Висновки

Виконуючи свої обов'язки, менеджер виступає у певній соціальній ролі, характер якої змінюється з розвитком суспільства.

З підвищенням культурного рівня працівників, усвідомленням ними себе як особистостей роль диктатора перестала відповідати реальним потребам практики управління. В цих умовах виникла нова роль - батька родини, який не тільки віддає розпорядження, карає чи винагороджує, а й створює сприятливий морально-психологічний клімат, вирішує міжособистісні конфлікти, підтримує своїх підлеглих.

Сучасні технологічні і соціальні процеси надзвичайно ускладнились, а знання і кваліфікація виконавців, їх незалежність настільки зросли, що диктаторські замашки і патерналізм практично виключені, неприпустимі, нині домінує ділове співробітництво і консультування. Менеджер стає організатором самостійної роботи підлеглих, об'єднаних у команди.

Таким чином, ринкова економіка вимагає від менеджера адміністратора:

- здатності керувати собою;

- розумних особистісних цінностей;

- чітких особистих цілей;

- постійного особистого зростання (розвитку);

- навичок рішення проблем;

- творчого підходу;

- здатності впливати на оточуючих;

- знання теорії управління;

- організаторських здібностей;

- здатності навчати підлеглих.

Список використаних джерел

1. Аникин Б.А. Высший менеджмент для руководителя: [Учеб. пособие] / Аникин Б.А. – М.: Издательский Дом “ИНФРА-М”, 2000. – 135 с.

2. Глухов В.В. Менеджмент: [Учеб.] /В.В. Глухов. – СПб.: Спец. лит., 2000. – 700 с.

3. Дзвінчук Д.І. Психологічні основи ефективного управління: [Навч. посібн.] / Дзвінчук Д.І. – К.: ЗАТ “Нічлава”, 2001. – 280 с.

4. Іванова І.В. Менеджер – професійний керівник: Навч. посіб. – К.: КНТЕУ, 2001. – 107 с.

5. Конспект лекцій «Основи менеджменту»: [Електронний ресурс] // Бібліотека економіста. – Режим доступу: http://library.if.ua/books/3.html.