Організування як загальна функція менеджменту

1. Організація, її загальні риси

Термін організація має 2 значення :

1. відомство, підприємство

2. функція організації людської діяльності

Організація – соціальне утворення, яке об’єднує певну кількість людей, діяльність яких має певну соціально-корисну мету, і певним чином координується.

Організація яка має статус юридичної особи називається підприємство.

Формальні організації – ті, в яких діяльність людей організовується свідомо і регламентується певними законами, наказами, обов’язками, нормативами.

Неформальні виникають і функціонують спонтанно.

Загальні риси організацій:

1. Наявність ресурсів (людських, фінансових, технологічних, інформаційних, виробничих)

2. Залежність від зовнішнього середовища (фактори прямої і непрямої дії)

3. Поділ праці (вертикальний і горизонтальний)

4. Здійснення певних видів діяльності для досягнення певних цілей

Структурна побудова організації – це їх поділ на підрозділи у відповідності з цілями та стратегіями.

Функція організування слідує за плануванням і дає відповідь за запитання хто і як буде організовувати план дій та управляти організацією.

2. Організація взаємодії як функція менеджменту

Організування взаємодії це відносно відокремлений вид управлінської діяльності, який відображає процес створення структури управління підприємством.

Організування взаємодії має 2 аспекти:

1. Поділ організації на підрозділи

2. Встановлення повноважень, які зв’язують вищі рівні управління з нижчими і забезпечують розподіл завдань

Делегування повноважень – це процес, за допомогою якого керівництво встановлює формальні взаємини людей.

Делегування є передачею завдань і повноважень особі, яка приймає на себе відповідальність за їх виконання.

Відповідальність – це обов’язок виконувати поставлені завдання.

Повноваження це обмежене право використовувати ресурси підприємства і спрямовувати зусилля підлеглих співробітників на виконання певних завдань.

Повноваження делегуються посаді а не особі.

Повноваження визначаються політикою, процедурами і правилами і мають властивість розширюватися в напрямку вищих рівнів управління.

Лінійні і функціональні повноваження.

Лінійні повноваження передаються від керівника до підлеглого і далі до виконавців.

Функціональні повноваження делегуються менеджером вищого рівня управління, який керує певною функцією менеджменту, менеджеру нижчого рівня, який керує такою ж самою функцією.

3. Структурні побудови організації

Лінійна організаційна структура складається із взаємно-підпорядкованих органів у вигляді ієрархічної драбини (піраміди підпорядкування).

Переваги:

1. Одержання підлеглими несуперечливих між собою завдань і розпоряджень

2. Повна відповідальність кожного керівника за результати роботи

Недоліки:

1. Вимагає високої компетенції усіх керівників

2. Виникає нерівність

Функціональна структура управління базується на ієрархії органів, які забезпечують виконання кожної функції управління на всіх рівнях.

Недоліки:

1. Управлінський процес розривається на окремі погано пов’язані між собою функції

2. Сповільнюється процес прийняття рішень

3. Нечітко визначена відповідальність за функціонування підрозділу

Переваги:

1. Компетентне керівництво з кожної функції управління

2. Глибокий розвиток професійних навичок

3. Ефективне використання управлінських ресурсів

Дивізійна (дивізіональна) структура передбачає поділ підприємства на окремі секції (дивізії) кожна з яких займається виготовленням окремих видів продукції, часто абсолютно різнорідних.

Виникнення цієї структури пов’язане з диверсифікацією виробництва (об’єднання підприємств і виникнення корпорацій).

Переваги:

1. Адаптація в нестабільних умовах господарювання

2. Висока ступінь задоволення клієнтів

3. Чітко визначена відповідальність за всіма функціями менеджменту фірми

Недоліки:

1. Неефективне використання ресурсів

2. Втрата контролю з боку вищого керівництва

Матрична організаційна структура має місце тоді, коли підприємство виготовляє продукцію однорідну за призначенням, але з різними технологічними параметрами.

Переваги:

1. Можливість оперативного виконання всіх запитів в умовах змінної кон’юнктури

2. Забезпечення гнучкості : проектні групи створюються, модифікуються і розпускаються у разі необхідності

3. Ефективне використання ресурсів

4. Розвиток професійної підготовки кадрів

5. Топ менеджмент зосереджується на стратегічному проектуванні

Недолік:

1. Плутанина через подвійне підпорядкування