4. Макроекономічні показники з циклічними властивостями
Вчитель: Для характеристики економічного циклу найчастіше використовуються обсяг ВВП, рівень безробіття, темпи інфляції. Але інші макроекономічні показники теж змінюються циклічно, тому їх прийнято групувати у відповідності до їх циклічних властивостей.
Перехід на наступний слайд
Питання до класу: Чим характеризуються проциклічні (контрциклічні, ациклічні) показники?
проциклічні, які збільшуються у фазі підйому і знижуються у фазі спаду (реальний ВВП, величина сукупних доходів, обсяг продаж, прибуток фірм, величина податкових надходжень, обсяг трансфертних виплат, обсяг імпорту);
контрциклічні, які збільшуються у фазі спаду і знижуються у фазі підйому (рівень безробіття, величина запасів фірм);
ациклічні, які не мають циклічного характеру, і величина яких не пов'язана з фазами циклу (обсяг експорту).
5. Види циклів за тривалістю
Перехід на наступний слайд
Вчитель: Й. Шумпетер у своїй роботі «Економічні цикли» вперше об’єднав відомі різновиди економічних циклів, довівши, що всі вони пов’язані із застосуванням нововведень і на практиці діють спільно, посилюючи або гальмуючи дію один одного. Серед видів циклів Й. Шумпетер виділив такі:
«цикли Кондратьєва», тривалість яких складає 50-70 років і які названі на честь видатного російського економіста Н.Д.Кондратьєва, що розробив теорію «довгих хвиль економічної кон'юнктури». Кондратьєв припустив, що найбільш руйнівні кризи відбуваються тоді, коли співпадають точки максимального падіння ділової активності «довгохвильового циклу» і класичного. Прикладами можуть служити криза 1873 роки, Велика депресія 1929-1933 років, стагфляція 1974-1975 років;
класичні (цикли Жуляра), які тривають 10-12 років і пов'язані з масовим оновленням основного капіталу. Перша «класична» криза відбулася в Англії в 1825 р., а починаючи з 1856 р. такі кризи стали світовими. У ХIX і першій половині XX століття причиною такого оновлення стало фізичне зношення основного капіталу (устаткування), який в середньому служить 10-12 років. У сучасних умовах у зв'язку із зростаючим значенням морального зношення основного капіталу тривалість таких циклів скоротилася;
малі (цикли Кітчина) тривалістю 2-3 роки; пов'язані з масовим оновленням домогосподарствами товарів тривалого користування.
У другій половині ХХ ст. до цих трьох видів циклів додали інші. Серед них можна назвати:
цикли Джаглера (7-11 років), що розглядаються як наслідок взаємодії багатьох грошово-кредитних чинників;
цикли С.Кузнеця (18-25 років) або будівельні, оскільки саме у будівельній галузі найбільша амплітуда цих коливань;
«Реальні економічні цикли» А. Стокмена, який досліджує коливання потенційного ВВП, які викликані зміною смаків, моди, технічними зрушеннями. Якщо ці зміни мають тимчасовий характер, то вони викликають періодичні коливання, якщо довгостроковий – сприяють економічному зростанню;
Політико-економічні цикли, які досліджував В. Нордгауз. За словами Дж.Сакса, багато з рецесій «зроблено у Вашингтоні».
Вчитель: У сучасній економіці тривалість фаз циклу і амплітуда коливань можуть бути самими різними. Це залежить, в першу чергу, від причини кризи, а також від особливостей економіки в різних країнах: ступені державного втручання, характеру регулювання економіки, частки і рівня розвитку сфери послуг (невиробничого сектора), умов розвитку і використання науково-технічної революції.
Циклічні коливання важливо відрізняти від нециклічних коливань. Для економічного циклу характерний те, що він характеризується зміною всіх показників і охоплює всі галузі (або сектори). Нециклічні коливання відображаються в зміні ділової активності лише деяких галузей, що мають сезонний характер робіт (зростання ділової активності, наприклад, в сільському господарстві восени в період збору урожаю, а в будівництві влітку і спад взимку), а також в зміні лише деяких економічних показників (наприклад, різке зростання об'єму роздрібних продажів перед святами)