- •Теоретичні основи метрології
- •Метрологія – наука про вимірювання
- •Основні етапи розвитку метрології
- •2. Основні поняття і визначення
- •3. Еталони, їхня класифікація і види
- •Вимоги до еталонів
- •Передача розміру одиниці
- •Перспективи розвитку еталонів
- •Задачі метрологічної служби України
- •Метрологічна служба України:
- •Метрологічна служба україни
- •Відомча метрологічна служба
- •Державний метрологічний контроль і нагляд Задачі державного метрологічного контролю і нагляду Об’єкти державного нагляду
- •Державні випробування і повірка засобів вимірювальної техніки
- •Організація робіт із забезпечення єдності вимірювань в Україні
- •Європейське і міжнародне співробітництво України в області метрології Міжнародна система одиниць фізичних величин
2. Основні поняття і визначення
Основні терміни згідно з ДСТУ 2681
Вимірювання |
Находження значення фізичної величини дослідним шляхом за допомогою спеціальних технічних засобів |
Фізична величина |
Властивість, яка в якісному відношенні спільна для багатьох фізичних об’єктів, але в кількісному відношенні – індивідуальна для кожного з них |
Одиниця фізичної величини |
Фізична величина певного розміру, прийнята за угодою для кількісного відображення однорідних з нею величин, якій надано числове значення рівне одиниці |
Еталон |
Засіб вимірювальної техніки, що забезпечує відтворення одиниці фізичної величини та передавання її розміру відповідним засобам, що стоять нижче за повірочною схемою, офіційно затверджений як еталон |
Істинне значення фізичної величини |
Ідеальне відображення в якісному і кількісному відношенні відповідної властивості об’єкту |
Дійсне значення фізичної величини |
Кількісна чи якісна характеристика фізичної величини, яка знаходиться дослідним шляхом при проведенні вимірювання і наближається до істинного значення |
Похибка вимірювання |
Відхилення результату вимірювання від істинного значення вимірювальної величини |
При вимірюванні розмірів величини користуються шкалами фізичних величин, які представляють собою послідовний ряд значень однорідних фізичних величин.
Фізичною величиною називають властивість фізичного об'єкта (явища, процесу), що є загальним у якісному відношенні для багатьох фізичних об'єктів, відрізняючись при цьому кількісним значенням. Так, властивість "міцність" у якісному відношенні характеризує такі матеріали, як сталь, дерево, тканина, скло і багато інші, у той час як ступінь (кількісне значення) міцності - величина для кожного з них зовсім різна.
Характеристиками фізичних величин є розмір, тобто кількість одиниць фізичної величини в даному об'єкті, виявлене вимірювальними випробуваннями, і розмірність – вираження, що зв'язує вимірювану величину з основними одиницями системи вимірювання при коефіцієнті пропорційності, рівному одиниці. Розмірність має національне або міжнародне буквене написання з урахуванням масштабу. Фізична величина може мати безумовне (m – маса) або умовне, тобто не є обов'язкове застосування (m – число студентів), літерне написання з урахуванням масштабу і позначення фізичної величини.
Фізичні величини прийнята поділяти на основні і похідні.
Основні величини не залежні одна від одної, але вони можуть бути основою для встановлення зв'язків з іншими фізичними величинами, що називають похідними від них. Згадаємо формулу Ейнштейна – E = mc2, до якої входить основна одиниця - маса, а енергія - це похідна одиниця, залежність між якою й іншими одиницями визначає дана формула. Основним величинам відповідають основні одиниці вимірювання, а похідним - похідні одиниці вимірювання.
Сукупність основних і похідних одиниць називається системою одиниць фізичних величин.
Найбільш поширена в усім світі Міжнародна система одиниць СІ. Розглянемо її сутність.
