3.4.3 Побудова лінійного графіка коефіцієнта (рівня) завантаження

Режим руху автомобілів характеризуємо коефіцієнтом завантаження Z , який вираховуємо на характерних , однорідних за умовами ділянках автомобільної дороги за відомими величинами її практичної пропускної здатності Р (авт/год) та середньодобової інтенсивності руху N (авт/добу) за формулою :

Графік коефіцієнта завантаження будуємо в спеціальній графі лінійного графіка і виділяємо ділянки , на яких коефіцієнт завантаження перевищує допустиме значення Z_доп.

На ділянках з коефіцієнтом завантаження Z> Z_доп призначаємо заходи, які б забезпечили зниження рівня завантаження до допустимої межі і нижче.

Побудовані епюра підсумкового коефіцієнта аварійності та лінійні графіки практичної пропускної здатності і коефіцієнта завантаженості рухом об’єктивно характеризують транспортно-експлуатаційні можливості автомобільної дороги і тим самим сприяють підвищенню обґрунтованості рішень щодо покращення її транспортно-експлуатаційних якостей.

3.5. Аналіз транспортно-експлуатаційного стану ділянки автомобільної дороги та призначення виду ремонту

Призначення виду ремонтних робіт на ділянці автомобільної дороги та послідовність їх виконання базуємо на комплексному аналізі її фактичного транспортно-експлуатаційного стану. Аналіз проводимо за такими основними факторами:

• за геометричними параметрами;

• за транспортно-експлуатаційними показниками;

• за відповідністю інженерно-транспортного облаштування;

• за умовами безпеки руху.

-Ширина проїзної частини а/д, м (7,5+5+7,5 м) відповідає вимогам;

-Ширина узбіччя, м на ділянці ПК0+00..ПК16+00 (3,25) не відповідає вимогам;

-Кількість смуг руху (4 ) відповідає вимогам;

-Ширина смуги руху, м (3,75 м) відповідає вимогам ;

-Найбільший поздовжній похил, ‰ на ділянці ПК3+60..ПК10+70 (40‰) відповідає вимогам;

-Найменші радіуси кривих, м:

-у плані: (1600 м) відповідає вимогам ;

-у поздовжньому профілі:

• опуклих (15000 м) відповідає вимогам;

• увігнутих (7000 м) відповідає вимогам;

Найменша відстань видимості, м:

• для зупинки автомобіля (440,500 м) відповідає вимогам;

• зустрічного автомобіля (360 м) відповідає вимогам ;

• Габарит мостової споруди (Г-(9,5+5,0+9,5)+2х2,25) м ) відповідає вимогам;

• транспортно-експлуатаційні показники :

1. Коефіцієнт забезпеченості розрахункової швидкості.

Для даної автомобільної дороги коефіцієнт = 0,9 . Це означає , що умови руху по даній дорозі нормальні , ремонтні роботи проводити непотрібно.

2. Коефіцієнт запасу міцності

Для даної автомобільної дороги k_м1 – тому виникає небезпека руйнування дорожнього одягу, оскільки його міцність стає меншою від розрахункової.

3. Показник рівності.

Для даної автомобільної дороги S_ф<S_minˑ1,6 – це означає, що стан рівності задовільний, тому ремонт дороги необхідно проводити через 1-2 роки.

4. Коефіцієнт зчеплення.

У даній автомобільній дорозі покриття проїзної частини за цінними вимогами відповідає умовам руху. Шорстке покриття дороги.

5. Коефіцієнт відповідності типу покриття.

Після проведення розрахунку можна зробити висновок, що на всіх трьох ділянках необхідно збільшити ширину проїзної частини, бо вона не відповідає умовам руху.

6. Коефіцієнт зношеності покриття.

- отже , покриття за станом зносу не відповідає експлуатаційним вимогам, слід передбачити виконання робіт по відновленню шару зносу.

2.6. Розробка заходів з підвищення безпеки руху і пропускної здатності ділянки дороги

Для розробки заходів з підвищення безпеки руху та пропускної здатності і встановлення черговості їх виконання необхідно виявити найбільш несприятливі ділянки дороги і оцінити степінь їх небезпеки.

Із спільного аналізу епюри підсумкового коефіцієнта аварійності з лінійними графіками практичної пропускної здатності дороги і рівня завантаження отримують обгрунтовані дані для призначення заходів з організації, підвищення безпеки руху і пропускної здатності та відповідного зниження рівня завантаження на виявлених небезпечних ділянках дороги. Для таких ділянок процедура добору заходів полягає у зниженні підсумкового коефіцієнта до допустимої величини шляхом прийняття заходів щодо врегулювання тих ознак ділянки дороги, які зумовлюють на ній найвищі значення часткових коефіцієнтів. Черговість виконання намічених заходів установлюють у порядку убування відповідних значень часткових коефіцієнтів.

Для підвищення безпеки руху і пропускної здатності та відповідного зниження рівня завантаження на виявлених небезпечних ділянках дороги слід призначати:

• спрямлення дороги або збільшення радіусів її кривих у плані;

• пом’ягшення поздовжніх похилів і збільшення радіусів вертикальних кривих;

• розширення проїзної частини та земляного полотна;

• будівництво крайових укріпних смуг та укріплення узбіч;

• збільшення видимості в плані та на перетинах шляхом розчищення від небажаної дерево-чагарникової рослинності або зрізання укосів у виїмках;

• будівництво додаткових смуг на підйомах та уловлюваних кишень на спусках;

• будівництво твердого покриття на з’їздах та в’їздах, напрямних острівків на перетинах;

• будівництво площадок для зупинки автобусів;

• удосконалення системи встановлення дорожніх знаків, світлофорів, огороджень та влаштування розмітки;

• зниження швидкостей на небезпечних ділянках;

• своєчасне проведення робіт з утримання (у т.ч. за несприятливих погодних умов) та з відновлення шорсткості шляхового покриття і т.д.

Найбільша ефективність заходів з підвищення безпеки дорожнього руху досягається за умови виконання їх у першу чергу на аварійно-небезпечних ділянках.

Виявивши невідповідності по кожному з названих факторів і встановивши місця дислокації цих невідповідностей на дорозі (п.3.1.-3.4.) передбачають повний перелік основних заходів і робіт з покращення експлуатаційних властивостей ділянок дороги. Нижче розглядаються випадки, які можуть зустрічатися при аналізі ділянки автомобільної дороги за її транспортно-експлуатаційними показниками.

Отже , згідно графіка (епюри) коефіцієнти аварійності, можна зробити висновок, що дана автомобільна дорога є повністю безпечною для руху автомобільного транспорту. Найбільше значення коефіцієнта аварійності спостерігається на 16 та 17 ділянках, хоча дане значення є цілком безпечне.

Щодо графіка практичної пропускної здатності, можна зробити висновок, що по даній автомобільній дорозі пропускна здатність є в межах існуючих норм; рівень завантаження за шкалою сягає позначки «Б» , шо є цілком задовільно і показує нам , що дана дорога не є завантаженою.