2.Принципи організаційної побудови банку.

Принцип економічності потребує створення такої організаційної структури, яка забезпечить виробничу діяльність банку, до якої буде залучено якнайменше персоналу і матеріальних засобів.

Принцип відповідності встановленому порядку і безпеці потребує, щоб організаційна структура передбачала високоефективні механізми контролю і безпеки, які б убезпечували від ризику помилок і зловживань.

Принцип доцільності конкретизується у вимогах регулювання виробничих процесів таким чином, щоб їх можна було реалізувати якнайпростіше і якнайшвидше.

Окрім цього, принципами організаційного процесу банків є такі:

• функціональна побудова - структура банку прив’язана до того виду діяльності, що він здійснює (наприклад, банк здійснює кредитні операції, створюється кредитний відділ, розрахункові операції - розрахунковий та ін.);

• відповідність продекларованій місії - організаційна структура має забезпечити реалізацію основної мети діяльності банку (одержання прибутку);

• ієрархія владних повноважень окремих підрозділів банку: є два рівні управління - вища ланка (керівництво банку, яке реалізовує управлінські функції) та інші підрозділи (управління, зайняті обслуговуванням клієнтів) банку;

• спільні та координовані дії - необхідно забезпечувати координацію і взаємодію різних підрозділів банку;

• раціоналізація управління - діяльність потрібно організувати таким чином, щоб забезпечити розвиток банку;

• забезпечення цілісності та відповідності умовам зовнішнього середовища - в межах єдиної стратегії розвитку, ухваленої в банку, його підрозділи тісно взаємодіють, кожен удосконалюючи свою діяльність відповідно до зміни умов зовнішнього середовища;

• забезпечення контролю - обов’язковим елементом організації банку є внутрішній і зовнішній аудит, що забезпечує контролювання законності банківських операцій;

• регламентація діяльності персоналу банку - дає змогу забезпечити внутрішню упорядкованість, погоджені дії внутрішніх підрозділів банку через розробку статутів, положень про окремі відділи і служби, технологічні карти операцій, посадові інструкції;

• забезпечення оперативною і достатньою інформацією реалізовується шляхом створення в банку підрозділів, що збирають і обробляють інформацію.

3.Основні типи організаційних структур у банках

У загальній організаційній структурі банку можна виокремити такі системи управління:

• лінійні системи;

• систему штабних ліній.

Лінійні системи утворюють відділи, що виконують лінійні функції. Лінійні функції делегуються із вищих щабелів ієрархії на нижчі, що створює безперервний ланцюг команд, які пов’язують один рівень з іншим. Лінійні підрозділи, переважно, виконують операційну роботу.

Лінійні системи бувають однолінійні та багатолінійні. В однолінійних системах нижчестоящий підрозділ одержує вказівки тільки від однієї вищестоящої інстанції (“принцип єдності видачі вказівок”). Перевагою цієї системи є чіткість відносин підлеглості, недоліком - відносно тривале прийняття рішень, а також можливе перевантаження вищих і середніх інстанцій.

Багатолінійні системи характеризуються тим, що, незважаючи на підпорядкованість відділів одній інстанції, вони можуть одержувати спеціальні вказівки від інших і звітуватись перед ними. Перевагою багатолінійних систем є те, що можна значно скоротити процес прийняття рішень і покращити його завдяки залученню відповідних фахівців. Недоліком є можливість виникнення конфліктних ситуацій, оскільки спеціальні професійні компетенції надані різним інстанціям.

Систему штабних ліній формують відділи, що виконують штабні функції. Штабні відділи не належать до інших організаційних підрозділів банку, а лише здійснюють обмежені розпорядчі функції (планування, консультування, спостереження).

Перевага системи штабних ліній полягає в якісному прийнятті рішень високопрофесійними спеціалізованими співробітниками штабу. Недоліком можуть бути приховані конфлікти в процесі узгодження рішень між штабними та іншими організаційними підрозділами банку.