Список використаних джерел та літератури

Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні відомості про джерела і розміщується після висновків. Такий список становить одну із суттєвих частин науково-дослідницької роботи, що відбиває самостійну творчу роботу її автора і свідчить про рівень фундаментальності проведеного дослідження. Джерела можна розміщувати в списку одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найзручніший для користування); в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або назв; у хронологічному порядку.

Відомості про джерела, які включені до списку, необхідно подавати згідно з вимогами державного стандарту з обов'язковою назвою праць.

Додатки

Додатки оформляють як продовження роботи на наступних її сторінках або як окрему частину (книгу), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи. Якщо додатки оформляють на наступних сторінках роботи, кожний такий додаток має починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично до тексту. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток" і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер І, Є, І, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б та ін. Один додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У такому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку. Наприклад: А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1 - підрозділ 3.1. додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д. 1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д; формула А.1 - перша формула додатка А.

Рецензія

Рецензію на творчо-пошукову роботу складає та підписує викладач, який є фахівцем з питання, що висвітлюється у творчій роботі.

Після захисту, члени комісії та Голова комісії ставлять підписи та загальний бал, який здобув студент під час захисту творчо-пошукової роботи.

2. Загальні вимоги до змісту творчо-пошукової роботи

Зміст

Зміст - це друга після титульного аркуша сторінка, в якій визначена структура (план) наукової роботи з назвами розділів, підрозділів та номерів початкових сторінок.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідністю).

У випадку використання у науковій роботі спеціальної термінології або маловідомих скорочень, нових символів і т. ін., після другої сторінки (змісту) необхідно навести їх перелік окремою сторінкою. Перелік слід друкувати двома колонками за абеткою: зліва, у першій колонці - скорочення, справа - розшифровку.

Вступ

У вступі необхідно розкрити актуальне значення теми (проблеми) та стан її вивчення. Після визначення актуальності проблеми наукової роботи формулюється мета та завдання дослідження, обґрунтовується важливість його проведення. Не слід формулювати мету як "Досягнення...", "Вивчення...", тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не саму мету.

При обґрунтуванні наукової новизни роботи отриманих результатів необхідно аналітично довести їх відмінність від тих результатів, які були відомі раніше.

У вступі потрібно відобразити практичне або теоретичне значення наукової роботи, особливо для розвитку (пізнання) відповідних галузей науки, техніки, виробництва в окремому регіоні або в Україні.

Крім того, повідомляється про те, що на яких конкурсах, зборах, науково-практичних конференціях, інших заходах оприлюднено результати досліджень (апробація результатів). Якщо за наслідками наукового дослідження є публікації в учнівській пресі, різних регіональних виданнях, обов'язково вказується їх кількість.