Звідна таблиця гідравлічного розрахунку системи теплопостачання розподільників (рис. 6.1)

№ ділянок												Примітка
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
1	56100	3216	4,6	50	0,43	53	244	1,5	91,2	137	381
2	36400	2087	3,3	40	0,45	80	264	1,5	99,08	149	413
3	19800	1135	3,3	32	0,34	60	198	1,5	56,88	86	284
3*	19800	1135	3,3	32	0,34	60	198	2,0	56,88	114	312
2*	36400	2087	3,3	40	0,45	80	264	2,0	99,08	198	462
1*	56100	3216	4,6	50	0,43	53	244	1,5	91,2	137	381
ТП	56100	3216	-	50	0,43	53	-	3,0	91,2	274	274+4040+ +684=4998
						Витрати тиску (7 кПа)

Таким чином, витрати тиску системи теплопостачання розподільників (між гідравлічним розподільником та розподільниками) дорівнюють .

Для розрахунку витрат тиску системи опалення від розподільника «В» (рис. 6.2), виберемо основне розрахункове циркуляційне кільце через найбільш навантажений опалювальний прилад (Гілка «В»).

Рис. 6.2. Схема системи опалення від розподільника «В»

Рис. 6.3. Вузол «А» системи опалення від розподільника «В»: 1 – клапан термостатичний прохідний регулюючий ГЕРЦ-TS-90; 2 – термостатична головка; 3 – клапан балансувальний ГЕРЦ-RL-5; 4 – опалювальний прилад

Рис. 6.4. Розподільник «В»: 1 – набір з 2-х розподільників ГЕРЦ з 10 відводами; 2 – фільтр; 3 – вентиль запірний ГЕРЦ ШТРЕМАКС-AG; 4 – регулятор перепаду тиску ГЕРЦ 4007; 5 – шафа розподільча ГЕРЦ

Результати гідравлічного розрахунку рекомендується зводити до таблиці 6.2.

Розбиваємо головне циркуляційне кільце на розрахункові послідовні ділянки, нумеруємо їх і вказуємо на схемі. Визначаємо їх довжини і теплові навантаження .

Витрати води визначимо по формулі (2.1) та заносимо до таблиці 6.2 в графу 3:

Діаметри всіх ділянок теплопроводів (графа 5) підбираємо за допомогою номограми додатка А, по відомій витраті теплоносія на ділянці та задаючись швидкістю води 0,5...0,7 м/с. При цьому рекомендується обмежуватися величиною питомої втрати тиску на тертя не більше 100 Па/м.

Коефіцієнти місцевих опорів (графа 9) окремих ділянок визначаємо по додатку Б:

– ділянка 1: 2 відводи ;

– ділянка 2: трійник прохідний, відвід ;

– ділянка 3: трійник прохідний, раптове звуження ;

– ділянка 4: трійник на відгалуження потоку, радіатор, трійник на протитечі

– ділянка 3*: трійник прохідний, раптове розширення ;

– ділянка 2*: трійник прохідний, відвід ;

– ділянка 1*: 2 відводи .

Значення динамічного тиску (графа 10) визначаємо залежно від швидкості руху теплоносія по додатку В.

Втрати тиску в місцевих опорах (графа 11) визначаємо, помножуючи суму коефіцієнтів місцевих опорів на динамічний тиск .

Втрати тиску на ділянці системи опалення визначаємо по формулі (4.1).

Клапан ГЕРЦ-TS-90 і балансовий вентиль ГЕРЦ-RL-5 (рис. 6.3) створюють сумарний опір на «регульованій ділянці»:

Опір термостатичного клапана ГЕРЦ-TS-90 визначається його технічною характеристикою в залежності від витрати води на ділянці, а опір балансового вентиля ГЕРЦ-RL-5 визначається, виходячи з заданої величини .

З міркувань безшумності роботи клапанів рекомендується задавати значення кожного з клапанів не більше 20...25 кПа. З іншого боку, для ефективного регулювання витрат у паралельних кільцях двотрубної системи опалення, не рекомендується задаватися значенням менше 4...6 кПа.

На дільниці 4 втрата тиску в термостатичному клапані ГЕРЦ-TS-90 визначається за допомогою його номограми (додаток Г). По розрахунковій витраті води та на перетині с графічною характеристикою клапану 2К визначаємо витрату тиску в ньому:

, .

Втратою тиску балансового вентиля ГЕРЦ-RL-5 для основного розрахункового кільця задаємося, виходячи з наступних міркувань. Для основного розрахункового кільця слід задатися максимально можливим відкриттям діапазону гідравлічних параметрів n, але при цьому мати втрату тиску не менше 4...5 кПа.

Задаємося гідравлічним налаштуванням n = 2,0 і відповідній їй втратою тиску (додаток Д).

Таблиця 6.2