субрахунку 231 додатково відносять різницю між плановою і фактичною собівартістю робіт та послуг обслуговуючих виробництв та загально виробничі витрати. В кінці року на субрахунку 231 накопичуються всі витрати з вирощування продукції рослинництва, що дає можливість калькулювати собівартість готової продукції за її видами.

На кредиті субрахунку 231 «Рослинництво» протягом року обліковується кількість отриманої продукції, яка обліковується за плановою собівартістю. В кінці року на кредит цього субрахунку відносять різницю між плановою і фактичною собівартістю продукції рослинництва. Таким чином, на дебеті субрахунку 231 на кінець року залишається лише витрати з незавершеного виробництва (витрати під урожай майбутніх років).

Аналітичний облік на субрахунку № 231 «Рослинництво» ведеться за видами виробництв, статтями витрат і видами або групами продукції.

Витрати на сортування і сушку продукції рослинництва від урожаю поточного року відображають на окремому субрахунку «Рослинництво». Невикористанні відходи (земля, гниль, мертва засміченість, усихання та ін.) списують методом «червоного сторно» за дебетом субрахунків, на яких обліковують цю продукцію залежно від її призначення і кредиту субрахунку «Рослинництво».

Продукція яка призначена для використання на насіння, корми (зелену масу на сіно, силос, сінаж), обліковують на дебеті субрахунка 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення»

Продукція рослинництва, використана на корм худобі шляхом випасу, не оприбутковується, а витрати з догляду за пасовищами і посівами – списують на відповідні групи тварин.

Вартість виконаних робіт і послуг, включених у товарну продукцію, на рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» не відображається, а фактичні витрати з рахунку 23 «Виробництво» списується при передачі їхньому замовнику на рахунок 90 «Собівартість реалізації» субрахунок 903 «Собівартість реалізованих робіт, послуг».

Облік виручки від реалізації сільськогосподарської продукції обліковується за кредитом субрахунку 701 «Дохід від реалізації готової продукції» і субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт, послуг», в Журналі-ордері 11 с.-г. та відомостях до нього.

Аналітичний облік витрат і виходу продукції рослинництва ведеться у Виробничому звіті, який складається за місяць і наростаючим підсумком з початку року в розрізі об’єктів аналітичного обліку за відповідними статтями витрат. Дані Виробничого звіту за кредитом аналітичних рахунків виробництва у межах структурних підрозділів переносяться до зведеної відомості. Відповідно до Методичних рекомендацій з організації та ведення бухгалтерського обліку за журнально-ордерною формою на підприємствах агропромислового комплексу для обліку витрат на виробництво використовуються журнали-ордери:

Підсумки зведеної відомості у розрізі синтетичних рахунків переносяться до Журналу-ордера № 10.3 с.–г., а кредитові обороти Журналу-ордера – до Головної книги.

РОЗДІЛ 8 ОБЛІК БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ, НАДХОДЖЕННЯ ТА РУХУ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА

Специфічними об’єктами обліку в сільському господарстві є тварини. Вони є живими організмами, що ростуть, розмножують­ся (дають приплід) і дають продукцію (молоко, яйця, приріст жи­вої маси), тобто, є біологічними активами.

Біологічний актив — це рослина або тварина, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити економічні вигоди в інший спосіб.

В залежності від виду тварин, мети їх утримання та технології вирощування вони можуть утримуватись короткий час (до 1 ро­ку) або ж тривалий час (більше 1 року), тому їх поділяють на по­точні та довгострокові біологічні активи.

Відповідно до П(С)БО 30 «Біологічні активи», поточними вважаються біологічні активи, здатні давати сільськогосподар­ську продукцію та / або додаткові біологічні активи, приносити в іншій спосіб економічні вигоди протягом періоду, що не переви­щує 12 місяців, а також тварини на вирощувані й відгодівлі.

До довгострокових біологічних активів відносяться всі інші біологічні активи.

Виділяють, також, незрілі біологічні активи — такі, для яких операційний цикл створення перевищує 12 місяців (крім тварин на вирощуванні та відгодівлі), які у звітному періоді ще не здатні давати сільськогосподарської продукції та / або додаткових біо­логічних активів визначено якості. Як правило, до них відносять багаторічні насадження.

Крім того, розрізняють подібні та неподібні біологічні акти­ви. Подібними вважаються біологічні активи одного виду та фу­нкціонального призначення. Інші ж будуть неподібними.

До складу поточних біологічних активів (ПБА) в тваринни­цтві відноситься молодняк тварин і тварини на відгодівлі, які си­стематично дають сільськогосподарську продукцію у вигляді приросту живої маси, гною у період, що не перевищує 12 місяців. Це телята, лошата, поросята, ягнята, звірі, кролі, птиця, тварини на вирощуванні та відгодівлі.

У галузі риборозведення до поточних біологічних активів слід відносити рибу, яку розводять у внутрішніх водоймах (озерах, ставках тощо). Сільськогосподарською продукцією є товарна ри­ба, а біологічними активами — матеріал для розведення риби.

У птахівництві поточним біологічним активом є доросла пти­ця від якої отримують сільськогосподарську продукцію яйця та пташиний послід.

У бджільництві поточним біологічним активом є сім’ї бджіл, сільськогосподарською продукцією — мед, віск, прополіс тощо, додатковими біологічними активами є нові рої.

Поточні біологічні активи обліковуються в складі оборотних активів.

Як будь-які активи, ПБА визнаються при дотриманні наступ­них умов:

• підприємству перейшли ризики та вигоди, пов’язані з пра­вом власності на них;

• підприємство здійснює управління ПБА та контроль за йо­го використанням;

• є впевненість, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з його використанням в сільського­сподарській діяльності;

• вартість ПБА можна достовірно визначити.

Економічні вигоди від використання біологічного активу ви­значаються виходячи із стану його фізичних властивостей.

Оцінка ПБА при надходженні регулюється П(С)БО 30 «Біоло­гічні активи» та Методичними рекомендаціями № 1315. Зокрема, ними встановлено, що в залежності від джерел надходження ПБА оцінюються наступним чином.

Придбані за плату ПБА оприбутковуються за первісною варті­стю, яка складається з фактично понесених підприємством ви­трат для їх одержання. Перелік таких витрат визначено Поло­женням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

Безоплатно одержані ПБА оцінюються за їх справедливою ва­ртістю з урахуванням витрат, безпосередньо пов’язаних з дове­денням їх до стану, у якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Одержані як внесок до статутного капіталу ПБА оцінюються за погодженою із засновниками підприємства справедливою вар­тістю з урахуванням витрат, безпосередньо пов’язаних з дове­денням до стану придатного для використання у запланованих цілях.

Первісною вартістю ПБА, отриманого в обмін на подібний є справедлива вартість переданого біологічного активу.

Первісною вартістю ПБА, отриманого в обмін (або частковий обмін) на неподібний біологічний актив, а справедлива вартість переданого біологічного активу, збільшена (зменшена) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що належить до сплати за обмінною операцією.

На дату річного і проміжного балансу ПБА оцінюють за спра­ведливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу. Якщо ж на дату балансу визначити справедливу вар­тість неможливо, то такі ПБА оцінюються за первісною вартістю відповідно до П(С)БО 9 «Запаси».

Найбільш вагомим джерелом одержання ПБА є приплід тва­рин, або, як зазначено в П(С)БО 30 «Біологічні активи», додатко­ві біологічні активи.

Приплід сільськогосподарських тварин з моменту народження визнається поточними біологічними активами та оприбуткову­ється за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу. Первісне визнання додаткових біологічних ак­тивів відображається в тому звітному періоді, у якому вони відо­кремлені від біологічного активу.

Відповідно до П(С)БО 30 «Біологічні активи», джерелами ви­значення справедливої вартості ПБА є ціни активного ринку на такі активи. Для визначення справедливої вартості ПБА підпри­ємство може створити спеціально призначену для цього комісію, до складу якої повинні бути включені відповідні фахівці. Комісія своїми рішеннями визначає справедливу вартість ПБА або немо­жливість такої оцінки і такі рішення є підставою працівникам бу­хгалтерії оцінювати ПБА в обліку та звітності

Біологічні активи можуть бути отримані з різних джерел: при­плід, придбання, внески засновників до статутного капіталу, без­оплатно отримані та інше. У всіх випадках оформляються відпо­відні первинні документи, що в свою чергу служать підставою для цілей оперативного, бухгалтерського та зоотехнічного обліку.

При одержані приплоду телят, поросят, ягнят (крім каракуль­ських), лошат, нових сімей бджіл тощо завідуючий фермою, зоо­технік чи бригадир складають у двох примірниках «Акт на оприбуткування приплоду тварин» (ф. № 95). Один примірник служить для записів в «Книгу обліку руху тварин і птиці» (ф. № 34), ведення зоотехнічного обліку та нарахування заробіт­ної плати працівникам ферми. Інший — на наступний день пере­дається в бухгалтерію для оперативного обліку.

Записи в акті здійснюють індивідуально по кожній голові приплоду великої рогатої худоби і коней, по всіх інших твари­нах — в цілому з зазначенням статі.

В каракульському вівчарстві дані про хід окоту по кожній отарі за минулу добу бригадир (обліковець) записує в «Акт про хід окоту овець».

В спеціалізованих птахівничих господарствах і птахофабриках для приймання одержаних (виведених) пташенят застосовують «Акт виводу та сортування добового молодняку птиці» (ф. № 106). Його складає начальник цеху інкубації або зоотехнік в день виводу пташенят. В цьому акті зазначають відсоток вихо­ду та якості виведених пташенят з кожної партії закладених яєць.

Начальник цеху інкубації на підставі відповідних документів складає і подає в бухгалтерію «Звіт про процеси інкубації» (ф. № 105). Звіт підписують начальник цеху і оператор та затверджує керівник підприємства.

Відпуск пташенят з цеху інкубації в цех вирощування здійс­нюють за «Накладними (внутрішньогосподарського призна­чення) (ф. № 87). На кожну партію птиці, направлену в забійний цех, виписується окрема накладна.

На одержаний приплід звірів та кролів складають «Накопи­чувальний акт на оприбуткування приплоду звірів» (ф. № 96). Накопичувальний акт складає завідуючий фермою, зоотехнік або бригадир в момент розкриття гнізд. Накопичувальні акти пода­ють в бухгалтерію разом зі «Звітом про рух худоби і птиці на фермі» (ф. № 102). Для різних видів тварин складаються різні форми .

Поточні біологічні активи, придбані в інших підприємствах, оприбутковуються на підставі товарно-транспортних накладних і рахунків-фактур; при придбанні племінних тварин заповнюється також «Племінне свідоцтво».

Приймання худоби від населення (відповідно договору) з ме­тою постановки її на дорощування і відгодівлю проводить комі­сія в складі керівника підрозділу, завідуючого фермою, зоотехні­ка, ветеринарного працівника та особи, якій будуть передані тварини для подальшого вирощування чи відгодівлі.

Зоотехнічний і ветеринарний персонал оглядає в присутно­сті особи, яка здає тварин, кожну тварину, визначає її вгодова­ність та живу масу і складає в двох примірниках «Акт на купівлю тварин в населення» (ф. 956), який затверджує керівник сільськогосподарського підприємства. Один примір­ник акту вручається особі, яка здала тварин. В бухгалтерії під­приємства бухгалтер перевіряє правильність розрахунку вар­тості куплених тварин в «Акті на купівлю тварин в населення», виписує касовий ордер і передає його разом з актом в касу для оплати.

На приймання сільськогосподарськими підприємствами худо­би, кролів та інших тварин від населення для подальшого прода­жу і доставки їх на приймальні пункти складається «Приймаль­но-розрахункова відомість на худобу і птицю, що прийняті сільськогосподарським підприємством від населення для по­дальшої здачі державі» (ф. № 95а).

Відомість складається в двох примірниках, де зазначають прі­звище, ім’я та по батькові здавальника і кількість голів прийнятої худоби, їх вгодованість та живу масу. При здаванні прийнятої від населення худоби сільськогосподарське підприємство подає м’ясопереробному підприємству два примірника відомості. Після заповнення заготівельною організацією показників про живу ма­су і вгодованість тварин та суму, що належить здавальнику, один примірник відомості залишається в заготівельній організації, а другий повертається сільськогосподарському підприємству для розрахунків зі здавальниками худоби.

При безоплатному отриманні поточних біологічних активів зі сторони повинен оформлятися Договір безоплатної передачі та Акт приймання-передачі біологічних активів, що додається до договору. Крім того на переміщення тварин оформляється това­рно-транспортна накладна.

Якщо в акті приймання-передачі вартість активу не вказуєть­ся, підприємство, що отримує безоплатно поточні біологічні ак­тиви тваринництва, має визначитись із його справедливою варті­стю. Якщо на підприємстві є подібні біологічні активи і Комісією приймалося рішення про їх справедливу вартість на певний пері­од, то безоплатно отриманий актив можна оприбуткувати вихо­дячи із даної вартості. Якщо ж подібних активів на підприємстві не було, то в цьому випадку необхідно, щоб Комісія провела ро­боту із визначення справедливої вартості даного активу та при­йняла відповідне рішення щодо оцінки безоплатно отриманого активу.

Надходження тварин як внесок до статутного капіталу, які відповідають критеріям визнання поточних біологічних ак­тивів, повинно бути оформлено Актом приймання-передачі з погодженням їх справедливої вартості. Крім того, на перемі­щення тварин від засновника до підприємства, що формує ста­тутний капітал оформляється товарно-транспортна нак­ладна.

Продукцією вирощування молодняку тварин, птиці та тварин на відгодівлі є приріст живої маси поголів’я, яке зважують, та приріст, що розраховується по поголів’ю, яке не зважують. Не визначають приріст живої маси і не до оцінюють доросле пого­лів’я птиці, кролів та бджіл.

Тварин зважують щомісяця, а також в момент переведення в наступну вікову групу, з ферми на ферму, від однієї особи до ін­шої, в основне стадо, вибракування з основного стада, падежу, забою тощо. Дані про масу тварин записують у відповідні доку­менти.

Результати зважування молодняку тварин та тварин на відго­дівлі, які залишилися в групі на кінець звітного періоду, відобра­жаються у «Відомості зважування тварин» (ф. № 98), яка скла­дається зоотехніком чи завідуючим фермою, бригадиром при періодичних зважуваннях тварин.

Молодняк та відгодівельне поголів’я великої рогатої худоби і свиней підлягають обов’язковому зважуванню щомісяця.

Приріст живої маси молодняку овець визначається на підставі вибіркового зважування. Зоотехнік разом з завідуючим фермою чи бригадиром відбирає та зважує певну кількість голів (не біль­ше 5 %) кожної вікової групи (відбираються типові для кожної групи екземпляри).

Після цього визначається середня жива маса однієї зваже­ної голови (по кожній віковій групі) шляхом ділення загальної живої маси поголів’я, яке зважувалося, на кількість зважених тварин.

Потім середню масу однієї голови перемножують на зага­льну кількість голів даної вікової групи худоби і, таким чином, встановлюють живу масу тварин цієї групи на кінець звітного періоду.

У випадку, коли зважування неможливе або приводить до не­реальних результатів (нетелів, супоросних свиноматок і ярок на певній стадії вагітності), їх жива маса приймається за останнім зважуванням.

Приріст живої маси визначають на підставі «Розрахунку приросту живої маси (ф. № 98а). Його складає зоотехнік (заві­дуючий фермою) чи бригадир щомісячно на підставі даних відо­мостей зважування тварин та документів на надходження та ви­буття худоби в цілому по фермі та за видами і обліковими групами та особами, за якими закріплені тварини.

При розрахунку кількості приросту маси до живої маси худо­би та птиці даної групи на кінець звітного періоду додається жи­ва маса худоби та птиці, що вибула з даної вікової групи на про­тязі звітного періоду (включаючи і загиблих тварин), а з одержаного підсумку віднімають масу худоби та птиці, яка на­дійшла в дану вікову групу за відповідний звітний період, та жи­ву масу худоби та птиці, що була в групі на початок звітного пе­ріоду. Одержаний результат становитиме приріст живої маси тварин конкретної облікової групи, що знаходилась на вирощу­ванні чи відгодівлі на протязі звітного періоду у певної відпові­дальної особи.

Розрахунок визначення приросту живої маси разом зі звітом про рух худоби та птиці на фермі передається в бухгалтерію та є підставою для оприбуткування одержаного приросту та нараху­вання заробітної плати працівникам ферм.

Тварини в процесі біологічних перетворень можуть бути пе­реведеними в інші технологічні групи, реалізовані, забити або можуть загинути з різних причин. При цьому оформляють різні первинні документи.

У всіх випадках переведення телят, поросят, ягнят, лошат, птиці, звірів тощо з однієї облікової групи в іншу (включаючи і переведення тварин в основне стадо) складають «Акт на пере­ведення тварин з групи в групу» (ф. № 97). Акти заповнює зоотехнік (завідуючий фермою) чи бригадир в день переведення тварин і птиці, відсадки звірів і кролів. Ці документи підпису­ють також працівники, які передали і які прийняли худобу та птицю на подальше обслуговування. Акт затверджує керівник підприємства.

На кожний випадок забою, вимушеної прирізки, падежу чи за­гибелі тварин в тому числі і від стихійного лиха складається «Акт на вибуття худоби і птиці» (ф. № 100). В акті повинні бу­ти докладно вказані причини та обставини вибуття тварин і пти­ці, а також можливе використання продукції (в їжу, на годівлю худобі, підлягає знищенню тощо).

Акт складає в день вибуття (забою, прирізки тощо) комісія в складі зоотехніка, ветеринарного лікаря, завідуючого фермою (бригадира), та особи за якою була закріплена тварина. Після оформлення акт передається керівнику підприємства на розгляд і затвердження.

Продаж поточних біологічних активів оформляється «Товар­но-транспортною накладною» (ф. № 1 с.-г. тварини), в якій за­значають вид тварин, що вибули, їх номери, клички, стать вік, масть, живу масу і вартість.

Переробні підприємства приймають тварин та птицю у вста­новленому порядку і на прийняту продукцію виписують «При­ймальну квитанцію» (ф. ПК-1).

Відповідальність за ведення обліку на фермі покладено на ма­теріально-відповідальну особу: завідуючого фермою, зоотехніка, бригадира тощо.

На підставі вище перелічених первинних документів по над­ходженню, переведенню та вибуттю тварин відповідальні особи ведуть «Книгу обліку руху тварин і птиці» (ф. № 34). В ній приводяться дані про наявність поголів’я та їх масу на початок дня, зміни в поголів’ї, що відбулися за день та залишок тварин (голів та їх вага) на кінець дня.

Аналітичні рахунки в книзі відкривають в тому ж порядку, як і в бухгалтерії господарства. При цьому на кожну групу тварин (аналітичний рахунок) відкривається окрема сторінка. Облікову­ються тварини в цій книзі за їх кількістю та масою.

Записи в кни­зі   відповідальні особи повинні робити щодня, реєструючи дані окремих документів та за кожною групою відображають залишок поголів’я та його масу на початок дня, зміни за день та залишок на кінець дня (на початок наступного дня). Ці дані переносять у «Відомість витрати кормів» (ф. № 94), де на підставі затвер­джених раціонів визначають потребу в кормах на день.

В кінці місяця роблять підсумки за кожною графою, в яких відображено надходження та вибуття тварин і ці дані викорис­товують для заповнення «Звіту про рух тварин і птиці на фе­рмі» (ф. № 102), де записують наявність тварин на початок і кі­нець звітного періоду, їх надходження і вибуття (голів та жива маса).

Звіт складається зоотехніком, завідуючим фермою чи брига­диром в двох примірниках і у встановлені строки разом з пер­винними документами з надходження та вибуття тварин та птиці подається в бухгалтерію для перевірки та бухгалтерського обліку поголів’я. Перевірений примірник Звіту повертається матеріаль­но-відповідальній особі.

В спеціалізованих птахівничих господарствах замість «Кни­ги обліку руху тварин і птиці» використовують «Картку об­ліку руху дорослої птиці» (ф. № 108), та «Картку обліку руху молодняку птиці» (ф. № 107). Останню заповнюють за вікови­ми групами. Ці картки складає керівник цеху (бригадир) по по­голів’ю, яке обслуговується окремою пташницею в двох примі­рниках шляхом записів на підставі первинних документів. На протязі місяця картки зберігаються в цеху. Картки та первинні документи з надходження та вибуття птиці разом зі звітом про рух худоби та птиці на фермі подаються в бухгалтерію у вста­новлені строки.

В цехах інкубації звітним документом є «Звіт про процеси інкубації» (ф. № 105). Його складає начальник цеху інкубації на підставі первинних документів і подає в бухгалтерію у встанов­лені терміни. Звіт підписують начальник цеху і оператор та за­тверджує керівник підприємства.

Синтетичний і аналітичний облік поточних біологічних активів тваринництва в бухгалтерії підприємства

Для узагальнення інформації про наявність та рух поточних біологічних активів тваринництва призначено рахунок 21 «По­точні біологічні активи».

За дебетом рахунку 21 «Поточні біологічні активи» відо­бражається надходження (оприбуткування приплоду молодня­ку продуктивної й робочої худоби, вибракуваних з основного стада худоби для подальшої відгодівлі або реалізації без відго­дівлі) поточних біологічних активів; приріст живої маси моло­дняку тварин, за кредитом — вибуття поточних біологічних активів.

Для обліку поточних біологічних активів тваринництва до цього рахунку відкриваються наступні субрахунки:

• 212 «Поточні біологічні активи тваринництва, які оці­нені за справедливою вартістю»;

• 213 «Поточні біологічні активи тваринництва, які оці­нені за первісною вартістю».

На субрахунку 212 «Поточні біологічні активи тваринниц­тва, які оцінені за справедливою вартістю» ведеться облік на­явності та руху поточних біологічних активів тваринництва, які оцінені за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані ви­трати на місці продажу. Аналітичний облік ведеться за видами (групами) поточних біологічних активів тваринництва (молодняк тварин на вирощуванні, тварини на відгодівлі, птиця, звірі, кролі, сім’ї бджіл, доросла худоба, що вибракувана з основного стада тощо).

На субрахунку 213 «Поточні біологічні активи тваринниц­тва, які оцінені за первісною вартістю» ведеться облік наявно­сті та руху поточних біологічних активів тваринництва, справед­ливу вартість яких достовірно визначити неможливо, унаслідок чого їх оцінка здійснена відповідно до П(С)БО 9 «Запаси». Ана­літичний облік ведеться за видами (групами) поточних біологіч­них активів тваринництва.

В бухгалтерії підприємства на основі перевірених «Звітів про рух тварин і птиці на фермі» здійснюють оцінку ПБА, що на­дійшли та вибули за встановленою методикою і відображають записи за каналами надходження та вибуття за кореспондуючими рахунками в Журналі-ордері № 9 с.-г. та відомості.

В журналі-ордері № 9 с.-г. та відомості накопичують дані в розрізі ферм про наявність та рух за каналами надходження і ви­буття поголів’я за місяць та наростаючим підсумком з початку року по видах тварин за обліковими групами.

Місячні дані за кожним видом тварин і статевих групах у вар­тісному виразі за наявністю худоби на початок і кінець місяця, їх руху за відповідних каналах переносять до Оборотної відомості № 9 а с.-г. аналітичного обліку. Підсумкові дані з дебету і кре­диту рахунків 212 «Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за справедливою вартістю» та 213 «Поточні біоло­гічні активи тваринництва, які оцінені за первісною вартіс­тю» в розрізі кореспондуючих рахунків переносять на лицьову сторону Журналу-ордера № 9 с.-г. для подальшого рознесення за кредитом рахунків в кореспонденції з іншими рахунками до Головної книги.

Аналітичний облік поголів’я робочої і продуктивної худоби здійснюється аналогічно на підставі «Звіту про рух тварин і птиці на фермі» (ф. 102) в Журналі-ордері № 9 с.-г. та відо­мості. Облік ведеться за видами робочої і продуктивної худоби.

Підсумкові дані аналітичного обліку по наявності і руху робо­чої і продуктивної худоби за рахункам 163 «Довгострокові біо­логічні активи тваринництва, які оцінені за справедливою вартістю» та 164 «Довгострокові біологічні активи тваринни­цтва, які оцінені за первісною вартістю» переносять в Журнал-ордер № 13 с.-г.