- •Аналіз функції корисності з ординалістських позицій.
- •Нахил бюджетної лінії та чинники, що впливають на нього.
- •Суть раціонального вибору споживача. Поняття рівноваги споживача
- •Еквімаржинальний принцип досягнення раціонального вибору та рівновага споживача.
- •Другий закон Госсена
- •Кутові рішення.
- •Товари замінники і доповнювані.
- •Зміна оптимуму споживача внаслідок зміни його доходу. Крива Енгела.
- •Надлишок споживача.
- •Попит на товари в умовах досконало конкурентного ринку. Ринковий попит.
- •Ефекти заміщення та доходу.(Грант.110)
- •Закон попиту. Пояснення не лінійності попиту та його спадного характеру.
- •Соціальні ефекти, що ускладнюють зв’язок між індивідуальним та ринковим попитом.
- •Еластичність попиту за ціною та доходом.
- •Перехресна еластичність.
Ефекти заміщення та доходу.(Грант.110)
При
зміні (наприклад, падінні) ціни економісти
розглядають два різних ефекти, що
впливають на попит:
Ефект доходу при зміні ціни – падіння ціни означає, що споживач отримує більший дохід, а це впливає на його здатність купувати, він полягає у зміні обсягу споживання внаслідок зміни відносних цін товарів за незмінного реального доходу;
Ефект
заміни при зміні цін
– при падінні ціни споживач купує
більше Х при тому ж доході, він полягає
у зміні обсягу споживання внаслідок
зміни доходу за незмінних відносних
цін товарів.
Перший графік для нижчих благ, ефект доходу діє в протилежному напрямку і має від’ємне значення. Ефект заміни для них значно більший, ніж ефект доходу!
Другий графік для нормальних благ і у випадку зниження ціни є величиною додатною.
Можна зробити висновок, що коли ціна на товар знижується, то ефект заміщення завжди додатній ( коли зростає – від’ємний), адже попит на здешевілий товар зростає ( падає). Ефект доходу діє по-різному, попит на нормальні блага зростає при збільшенні доходу і падає для товарів, що відносяться до нижчих благ, для нейтральних він дорівнює нулю.
Надлишок споживача.
Надлишок
споживача (надлишок покупця, додаткова
вигода)
- різниця між ціною, яку споживач готовий
заплатити за товар, і тієї, яку він дійсно
платить при покупці.
Надлишок
являє собою максимальну ціну, яку
споживач блага готовий заплатити за
покупку, за вирахуванням дійсної ціни
товару.
Додаткове задоволення, або корисність,
одержувана споживачами завдяки тому,
що фактична ціна, яку вони платять за
благо, нижче тієї ціни, яку вони були б
готові заплатити, приймає форму надлишку
споживача
Надлишок
споживача утворюється через те, що
завдяки
дії закону спадної граничної корисності
перші одиниці блага становлять для
споживача більшу цінність, ніж останні,
а платить він одну і ту ж суму за кожну
одиницю блага, починаючи з першої і
закінчуючи останньою. Таким чином,
споживач платить за кожну одиницю ту
суму, якої оцінюється остання одиниця.
Отже,
споживач отримує надлишок корисності
з перших одиниць блага.
Вигода
споживача від придбання першої одиниці
товару дорівнює площі прямокутника
P1 A1 Q1О,
а його витрати Pk E
Q1 О.
Різниця двох площ (площа прямокутника
P1 A1 E
Pk)
є надлишком (чистою вигодою) споживача
від купівлі одиниці товару.
Отже, величина сукупного надлишку
вимірюється площею фігури, обмеженої
кривою попиту, лінією ринкової ціни та
віссю координат.
Попит на товари в умовах досконало конкурентного ринку. Ринковий попит.
Крива
ринкового попиту
(MD – market demand) формується з індивідуальних
кривих попиту на даний продукт усіх
споживачів. Її зображення можна отримати
як суму кількості даного товару, що
потребує кожен споживач при кожній
можливій ціні.
На
величину попиту, тобто на пересування
точки по незмінній кривій попиту, впливає
виключно ціна товару. Всі інші фактори,
від яких залежить кількість товару,
що споживачі готові придбати, належать
до нецінових, їхня дія призводить до
пересування самої кривої попиту на
графіку вправо (збільшення попиту)
чи вліво (зменшення попиту).
Ринковий
попит,
як і індивідуальний, залежить
від:
ціни конкретного товару, ціни на
альтернативний та доповнюючі товари,
рівня доходів і купівельної спроможності
окремих споживачів, характеру особистих
потреб залежно від соціальних, національних
умов і суспільних цінностей.
