7.8 Заходи з цивільного захисту при надзвичайних ситуаціях

До надзвичайних ситуацій при виконанні складально-зварювальних робіт належать в основному пожежі та вибухи, виникнення яких зумовлене основними групами причин: 1) причинами, пов’язаними з електрикою; 2) причинами, не

пов’язаними з електричним струмом.

До першої групи відносять:

• короткі замикання;

• перевантаження в мережі;

• великі перехідні опори;

• несправність електрообладнання;

• появу іскор та наявність електричної дуги;

• статичну електрику;

• розряди атмосферної електрики.

До другої групи можна віднести:

• неправильні будову та експлуатацію опалювальних систем;

• несправності обладнання та порушення технологічних процесів (порушення герметизації обладнання, яке виділяє пожежо- або вибухонебезпечні пил, гази);

• необережне поводження з відкритим полум’ям при виконанні операцій зварювання та газового різання;

• неправильну будову та несправності систем вентиляції;

• самозаймання різних речовин.

При транспортуванні балонів до місця зварювання треба враховувати, що кисневі балони забороняється перевозити разом з балонами горючих газів. Якщо вентиль кисневого балона замерз, його слід відігрівати клоччям, змоченим у гарячій воді. Причиною вибуху кисневого балону є його падіння або удар. Вибух може статися і від іскри при надто великому забиранні газу внаслідок нагрівання, в результаті чого тиск підвищується.

В апаратурі, що працює на ацетилені, щоб уникнути вибуху, не можна застосовувати срібний припій, а також деталі з міді або мідних сплавів, що містять більше 70% міді. Ацетиленовий балон, як і балони з іншими горючими рідинами, заборонено перекидати, ударяти, не допускати падіння.

Завантажувати в ацетиленовий генератор карбід кальцію менших розмірів, ніж указано в паспорті, забороняється. Завантажувати більше норми, а також форсувати газоутворення додатково до максимальної продуктивності, вказаної в паспорті не можна, бо це може спричинити розрив газогенератора. Застосування при обслуговуванні газогенератора сталевих інструментів може викликати іскру – джерело вибуху. Тому всі інструменти (ключі, молотки, лопати тощо) слід виготовляти з латуні або інших матеріалів, які під час ударів не дають іскор.

При виконанні складально-зварювальних робіт також використовується компресорне обладнання, робота якого пов’язана із виникненням небезпечних і шкідливих факторів, зумовлених наявністю у компресора рухливих частин, високого тиску і утворенням вибухонебезпечних сумішей з кисню повітря та продуктів розпаду продуктів змащування.

Для попередження аварій і вибухів компресорів передбачається ряд організаційних, технічних і профілактичних заходів, щоб усунути причини їх виникнень згідно «Правил улаштування і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів», а також ГОСТ 12.2.016-86.

Контроль за температурою стисненого повітря, масла і охолоджуючої рідини

у компресорах здійснюється за допомогою термометрів.

Для контролю за тиском у компресорах застосовуються манометри, запобіжні клапани, запірні і зворотні клапани в нагнітаючій мережі.

Повітрозбірник компресора обладнують запобіжними клапанами, які для попередження вибуху автоматично звільняють надлишкове повітря при підвищенні тиску понад допустимий і при цьому граничний тиск може перевищувати робочий не більше ніж на 10%. Стиснене компресором повітря містить мастило та воду і при виході з компресора має температуру 140…150°С. Якщо повітря не очищувати, то у повітрозбірнику накопичується пара, що сприяє утворенню пожежо- і вибухонебезпечної суміші. Для виключення утворення вибухонебезпечної суміші і появи іскор встановлюють холодильники і масловодовідділювачі, які сприяють інтенсивному виділенню мастила і вологи із стисненого газу. При роботі компресора можливе утворення статичної електрики, кількість якої залежить від складу, швидкості переміщення стискуючого газу, температури, вологості. Найбільш ефективними заходами боротьби з накопиченням зарядів статичної електрики є надійне заземлення, зволоження і очищення газу при його всмоктуванні, обмеження швидкості руху газу в трубах і використання вибухонебезпечного електрообладнання.

З цього приводу в штабі «Цивільного захисту» об’єкта розроблені план евакуації об’єкта з урахуванням масштабів і ступеню зараження місцевості, поширення вогню, ударної хвилі та ін., а також оцінки обстановки, де вказується можлива кількість уражених працюючих, кількість одиниць обладнання, що вийшло з ладу, ступінь руйнувань будівель і споруд. Окрім того, необхідно розробити режими праці та відпочинку операторів, забезпечити їх згідно норм медичними засобами, засобами індивідуального захисту, спецобробки і знезаражування, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного контролю.

Тексти повідомлень про надзвичайні ситуації розробляє штаб цивільного

захисту об’єкта, а також контролює забезпечення об’єкта засобами зв’язку.

На об’єкті повинні бути розроблені заходи з підвищення стійкості виробничих (навчальних) будівель та споруд, враховуючи заміну малонадійного технологічного устаткування та комунікацій, а також створені запаси сировини, палива, заготовок, напівфабрикатів та ін.