Культура і мистецтво

Протягом останніх років на Харківщині проведено значну роботу на всіх напрямках розвитку культури.

Мережа закладів культури області складається з 1333 бібліотек, 721 клубу і Будинку культури, 6 театрів, 36 музеїв, 4 училищ, 78 шкіл естетичного виховання, 2 концертних закладів, зоопарку, цирку, 100 стаціонарних установок та 17 мобільних відеокомплексів, Центру охорони культурної спадщини, Харківського обласного навчально-методичного центру підвищення кваліфікації працівників культосвітніх закладів.

Охорона здоров’я

Обласна державна адміністрація, реформуючи протягом останніх років галузь охорони здоров’я, втілює в життя нові підходи до медичної допомоги, реалізує та розповсюджує кращий досвід, набутий в рамках міжнародних проектів.

Регіон включено до реалізації 9 міжнародних проектів для відпрацювання ефективної та дієвої практики їх упровадження в Україні.

Значна увага приділяється покращенню матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я. Створено багато програм, які мають сприяти покращенню кадрової ситуації, відновленню престижу та привабливості професії медика.

Проблеми та перспективи регіону

Економічний потенціал. Промисловість: у структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають машинобудування і металообробка, електроенергетика, харчова і паливна промисловості. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 49%. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 625 промислових підприємств. Крім того, функціонує 2027 малих промислових підприємств.

Згідно проведеним дослідженням можна зробити наступні висновки:

1. Пріоритетними напрямами розвитку економіки Харківської області є інноваційні високотехнологічні і наукоємні кластери: авіаційній промисловості; космічної області; енергомашинобудування; фармацевтичній промисловості; нано - і біотехнології. Також підлягають пріоритетному розвитку такі кластери економіки регіону, як: кластер газодобувний енергетичний; кластер житлово-комунального господарства; кластер області охорони здоров'я. У свою чергу, підлягають реструктуризації і реорганізації проблемні кластери економіки регіону: сільськогосподарського машинобудування; виробництва бронетехніки і дизелебудування.

2. Харківські підприємства об'єктивно зацікавлені в участі іноземних партнерів у формуванні цілісних концернів і транснаціональних корпорацій в тих галузях виробництва, де вже сьогодні наша продукція відповідає світовому рівню по співвідношенню «ціна - якість», а також використанні українською стороною резервів захисту для вирішення проблем реструктуризації підприємств сільськогосподарського машинобудування і радіоелектронної промисловості.

3. Розвитку експортоорієнтованих областей може сприяти іноземні інвестиції. Перспективним механізмом залучення іноземних інвестицій може стати промислова зона «Рогань» як кластер нових високотехнологічних виробництв, здатний використовувати інтелектуальні активи, які створені в регіоні.

Харківська область є великою промисловою зоною, а тому екологічна ситуація є напруженою. Багато проблем виникає в водо забезпеченні Харкова і області розміщенні побутових відходів на території Харківської області. Проблема безпеки атмосферного повітря є для Харкова також дуже гострою. Багато невирішених питань, залишається в проблемі підтоплення міської території Харкова.

Найбільш суттєві зміни відбуваються в атмосферному повітрі – основної середовищі життя людини. Особливу небезпеку для людини мають токсичні забруднення повітря. Найбільшими джерелами стаціонарного забруднення Харківської області е Змієвська ГРЕС; ТЕС-5; Балаклейський цементно-шиферний комбінат; Харківський тракторний завод; завод ім. Малишева. В області виявлені ділянки підвищеного змісту в приземному шарі рада тяжких металів. За даними контролюючих служб, здійснюючих моніторинг міської середи, на території Харкова с чимало місць, де рівень забруднення повітря, ґрунтів і ґрунтових вод перевищує 10 одиниць.

Для покращення екологічної ситуації Харківської області потрібно, перш за все, впроваджувати безвідходне виробництво. Проте таке виробництво потребує великих капіталовкладень. Причинами цих проблем є скрутне фінансове становище переважної більшості крупних промислових підприємств, значний ступінь зношення основного технологічного та пилогазоочисного обладнання. Необхідно шукати менш капіталомістке, але більш ефективне вирішення даної проблеми. Промислові об'єкти мають можливість встановлювати нове і більш екологічно чисте обладнання, але не всі на це погоджуються. Впровадження нових технологій вимагає значних коштів. Існує два шляхи вирішення такої ситуації. Перший – підвищення штрафних санкцій до рівня ціни обладнання. Другий – створювати умови для заохочення використання екологічно чистого виробництва (шляхом надання з боку держави певних пільг та інших допомог).