13. Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю (ст. 231 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину.

Об'єктом злочину є встановлений порядок здійснення господарської діяльності в частині забезпечення чесної конкуренції між її суб'єктами.

Об'єктивна сторона злочину характеризується; 1) вчиненням дій, спрямованих на отримання відомостей, що становлять комерційну таємницю; 2) незаконним використанням таких відомостей.

Не охоплюються складом даного злочину випадки, коли особа випадково дізналась про відомості, що е комерційною таємницею, або якщо такі відомості добровільно були повідомлені цій особі працівниками відповідного суб'єкта господарської діяльності.

Злочин є закінченим з моменту спричинення 'власникові комерційної таємниці істотної шкоди.

Суб'єкт злочину загальний.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, а для випадків комерційного шпигунства обов'язковою також є мета - розголошення або інше використання зібраних відомостей.

14. Злочини проти довкілля (розділ vііі Особливої частини кк України), їх загальна характеристика та класифікація.

Об'єкт злочинів проти довкілля як блага, що охороняються кримінальним законом, – навколишнє природне середовище, його об'єкти та екологічна безпека, як стан довкілля, за якого забезпечується запобігання погіршенню екологічної обстановки та виникненню небезпеки для здоров'я людей.

Родовим об'єктом є суспіль­ні відносини, що забезпечують охорону довкілля, його раціональне використання і відтворення природних ре­сурсів, охорону нормального екологічного стану біосфери.

За своїм безпосереднім об'єктом усі злочини проти довкілля можуть бути поділені на такі групи: 1) злочини проти екологічної безпеки (статті 236, 237, 238 і 253 КК); 2) злочини у сфері землевикористання, охорони надр, атмосферного повітря (статті 239, 2391, 2392, 240, 241 і 254 КК); 3) злочини у сфері охорони водних ресурсів (статті 242, 243 і 244 КК); 4) злочини у сфері лісовикористання, захисту рослинного і тварин­ного світу (статті 245, 246, 247, 248, 249, 250, 251 і 252КК).

Суб’єктами злочинів проти довкілля можуть бути особи, які досягли 16-річного віку. У випадках притягнення до кримінальної відповідальності за ці злочини службових осіб, які вчинили їх із використанням свого службового становища, їх дії за наявності до того підстав мають кваліфікуватися також за відповідними статтями КК, якими передбачено відповідальність за злочини у сфері службової діяльності.

Об'єктивна сторона злочинів проти довкілля виражається в здійсненні діянь (дій або бездіяльності), в результаті яких здійснюється протиправна дія або створюється реальна загроза такої дії на довкілля або на певні природні об'єкти - їх знищення, пошкодження, неприйняття заходів до відновлення та ін.

Основна частина даних злочинів сформульована як злочини з матеріальним складом.

Суб'єктивна сторона більшості злочинів проти довкілля характеризується умисною або необережною виною по відношенню до здійснення суспільно небезпечного діяння і необережністю по відношенню до настання суспільно небезпечних наслідків.