2.3 Схеми корупційної поведінки Якщо спробувати описати ці варіанти механізму корупції за допомогою умов­них схем корумпованої поведінки, то вони зводитимуться до таких:

1. «Ти мені - я тобі» (взаємодія суб’сктів корумпованих відносин здійснюється на матеріальній основі). Це най­більш поширена, найбільш типова і найбільш ефективна з точки зору досягнення результату корупційної діяльності схема корумпованих відносин, яка на побутовому рівні від­ображається фразою «не підмажеш - не поїдеш».

Правова оцінка дій суб’єктів корумпованих відносин при такій схемі залежить від багатьох обставин, зокрема, від статусу особи, уповноваженої на виконання функцій держави, характеру вчинюваних дій, належності ініціативи незаконної матеріальної винагороди, наявності примусу до такого роду дій тощо. Так, якщо суб’єктом корупції є поса­дова особа, то одержання нею незаконної матеріальної ви­нагороди за виконання чи невиконання в інтересах того, хто надає таку винагороду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи посадових повноважень, утворює склад одержання хабара, а надання зазначеної винагороди - склад давання хабара. Якщо ж таку винагороду одержав праців­ник державної установи чи організації, який не є посадо­вою особою, за виконання чи невиконання будь-яких дій з використанням службового становища, його дії за наявнос­ті необхідних підстав утворюють склад злочину, передба­ченого ст. 191-2 КК (одержання незаконної винагороди працівником державної установи чи організації). Надання матеріальних благ або вигод майнового характеру у таких випадках не є кримінально караним.

У разі вчинення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за незаконну винагороду дій, які утво­рюють певний склад злочину (зловживання владою чи по­садовим становищем, перевищення влади чи посадових повноважень, посадова підробка, винесення завідомо не­правосудного вироку, притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності), її дії потребують додатко­вої кваліфікації за відповідною статтею КК.

Особливістю зазначеного виду корумпованих відносин є те, що навіть дії, вчинені особою, уповноваженою на вико­нання функцій держави, за незаконну матеріальну винаго­роду в межах офіційно наданих їй повноважень, визнають­ся кримінально караними - одержанням хабара чи одер­жанням незаконної винагороди працівником державної установи чи організації.

2. «Ти мені - я тобі» (взаємодія суб’єктів корумпованих відносин здійснюється на нематеріальній основі). Також досить поширена схема корумпованих відносин, яка, на відміну від попередньої, як правило, характеризується слаб­шою мотивацією дій суб’єктів такої взаємодії. Хоча в окремих випадках, особливо коли це стосується вирішення життєво важливих для суб’єктів таких відносин питань (наприклад, вступу дітей до вузу, влаштування родичів на роботу, просування по службі тощо), мотиви такого роду корумпованої діяльності можуть не уступати, а інколи і переважати корисливу мотивацію.

Що стосується правової оцінки дій суб’єктів корумпо­ваних відносин, то у таких випадках вона може бути наба­гато різноманітнішою від попередніх ситуацій. Насампе­ред, слід відзначити, що відсутність матеріальної основи таких відносин виключає хабарництво - як одержання ха­бара, так і його давання. Правова оцінка дій особи, уповно­важеної на виконання функцій держави, головним чином залежить від трьох моментів: 1) чи є вона посадовою осо­бою; 2) наскільки її дії відхиляються від рамок правомірної поведінки, обумовленої її офіційним статусом; 3) на задо­волення якого інтересу іншої особи спрямовані її дії.

Залежно від зазначених моментів дії обох учасників ко­румпованих відносин у таких випадках можуть бути квалі­фіковані як злочинні, визнані адміністративними чи дисцип­лінарними правопорушеннями.

Так, дії особи, уповноваженої на виконання функцій дер­жави, можуть утворювати загальний або спеціальні склади зловживання владою чи посадовим становищем. У такому разі дії особи, яка представляє іншу сторону корумпованих відносин, можуть бути розцінені як підмовництво до вчи­нення відповідного посадового злочину (якщо ініціатива вчинення такого злочину належала цій особі).

3. «Я - тобі». Ця схема характеризується тим, що задо­волення особистих інтересів суб’єктів корупційних відно­син здійснюється в однобічному порядку: або шляхом неправомірного використання особою, уповноваженою на виконання функцій держави, влади або посадових (службо­вих) повноважень задовольняється тільки інтерес третіх осіб, або це має місце лише стосовно інтересу посадової особи, яка отримує незаконну матеріальну винагороду, їй надаються послуги матеріального чи нематеріального ха­рактеру, задовольняються інші її особисті інтереси.

Правова оцінка такого роду дій також залежить від ба­гатьох моментів, насамперед, від правового статусу кожної із сторін таких відносин, характеру їх дій тощо.

4. «Я - собі». При такого роду корумпованої поведінки особа, уповноважена на виконання функцій держави, за допомогою неправомірного використання наданої їй влади або посадового становища задовольняє свій корисливий або інший інтерес самостійно, без взаємодії з іншою сторо­ною корумпованих відносин. До цього різновиду корупційної діяльності слід відносити зловживання такої особи не лише для задоволення свого власного інтересу, але й інте­ресів своїх близьких родичів, інтереси яких для суб’єкта корупції є такими ж важливими, як і свої особисті.

Характерним видом корумпованої поведінки, яка впи­сується у зазначену схему, є розкрадання чужого майна з використанням посадового становища. Такою схемою охоплюються також випадки використання посадовою особою в особистих чи інших неслужбових цілях держав­них коштів, наданих їй у службове користування примі­щень, засобів зв’язку, техніки або іншого державного майна. Власне, нею охоплюється будь-яке використання влади або посадових (службових) повноважень в особистих інтересах.

Знову ж таки, як і в попередньому випадку, правова оцін­ка дій особи, уповноваженої на виконання функцій держа­ви, може бути самою різноманітною - вони можуть утво­рювати склад злочину, адміністративного чи дисциплінар­ного правопорушення.

Зазначені схеми корупційних відносин можуть мати різ­ні варіації, переплітатися між собою, але в принципі вони зводяться до наведених вище.

З огляду на зазначені механізми коруп­ційних відносин, корупційні діяння мож­на розділити на три групи.

1. Першу групу складають діяння, по­в’язані з використанням особою, упов­новаженою на виконання функцій дер­жави, влади або посадових (службових) повноважень для незаконного одержання нею грошей, ма­теріальних цінностей, послуг і переваг матеріального харак­теру. Тобто, йдеться про безпосередній підкуп посадової особи, яка «продає» владу за незаконну матеріальну ви­нагороду (ст. 168 КК) або отримання такої винагороди (послуг, переваг) хоча і не за «продаж» владних (служ­бових) повноважень, але у зв’язку з наявністю таких (ст. 191-2КК).

2. Другу групу складають діяння, які пов’язані з неза­конним заволодінням посадовою особою з використання посадового становища чужим (у більшості випадків держав­ним або колективним) майном (ч. 2 ст. 84 КК).

3. Третя група зазначених діянь - це інші діяння, які вчинює особа, уповноважена на виконання функцій дер­жави, з використанням наданої їй влади або посадових (службових) повноважень для задоволення особистих, у тому числі корисливих, вузькогрупових, корпоративних інтересів, інтересів третіх осіб, не пов’язані з одержанням незаконної матеріальної винагороди і з незаконним заво­лодінням чужим майном. До такого роду діянь можуть бути віднесені будь-які зловживання зазначеної особи, вчинені з корисливих або інших особистих інтересів. Що стосується злочинів, то ознак корупційного може набути будь-яке злочинне діяння, яке вчиняється з використання влади чи посадового становища для задоволення особис­тих інтересів.

Викладене дає підстави для певних висновків:

1. Правильне з’ясування питання про механізм корупцій­них відносин суттєвим чином впливає на визначення змісту механізму протидії корупції, а отже, на її ефективність.

2. У принципі механізм корупційних відносин може пе­редбачати два варіанти корумпованої поведінки, за яких в одному випадку має місце взаємодія двох суб’єктів, кожен з яких за допомогою встановлення корупційного зв’язку прагне задовольнити свій інтерес, в іншому - корумпована діяльність зводиться до дій лише однієї особи (корупціонера), яка самостійно (без взаємодії з іншим суб’єктом) задо­вольняє свій особистий інтерес чи інтерес іншої особи (осіб) за допомогою використання наданої їй влади чи по­садових повноважень.