- •Методичні вказівки
- •Частина 1
- •1 Лабораторна робота №1
- •2 Лабораторна робота № 2
- •2.1 Мета роботи....................................................................46
- •3 Лабораторна робота № 3
- •3.1 Мета роботи....................................................................66
- •1.2 Основні теоретичні відомості
- •1.2.1 Призначення діаграми класів
- •1.2.2 Концепція об’єкту та класу
- •1 Лабораторна робота № 1 Діаграми класів
- •1.1 Мета роботи
- •1.2.2.2 Класи
- •1.2.2.2.3 Атрибути класу
- •1.2.2.2.4 Операції класу
- •1.2.3 Концепція зв’язку та асоціації
- •1.2.3.1 Зв’язки та асоціації
- •1.2.3.2 Види асоціацій
- •1.2.3.3 Кратність
- •1.2.3.4 Ім’я полюсів асоціації
- •1.2.3.5 Упорядкування
- •1.2.3.6 Мультимножини та послідовності
- •1.2.3.7 Кваліфіковані асоціації
- •1.2.4 Створення діаграми класів
- •1.2.4.1 Строка інструментів
- •Interface (інтерфейс)
- •1.2.4.2 Контекстне меню класу
- •1.2.4.3 Специфікації класу
- •1.2.5 Приклад виконання
- •1.3 Завдання на лабораторну роботу
- •1.5 Приклади індивідуальних завдань
- •1.6 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2 Діаграми послідовностей
- •2.1 Мета роботи
- •2.2 Основні теоретичні відомості
- •2.2.1 Призначення діаграми послідовностей
- •2.2.2.1 Лінія життя об’єкта
- •2.2.2.2 Налаштування часу життя об’єкту
- •2.2.3 Фокус керування
- •2.2.4 Створення повідомлень
- •2.2.4.1 Властивості повідомлень
- •2.2.5 Створення діаграми послідовностей
- •2.2.5.1 Строка інструментів
- •2.2.6 Приклад виконання
- •2.3 Завдання на лабораторну роботу
- •2.5 Контрольні запитання
- •3 Лабораторна робота № 3 Діаграми кооперації
- •Мета роботи
- •Основні теоретичні відомості
- •3.2.1 Призначення діаграми кооперації
- •3.2.2.1 Мультиоб’єкт
- •3.2.2.2 Активні та пасивні об’єкти
- •3.2.2.3 Контекстне меню об’єкту
- •3.2.2.4 Налаштування області видимості об’єктів
- •3.2.3 Зв’язки
- •3.2.3.1 Стереотипи зв’язків
- •3.2.4 Повідомлення
- •3.2.5 Створення діаграми кооперації
- •3.2.5.1 Строка інструментів
- •3.2.6 Приклад виконання
- •3.3 Завдання на лабораторну роботу
- •3.5 Контрольні запитання
- •Рекомендована література
2.3 Завдання на лабораторну роботу
2.3.1 Ознайомитися з пунктом 2.2 і конспектом лекцій.
2.3.2 За обраною у лабораторній работі №1 темою створити діаграми послідовностей.
2.3.3 Оформити звіт по роботі.
2.3.4 Відповісти на контрольні питання.
2.4 Зміст звіту
2.4.1 Тема та мета роботи.
2.4.2 Завдання до роботи.
2.4.3 Побудована діаграма послідовностей.
2.4.4 Висновки, за результатами виконання роботи.
2.5 Контрольні запитання
2.5.1 Для чого призначені діаграми послідовностей?
2.5.2 В якому напрямку спрямований час?
2.5.3 В якому напрямку спрямовані повідомлення?
2.5.4 В яких станах може знаходитися об’єкт?
2.5.5 Для чого призначений фокус керування?
2.5.6 Які види повідомлень дозволяє відобразити діаграма?
2.5.7 Як налаштувати відображення часу життя об’єкту?
2.5.8 Як створити класи, не виходячи з діаграми?
2.5.9 Який порядок обміну повідомленнями може бути заданий?
2.5.10 Як може бути задана частота обміну повідомленнями?
3 Лабораторна робота № 3 Діаграми кооперації
Мета роботи
Навчитися проектувати діаграми кооперації з використанням програмного середовища Rational Rose, зокрема, створювати об’єкти, накладати зв’язки між об’єктами, створювати повідомлення між об’єктами та встановлювати властивості повідомлень.
Основні теоретичні відомості
3.2.1 Призначення діаграми кооперації
Діаграма кооперації (Collaboration Diagram) відрізняється від попередньої тим, що вона не акцентує увагу на послідовності передачі повідомлень, а відображає наявність взаємозв'язків взагалі, тобто на цій діаграмі відображається наявність повідомлень від клієнтів до серверів. Так як тимчасова шкала не бере участь в демонстрації повідомлень, то ця діаграма є компактнішою і оптимальна для того, щоб окинути одним поглядом взаємодію всіх об'єктів.
Крім того, ця діаграма показує взаємодію між об'єктами, а не класами, тобто є миттєвим знімком об'єктів системи в певному стані. Адже об'єкти, на відміну від створених на етапі проектування класів, створюються і знищуються на всьому протязі роботи програми і в кожен момент є конкретна група об'єктів, з якими здійснюється робота.
Діаграма кооперації призначена для специфікації структурних аспектів взаємодії. Головна її особливість полягає в можливості графічно представити не тільки послідовність взаємодії, але і всі структурні відносини між об'єктами, які беруть участь у цій взаємодії.
На діаграмі кооперації у вигляді прямокутників зображуються об'єкти, що беруть участь у взаємодії, які містять ім'я об'єкта, його клас і, можливо, значення атрибутів. Далі, як і на діаграмі класів, вказуються асоціації між об'єктами у вигляді різних сполучних ліній. При цьому можна явно вказати імена асоціації і ролей, які відіграють об'єкти в даній асоціації. Додатково можуть бути зображені динамічні зв'язки - потоки повідомлень. Вони представляються також у вигляді сполучних ліній між об'єктами, над якими розташовується стрілка з вказівкою напрямку, імені повідомлення і порядкового номера в загальній послідовності ініціалізації повідомлень.
Згідно зі специфікацією мови UML кооперація використовується для зображення множини взаємодіючих з певною метою об’єктів та позначає певні особливості реалізації окремих операцій.
Для опису кооперації використовуються два рівня:
рівень специфікації – використовується для позначення ролі класифікаторів і асоціацій;
рівень прикладів – використовується для позначення зв’язків між екземплярами.
На діаграмі кооперації рівня специфікації зображуються ролі елементів взаємодії, тобто класів і асоціацій.
На діаграмі кооперації рівня прикладів зображуються множини екземплярів класів (об’єктів), що відносяться до реалізації операції, та екземплярів асоціації (зв’язків), до яких додаються стрілки повідомлень.
В кооперації рівня прикладів визначаються властивості, які повинні мати екземпляри для того, щоб брати участь в кооперації. Крім властивостей об'єктів на діаграмі кооперації також указуються асоціації, які повинні мати місце між об'єктами кооперації. При цьому зовсім не обов'язково зображувати всі властивості або всі асоціації, оскільки на діаграмі кооперації присутні тільки ролі класифікаторів, але не самі класифікатори. Таким чином, у той час як класифікатор вимагає повного опису всіх своїх екземплярів, роль класифікатора вимагає опису тільки тих властивостей і асоціацій, які необхідні для участі в окремій кооперації.
Звідси випливає важливий висновок. Одна і та ж сукупність об'єктів може брати участь у різних коопераціях. При цьому, залежно від розглянутої кооперації, можуть змінюватися як властивості окремих об'єктів, так і зв'язку між ними. Саме це відрізняє діаграму кооперації від діаграми класів, на якій повинні бути вказані всі властивості і асоціації між елементами діаграми.
3.2.2 Об’єкти
Об'єкти є основними елементами або графічними примітивами, з яких будується діаграма кооперації на рівні прикладів. Для графічного зображення об'єктів використовується такий же символ прямокутника, що і для класів.
Як зазначалося вище, об'єкт (object) є окремим екземпляром класу, який створюється на етапі виконання програми. Він може мати своє власне ім'я і конкретні значення атрибутів. Стосовно об'єктів формат рядка класифікатора доповнюється ім'ям об'єкту і набуває наступний вигляд (при цьому весь запис підкреслюється):
<Ім'я об'єкта> '/' <Ім'я ролі класифікатора> ':' <Ім'я класифікатора> [':' <Ім'я класифікатора>] *
Тут Ім'я ролі класифікатора може не вказуватися. У цьому випадку воно виключається з рядка тексту разом з наступною двокрапкою. Ім'я ролі може бути опущено в тому випадку, якщо існує тільки одна роль в кооперації, яку можуть відігравати об'єкти, створені на базі цього класу.
Таким чином, для позначення ролі класифікатора достатньо вказати або ім'я класу (разом з двокрапкою), або ім'я ролі (разом з похилою рискою). В іншому випадку прямокутник відповідатиме звичайному класу. Якщо роль, яку має відігравати об'єкт, успадковується від декількох класів, то всі вони повинні бути вказані явно і розділятися комою і двокрапкою.
Зауваження. У прямокутнику об'єкта ім'я об'єкта, ім'я ролі з символом Т або ім'я класу можуть бути відсутні. Однак двокрапка завжди має стояти перед ім'ям класу, а похила риска - перед ім'ям ролі. Стосовно до об'єктів весь запис має бути підкреслено, а ім'я об'єкта має бути записано з малої літери.
Нижче наводяться можливі варіанти запису рядка тексту в прямокутнику об'єкта.
:С – анонімний об'єкт, що утворюється на основі класу С;
/R – анонімний об'єкт, що грає роль R;
/R:С – анонімний об'єкт, що утворюється на основі класу С, та що грає роль R;
O/R – об'єкт з ім'ям О, що грає роль R;
О:С – об'єкт з ім'ям О, утворюваний на основі класу С;
О/R:С – об'єкт з ім'ям О, утворюваний на основі класу С, та що грає роль R;
О – об'єкт з ім'ям О;
О: – «об'єкт-сирота» з ім'ям О;
/R – роль з ім'ям R;
:С – анонімна роль на базі класу С;
/R:С – роль з ім'ям R на основі класу С.
