- •1. Спеціальна частина 6
- •2. Конструкторсько-технологічна частина 60
- •3. Охорона праці 78
- •4. Техніко-економічна частина 84
- •1. Спеціальна частина
- •1.1. Огляд літератури та постановка завдання по заданому напрямку проектування
- •1.2. Розробка та обґрунтування алгоритму функціонування та структурної схеми пристрою
- •1.3. Розробка схеми електричної функціональної охоронного пристрою
- •1.4.1. Вибір елементної бази
- •1.4. Розробка та розрахунок схеми електричної принципової охоронного пристрою по блокам
- •1.4.2. Вхідний блок
- •1.4.3. Блок індикації активності датчиків
- •1.4.4. Блок пасивного режиму охорони
- •1.4.5. Блок активного режиму охорони
- •1.4.6. Блок узгодження модулів кодового доступу
- •1.4.7. Модуль кодового доступу
- •1.4.9. Блок пожежної охорони
- •1.4.10. Блок живлення охоронного пристрою
- •2. Конструкторсько-технологічна частина
- •2.1. Розробка конструкції блока пристрою
- •2.2. Розрахунок надійності проектованого пристрою
- •3. Охорона праці
- •3.1. Заходи по забезпеченню охорони праці при виготовленні охоронного пристрою
- •3.2. Заходи по забезпеченню охорони праці при експлуатації охоронного пристрою
- •4. Техніко-економічна частина
- •4.1. Керування та організація промислового підприємства
- •4.2. Розрахунок економічного ефекту проектованого пристрою
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •Лістинг програми мікроконтролера pic16f84-041/p
- •Перелік елементів
1.4.6. Блок узгодження модулів кодового доступу
Блок призначений для узгодження декількох модулів кодового доступу із основним блоком. Принципова електрична схема блока наведена на рисунку 1.9. Він розміщується в базовому блоці системи і являє собою тригер на елементах Т14 – Т15 та буферами проти завад по входу і по виходу блока. Вони зібрані на елементах DD7.1 – DD7.4 і потрібні для чіткого спрацьовування тригера, оскільки лінія зв’язку від базового блока до модуля кодового доступу може мати значну довжину, то по ній будуть проходити і завади разом із корисним сигналом. Даний логічний елемент може не зважати на перешкоди, що менші по амплітуді за лог. «1».
Діоди D16 – D17 суттєвого значення не мають і можуть бути любі кремнієві. Транзистори вибрані типу КТ315Б, оскільки задовольняють вимоги схеми, тобто є дешеві, малопотужні та із коефіцієнтом підсилення β=150-250. Що ідеально підходить для роботи тригера. Резистори R42 та R43 повинні бути номіналом 33КОм, а R44 та R45 відповідно по 5,1 КОм. Це необхідно для стійкої роботи тригера. Конденсатори С7 – С8 вибрані по 4,7 мкф.
Вибір номіналів конденсаторів та резисторів випливає із рівняння:
Т = R42 * C7 = R43 * C8 = 10 * 103 * 4.7*10-6 = 47*10-3 с
Т – час перемикання тригера.
Рисунок 1.9 - Принципова
електрична схема блока узгодження
модулів кодового доступу.
1.4.7. Модуль кодового доступу
Модуль кодового доступу призначений для віддаленого контролю та постановки в режим активної охорони всієї системи. В системі може бути декілька таких модулів. Електрична принципова схема модуля наведена на рисунку 1.10. Живлення модуля здійснюється від мережі системи «+5В». Основою модуля кодового доступу є мікроконтролера DD8 типу PIC16F84-041/p. Клавіатура кодового замка – це набір кнопок 0-9 та * і #. Частота роботи процесора – 4 МГц, задана кварцовим резонатором ZQ3. Конденсатори С5 – С6 потрібні для коректної роботи задаючого генератора на кварцовому резонаторі. При натисканні на кнопки клавіатури, звуковий резонатор ZQ4 видає 1 короткий імпульс. В модуль є вхід інформації із системного блока пристрою Х9. По якому модуль визначає постановку під охорону системи з іншого пульта і видає звуковим резонатором сигнал 2 короткі імпульси кожні 5 сек. Це необхідно для того, щоб користувач знав, що система знаходиться в стані «під охороною» та ввів необхідний код доступу, після чого сигналізація резонатором ZQ4 припиниться та система перейде в режим «Не під охороною». Лістинг програми мікроконтролера PIC16F84-041/p наведено в додатку А.
Рисунок 1.10. Принципова
електрична схема модуля кодового
доступу.
1.4.9. Блок пожежної охорони
Блок пожежної охорони призначений для вмикання сирени при виникненні небезпеки пожежі. Сирена ввімкнеться тільки в тому випадку, коли система знаходиться в режимі «Охорона». В основу блока покладено мікроконтролер MSP430F2234. Пристрій в залежності від сигналу інфрачервоної оптопари аналізує показання цифрового температурного датчика TMP100. Якщо температура перевищує задану, то подається сигнал на відповідний порт виводу, потім на інтерфейс RS485/RS422, який реалізований на 5-ти вольтовій мікросхемі - MAX3070Е. При спрацюванні пожежної тривоги, на виході «Y» MAX3070Е з’явиться логічна «1».
Резистор R51 використовується для підтяжки сигналу на лінії до рівня логічної одиниці, для організації скидання при включенні процесора. Тактувати MSP430 можна за рахунок зовнішнього кварцового резонатору.
Напруга живлення цифрового температурного датчика цілком відповідає завданню, тому використовувати мікросхеми зміни напруги не треба. Для передачі даних між процесором і термодатчиком використовується шина І2С.
Програма процесору повинна виконувати зняття показань цифрового температурного датчика. Перед зняттям інформації з температурного датчика будемо аналізувати рівень на виводі процесора до якого підключено оптопару. Якщо на виводі логічний 0, тоді опитуємо датчик температури. Після отримання даних перевіримо на рівень температури. Якщо температура більш ніж 25 С, то на відповідний вивід подамо логічну одиницю. Лістинг програми наведено в додатку Б.
Рисунок 1.10 - Принципова
електрична схема блока пожежної охорони.
