1.3. Профілактична робота з гіперактивними дітьми дошкільного віку

Діти з порушеннями поведінки – це та категорія дітей, яка найбільш засуджується і відкидається дорослими, нерозуміння і незнання причин агресивної поведінки призводять до того, що вони викликають у дорослих відкриту неприязнь і неприйняття в цілому.

Дуже часто негативні характеристики особистості і способи поведінки, укоріняються і розвиваються унаслідок несприятливих взаємостосунків з педагогами, не володіючими навиками спілкування з важкими дітьми. Адже саме взаємодія з дорослою, готовою зрозуміти і прийняти дитину, дає йому можливість пережити увагу до свого внутрішнього світу, в якому нагромадилося дуже багато негативних емоцій і з якими самостійно він не в змозі справитися.

Виникає необхідність організації комплексної роботи по подоланню поведінкових порушень, що включає не тільки роботу безпосередньо з дітьми, але і з соціумом, що оточує дитину.

Необхідно ще раз підкреслити, що робота по подоланню дитячих поведінкових порушень може мати позитивний результат лише в тому випадку, якщо будуть з’єднані зусилля психологів, соціальних педагогів, вчителів і, звичайно, батьків. Проведення коректувальної роботи, що будується тільки на безпосередній взаємодії з дитиною, явно недостатньо для подолання складної проблеми девіантної поведінки [16, с.183].

Найбільшою трудністю є робота з сім’єю, оскільки дуже часто батьки або не бачать проблеми, або не хочуть визнавати її наявність і щось міняти у взаємостосунках з дитиною. Часто, починаючи вирішувати проблему поведінкових порушень конкретної дитини, доводиться стикатися з важковирішуваною проблемою порушення психологічного здоров’я самих батьків, порушення механізмів функціонування сім’ї, проблемою неповних сімей, наявність конфліктів між батьками і т.д.

Якщо ви досить часто стикаєтеся з проблемами взаємостосунків з дитиною, то слід одержати консультацію дитячого психолога. Досвідчений фахівець завжди прийде на допомогу і вкаже на помилки у вихованні [16, с.172].

Найважливішою умовою при організації коректувальної роботи є подолання батьківських і педагогічних обмежень і набуття ними нового досвіду взаємодії з дітьми за допомогою практичного тренування комунікативних навиків, переосмислення їх ролі і позиції по відношенню до дітей.

Методи і прийоми взаємодії з гіперактивними дітьми в конкретних ситуаціях.

Одним з основних напрямів роботи з гіперактивними дітьми є гнучке чергування і комбінування методів і прийомів поведінки дорослого залежно від особливостей вигляду і вираженості гіперактивної поведінки дитини.

1. Необхідно зробити догану дитині, особливо якщо вона знає, які слова лайливі, а які ні. В цьому випадку різке, несхвальне “Задоволений!” діє краще за тривалу несхвальну тираду. Також краще утриматися від залучення уваги інших дорослих до лихослів’я. Репліки типу “Ти послухай, що він говорить!”, зроблені у присутності дитини, забезпечують йому аудиторію і увагу і швидше, стимулюватимуть, а не припинятимуть лайку.

2. Діти, як і дорослі, потребують виразу емоцій. Тому корисно давати їм альтернативу лайки – слова, які можна вимовити з відчуттям, коли дитина заб’ється або турбуватиметься, слова для відповіді на дразнилки і слова для посилення виразності [9, с. 72-78].

В групі необхідно встановлювати соціальні правила поведінки в доступній для дитини формі. Наприклад, “ми нікого не б’ємо, і нас ніхто не б’є”. Для дітей у віці чотирьох років і старше вимоги можуть бути більш детальними. Можете заявити: “в нашій групі існує правило: якщо тобі потрібна іграшка, а нею грає інша дитина і не дає її тобі, почекай”.

І наше основне завдання – навчити дитину контролювати свою агресію і використовувати її в мирних цілях.