19. Знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу (ст. 245 КК України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.

20. Незаконна порубка лісу (ст. 246 КК України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Особливості предмету та місця вчинення злочину.

21. Незаконне полювання (ст. 248 КК України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.

22. Безгосподарське використання земель (ст. 254 КК України): характеристика юридичних ознак складу злочину.

23. Злочини проти громадської безпеки (розділ іх Особливої частини кк України), їх загальна характеристика та класифікація.

Під злочинами проти громадської безпеки  розуміють суспільно-небезпечні, передбачені КК винні діяння або бездіяльність, вчинені суб’єктами злочину, що порушують громадську (загальну) безпеку і створюють загальну небезпеку (умови) загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіюють такі наслідки.

Родовим об’єктом є громадська безпека.

об’єктивна сторона: Більшість з них характеризуються проявом суспільно небезпечного діяння (формальні склади). Деякі злочини проти громадської безпеки належать до таких, що мають усічені (наприклад, коли мова йде про створення злочинної організації, банди, терористичної організації чи групи тощо) або матеріальні (наприклад, недбале зберігання вогнепальної зброї чи бойових припасів, порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки тощо) склади.

Такі злочини передбачають два види наслідків: створення небезпеки настання тяжких наслідків та фактичне заподіяння істотної шкоди (тяжких наслідків) чи шкоди здоров’ю людей або майнової шкоди у великому розмірі.

Суб’єктивна сторона майже всіх злочинів проти громадської безпеки характеризується умислом. 

Для таких злочинів також обов’язковим є наявність причинного зв’язку між діянням та суспільно-небезпечним наслідком.

На кваліфікацію злочинів проти громадської безпеки впливає предмет. Наприклад, вогнепальна та холодна зброя, боєприпаси, вибухові речовини, вибухові пристрої, радіоактивні, хімічні, біологічні та вибухонебезпечні матеріали, , що становлять підвищену небезпеку для оточення. Природа зброї та предметів, що становлять підвищену небезпеку для оточення, полягає в тому, що вони є джерелами підвищеної небезпеки для життя та здоров’я людей, майна, довкілля. Здатність знищення, пошкодження навколишнього середовища є їх об’єктивною і основною ознакою. Тому предмети злочинів проти громадської безпеки мають бути придатними руйнувати, спричиняти тілесні ушкодження чи смерть людині, заподіювати значну матеріальну шкоду. 

Щоб запобігти небезпеці спричинення шкоди життю і здоров’ю людей та іншим суспільним цінностям із застосуванням зброї та інших небезпечних для оточення предметів - існує система правил поводження.

 Вона передбачає порядок виготовлення, ремонту, придбання, зберігання, носіння, користування, обліку, перевезення, пересилання таких предметів.

КЛАСИФИКАЦИЯ ;

1. злочини, пов’язані з діяльністю злочинних організацій (ст.ст. 255–257, 258³, 260);

2. злочини, пов’язані з тероризмом (ст.ст. 258–258², 258⁴, 258⁵ 259 і 266);

3. злочини, що порушують правила поводження з предметами, які становлять підвищену суспільну небезпеку (ст.ст. 262–265¹, 267–269);

4. злочини, пов’язані з порушенням спеціальних правил (ст.ст. 261, 270, 270¹).

24. Створення злочинної організації (ст. 255 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Умови звільнення від кримінальної відповідальності.

Злочинна організація - це внутрішньо й зовнішньо стійке ієрар­хічне об’єднання трьох і більше осіб або двох і більше організованих груп (структур­них частин), метою діяльності якого є вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів чи тільки одного, що вимагає ретельної довготривалої підготовки, або керівництво чи координація злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп

Об’єктивна сторона злочину полягає в таких формах:

1) створення злочинної організації для вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину;

2) керівництво такою організацією;

3) участь у ній; участь у злочинах, вчинюваних такою організацією;

4)керівництво цією зустріччю (сходкою); сприяння такій зустрічі (сходці).

Керування злочинною організацією полягає у вчиненні сукупності дій, спря­мованих на управління їх функціонуванням стійких об’єднань.

Зазначені дії організаційного характеру можуть здійснюватись у формі віддання наказів, розпоряджень, давання доручень, проведення інструктажів, застосування заходів впливу щодо учасників зло­чинного об’єднання.

У випадках, коли винному не вдалося створити злочинну організацію, його дії необхідно розглядати як готування або замах на цей злочин.

Вступ особи до організованої групи чи злочинної організації (участь у ній) означає надання цією особою згоди на участь у такому об’єднанні за умови, що вона усвідомлювала факт його існування і підтвердила певними діями реальність намірів

Мотиви злочину можуть бути різними. У більшості випадків це праг­нення до наживи, матеріальної вигоди.

Суб'єкт злочину загальний. Особа віком від 14 до 16 років може нести відповідальність лише за окремі злочини, вчинені у .складі такої організації (наприклад, за грабіж, заподіяння тяжкого, чи середньої тяжкості тілесного ушкодження).

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, Винний усвідомлює, що організація, яку він створює, якою керує, в якій чи у злочинах, вчинюваних якою, бере участь, є зло, чинною, або що його діяльність полягає в консолідації організованої злочинної діяльності, передбачає, що його дії створюють загрозу громадській безпеці, і бажає настання таких наслідків.

• Кв.ознакою за ч.2 э звільнення від від-ті цього злочину є особа, крім організатора або керівника злочинної організації, за вчинення злочину, передбаченого части­ною першою цієї статті, якщо вона добровільно заявила про створення злочинної організації або участь у ній та активно сприяла її розкриттю.

25. Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності (ст. 256 КК України): юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Об'єктом злочину є громадська безпека. Об'єктивна сторона злочину включає в себе заздалегідь не обіцяне:

1) сприяння учасникам злочинних організацій;

2) укриття Їх злочинної діяльності;

3) здійснення інших дій по створенню умов, які сприяють їх злочинній діяльності

Сприяння учасником злочинних організацій - це допомога організації в цілому, її підрозділам чи окремим учасникам, призначена для забезпечення існування і розвитку організації, можливості реалізації злочинних намірів, які вони ставлять перед собою.

Укриття злочинної діяльності учасників злочинних організацій - це діяння, які полягають в переховуванні: організаторів, керівників та рядових учасників злочинної організації; знарядь чи засобів вчинення злочину, інших предметів, тощо.

Укриття злочинної діяльності учасників злочинних організацій буде заздалегідь не обіцяним за умови, що воно не обіцяне до створення організації чи до моменту завершення окремих злочинів, вчинюваних злочинною організацією.

Способами вчинення таких дій є: надання приміщень, сховищ, транспортних засобів, інформації, документів, технічних пристроїв, грошей, цінних паперів. Під здійсненням інших дій, розуміються будь-які дії, які можуть полягати, наприклад, у створенні перешкод для представників влади, що ведуть боротьбу з діяльністю організації.

Суб'єкт злочину загальний 16 лет.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом. Винний знає, що надання допомоги учасникам злочинної організації, а тим самим і всій організації, укриття їх злочинної діяльності служить продовженню їх злочинної діяльності, розуміє, що цим він сприяє організованій злочинній діяльності, а, отже усвідомлює суспільно небезпечний характер своїх діянь. Він передбачає, що такі його діяння призводять до того, що продовжується злочинна діяльність організації, а тим самим і заподіюється шкода громадській безпеці. 

Кваліфікуючі ознаки: Ті самі дії, вчинені службовою особою або повторно