2. Позитивні та негативні риси акціонерних товариств

Акціонерні товариства набули значної популярності завдяки своїм позитивним рисам. Однак цим товариствам притаманно чимало негативних рис, що зумовлює необхідність державного регулювання з метою зменшення небезпечних для суспільства проявів таких рис.

До позитивних рис АТ належать:

легкість створення значного за розмірами капіталу;

обмеженість ризику акціонера розміром сплачених за акції коштів, що сприяє залученню значної кількості учасників (акціонерів) та концентрації великих капіталів;

стабільність майнової бази АТ, оскільки на неї, як правило, не впливає вихід акціонера з АТ (це відбувається шляхом відчуження акцій іншим особам, що не веде до зменшення майнової бази товариства);

необов'язковість персональної участі акціонерів у діяльності АТ, що полегшує участь у ньому і відповідно - залучає нових акціонерів і їх кошти;

можливість залучення до участі у відкритих АТ широких верств населення і відповідно - розподілу прибутку АТ між ними;

можливість застосування в різних сферах народного господарства (банківська, страхова, інвестиційна діяльність, промисловість, сільське господарство, транспорт тощо) та в усіх секторах економіки - державному, комунальному, приватному, а також створення змішаних АТ;

використання форми АТ у процесі роздержавлення і приватизації;

можливість здійснення контролю над АТ завдяки володінню контрольним пакетом акцій (для стратегічного інвестора), не витрачаючи кошти на придбання всіх акцій товариства.

Негативні риси АТ:

складність і тривалість (особливо для відкритих акціонерних товариств) створення;

значні вимоги до мінімального розміру статутного фонду та складність зміни цього фонду;

ігнорування інтересів меншості;

можливість формування виконавчого органу з найманих працівників і необов'язковість персональної участі в них акціонерів зумовлює відчуження останніх від управління АТ;

складність управління АТ і контролю за його виконавчим органом з боку акціонерів, що викликано наявністю системи органів: загальних зборів акціонерів, правління, спостережної ради, ревізійної комісії;

можливість зловживань з боку засновників у зв'язку з легкістю акумулювання коштів;

тяжіння до монополізму;

можливість здійснення контролю над АТ завдяки володінню контрольним пакетом акцій, якщо такий контроль здійснюється на шкоду АТ та його акціонерам.

3. Класифікація акціонерних товариств

Акціонерні товариства (їх правове становище) можуть відрізнятися в залежності:

від способу створення та порядку відчуження акцій (публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства);

від виду їх діяльності (акціонерні банки, страхові організації, інвестиційні фонди та інвестиційні компанії тощо);

від характеру здійснюваної ним діяльності - безпосереднє здійснення господарської діяльності (підприємства у формі акціонерних товариств) чи управління господарською діяльністю інших суб'єктів господарювання (холдингові компанії);

від виду (мети) господарської діяльності (традиційні комерційні, що діють з метою отримання прибутку, і некомерційні (фондові біржі);

від форм власності, на базі якої утворюються та в якій перебуває весь пакет акцій товариства (державні, комунальні, колективно-приватні, змішані (засновані на публічній і колективно-приватній власності);

від процесів реформування економіки, з якими пов'язане створення акціонерних товариств (акціонерні товариства, створені в процесі корпоратизації; акціонерні товариства, створені в процесі приватизації; акціонерні товариства, створені в процесі започаткування підприємницької справи).