1. Загальні відомості

1. . Назва господарства, місце його знаходження і спеціалізація

Територія Дослідного поля ХНАУ імені В.В. Докучаєва знаходиться в східній частині Харківської області. Від садиби до центру міста Харків 25 км. За своєю конфігурацією вона витягнута з заходу на схід на 15 км, а з півдня на північ від 1,5 до 4 км. Центральна садиба в центрі землекористування.

Поряд з садибою знаходиться ж.д. станція „Рогань”, а на відстані 3 км від садиби знаходиться автомагістраль Харків-Ростов з`єднання з садибою асфальтовою дорогою. Це дає можливість швидко реалізувати продукцію.

Дослідне поле є учбово-дослідною базою для підготовки висококваліфікованих спеціалістів для сільськогосподарського виробництва, для проведення науково-дослідної роботи кафедр ХНАУ імені В.В. Докучаєва.

2. . Ґрунтово-кліматичні умови

Польові дослідження проводилися на дослідному полі Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, що розташоване на території навчально-дослідного господарства „Докучаєвське”.

Ґрунтовий масив дослідного поля знаходиться на четвертинній лівобережній терасі ріки Уди та представляє собою широке, в основному рівнинне водороздільне плато, найвища точка якого знаходиться на висоті 172,5 м над рівнем моря. Ґрунти представлені міцним структурним чорноземом на глинистому карбонатному лесі. Сума поглинених Ca++ та Mg++ в орному горизонті коливається в межах 45-46 мг/екв при співвідношенні 10:1. Структура ґрунтів добре виражена, без ознак розподілу колоїдів по профілю. За механічним складом ґрунти дослідного поля представлені важким суглинком. Міцність гумусованих горизонтів дорівнює 90-120 см. в орному горизонті 0-20 см міститься до 5% гумусу, азоту та фосфору відповідно 0,3 та 0,2% при поступовому зменшені по глибині. Ці ґрунти можуть бути віднесені до середньо гумусного чорнозему Лівобережного Лісостепу України, для яких характерна висока поглинальна здатність, добрий повітряний та водний режим. Ґрунтові води знаходяться на глибині 16 м та суттєвого впливу на водний режим в зоні розташування коренів не мають. Ґрунти дослідного поля володіють високою ефективною родючістю.

Погодні умови під час вегетаційного періоду сої у 2015 р. мали певні особливості. Відомо, що на урожайність насіння сої істотний вплив чинять опади, які випадають в червні, липні та, частково в серпні, через те, що соя відрізняється високою посухостійкістю в початковий період росту (до цвітіння) та достатньо вимоглива до вологи у фазі цвітіння, утворення бобів та наливу насіння. Загальне водоспоживання посівів сої коливається від 3000 до 5500 м³/га, коефіцієнт водоспоживання – від 1500 до 3500м³ на 1 тонну насіння (А.К. Лещенко, 1978). У зв’язку з цим підвищену кількість опадів в червні – серпні слід вважати дуже сприятливою для сої. Однак в окремі роки сума опадів в цей період не сягає норми. В поєднанні з високими температурами та низькою вологістю повітря це призводить до значного зниження продуктивності сої.

З урахуванням середніх багаторічних спостережень сівбу сої на дослідному полі розпочинали в першій декаді травня, а збирання проводили у другій декаді вересня.

Враховуючи це, основну увагу в спостереженнях за гідротермічними умовами, приділяли саме періоду квітень – вересень, який визначав особливості формування продуктивності посівів сої.

Вегетаційний період сої в 2015 р. характеризувався наступними особливостями (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка температури та кількості опадів за вегетаційний період 2015 року в порівнянні із середньобагаторічними даними

Аномально теплих декад спостерігалося десять: друга декади квітня; третя декада травня; перша та друга червня; перша та третя декади липня; перша-третя декади серпня; перша та друга декади вересня. Найбільш теплими були: перша та третя декади липня з відхиленням від норми на 3,2 та 2,7^оС. Аномально прохолодних спостерігалося одна декада: друга декада липня (18,2^оС) з відхиленням від норми на 2,7^оС (температура повітря вночі знижувалося до 11,1^оС).

Опади протягом вегетаційного періоду розподілялись нерівномірно. Сухих декад спостерігалось шість, зволожених дві, бездощових – чотири (перша декада липня та весь серпень місяць). Сума опадів за вегетаційний період склала 215,9 мм, що на 74,1 мм менше багаторічної норми. Дуже мало дощів випало у першій декаді липня – 0,3 мм (2% від норми) та у першій і другій декаді вересня 3,5 і 3,3 мм (21 та 25% від норми). Найбільше дощів випало в першій декаді травня та третій декаді червня 31,7 та 74,5 мм, що становить 211 та 338% від норми.

Середньодобова температура повітря в третій декаді квітня становила 13,6^оС (з коливаннями від -1,0 вночі до 24,0^оС вдень), була прохолодною для ранніх строків сівба тому що, вночі на протязі трьох днів (21-23 квітня) спостерігалося зниження температура на ґрунті до -1,0^оС. Опадів в квітні випало 71,4 мм (204% від норми), що було достатньо для проростання насіння.

Середньодобова температура повітря в першій декаді травня становила 14,1^оС (з коливаннями від 7,5 вночі до 22,1^оС вдень), була достатньою для сівба в рекомендовані строки. Подальше підвищення середньої температури повітря в другій та третій декадах травня до 15,4 та 21,2^оС та відсутності нічних заморозків сприяло отриманню дружніх сходів. Опадів в травні випало 46,5 мм (95% від норми), що було достатньо для проростання насіння. Але слід зауважити, що опади випадали не рівномірно, так в першій декаді випадало 46% опадів на протязі доби в вигляді злив.

Середньодобова температура повітря в першій декаді червня становила 22,2^оС (з коливаннями від 9,5 вночі до 30,8^оС вдень), була оптимальним для галуження та початку бутонізації рослин в посівах сої. Подальша температура повітря в другій та третій декадах червня була 22,8 і 21,7^оС що сприяло для подальшого росту рослин. Опадів в червні випало 104,5 мм (причому 69% випало за три доби в вигляді злив). Зазначена температура повітря була нормальною, а кількість опадів надмірною для галуження та бутонізації рослин в посівах сої, що сприяло до переростанню рослин та подальшого вилягання посівів.

Температура повітря в липні становила 21,6^оС (з коливаннями від 11,1 вночі до 35,9^оС вдень) і була надмірною для проходження фази цвітіння та початку формування бобів. Кількість опадів за липень склала 42,6 мм (60% від норми), розподіл їх був не рівномірним на протязі місяця (за першу декаду випало лише 0,3 мм). Така кількість опадів була оптимальною для проходження фази цвітіння та формування бобів.

В серпні опади не спостерігалися, що значно погіршувало проходження фаз формування бобів та наливі насіння. Температура повітря в серпні коливалася в межах від 15,4 до 30,9^оС (з коливаннями від 8,5 вночі до 35,7^оС вдень). Середньодобова температура повітря в першій декаді серпня становила 24,2^оС (з коливаннями від 13,5 вночі до 33,8^оС вдень), була разом з відсутністю опадів критичною для формування бобів в посівах сої. Подальше зниження середньої температури повітря в другій та третій декадах до 22,5 (з коливаннями від 10,0 вночі до 35,7^оС вдень) та 21,5^оС (з коливаннями від 8,5 вночі до 33,0^оС вдень) значно погіршувало умови для росту рослин. Такі спекотні температури повітря вдень та прохолодні вночі гальмували ріст та розвиток посівів сої сорту Романтика. Відсутність опадів в серпні позитивно вплинуло на достигання зерна.

Температура повітря в перші дві декади вересня коливалася в межах 17,2-21,8^оС (з коливаннями від 6,0 вночі до 34,5^оС вдень), що було прохолодним для наливу та достигання насіння. Опади в першій та другій декадах вересня були не значні, що було сприятливо для достигання та збирання насіння сої сорту Романтика в стислі строки.

Гідротермічні ресурси вегетаційного періоду сої в 2015 року дорівнювали 0,71, що визначає умови вегетації як нормальними (0,5<ГТК<0,9). Слід відмітити, що вегетаційний період характеризувався двома надмірно вологими (ГТК<1,6), шістьма сухими (0,5<ГТК) та п’ятьма нормально зволоженими (0,5<ГТК<0,9) декадами. Період сівба-сходи проходив у посушливих умовах коли ГТК дорівнював 0,3-0,51 з достатнім запасом вологи в грунті. В подальшому галуження та бутонізація рослин в посівах проходили з коливаннями умов від нормального до надмірного зволоження (коливання гідротермічного показника від 0,61 до 3,43). Період бутонізації-цвітіння проходив за посушливих та нормальних умов зволоження, в цей період ГТК коливався в межах 0,01-1,3. Проходження фаз формування бобів та насіння характеризувався посушливими умовами, в цей період ГТК знижувався до гранично мінімального рівня. Час збирання супроводжувався сухими умовами зволоження, що сприяло достиганню насіння та дало змогу зібрати врожай в стислі строки.

На початку вегетаційний період 2015 р. характеризувався прохолодними умовами, а наприкінці спекотними. В період сівба-сходи температура повітря була прохолодною, особливо вночі, а кількість опадів була достатньою, що забезпечило сприятливі умови. В період цвітіння-формування бобів температура повітря спостерігалося спекотною вдень та прохолодною вночі, а відсутність опадів негативно вплинула на налив. Період достигання та збирання посівах сої сорту Романтика проходив за бездощових та посушливих умовах, що дало можливість зібрати урожай в стислі строки. Температура повітря за вегетаційний період становила 19,6 (на 2,51^оС більше норми), кількість опадів була на 74,1 мм менше від середній багаторічній норми (290 мм). Сума активних температур за вегетаційний період склала 3082^оС, що на 377^оС більше середньо багаторічної.