- •33 Групи
- •2.1. Географічне положення області.
- •2.2. Кліматичні умови.
- •2.3. Грунтові умови.
- •2.4. Характеристика грунту.
- •3.1. Ботанічна характеристика культур.
- •3.2. Особливості росту і розвитку культур в даній області.
- •3.3. Вимоги культур до факторів зовнішнього середовища.
- •4.1. Обґрунтування створення даного типу газону.
- •4.2. Обробіток ґрунту.
- •4.3. Система удобрення
- •4.4. Хімічна меліорація
- •4.4. Складання травосумішки
- •4.5. Підготовка насіння до сівби.
- •4.6. Розрахунок норм висіву
- •Норми висіву насіння в чистому вигляді (при 100%-ній господарській придатності), кг/100м2:
- •Розрахунок потреби насіння для висіву
- •5.1. Полив
- •5.2. Підживлення
- •5.3. Боротьба з бур’янами, шкідниками та хворобами.
- •5.4. Стрижка
- •5.5. Механічна обробка
- •Висновки:
- •Список використаних джерел:
4.4. Хімічна меліорація
Агрохімічні, фізичні властивості грунту та умови вирощування лучних трав визначаються реакцією середовища. Як висока кислотність, так і лужність грунтів негативно впливають на ріст і розвиток рослин. Тому необхідно за допомогою хімічних меліорантів змінювати реакцію грунтового розчину на близьку до оптимальної для відповідного виду трав.
Добрий розвиток трав спостерігається на грунтах із слабокислою і нейтральною реакцією.
Грунти потрібно вапнувати, якщо реакція грунтового розчину в межах рН 4,1 – 6,0. Згідно з вихідними даними рН заданого грунту становить 5,0, отже будемо проводити вапнування.
Останнім часом для розрахунку доз вапна в Україні використовується нормативний метод (Грінченко та ін.). У даному методі враховують нормативи витрат СаСО3 на заміщення рНKCl , а дозу вапна розраховують за формулою:
Д =
де: Д – доза СаСО3 , т/га, ∆рН – різниця між оптимальним і фактичним значеннями рНKCl на 0,1; 10 – коефіцієнт перерахунку на весь діапазон зміни рН.
Визначаємо дозу вапна за наступною формулою:
Д =
де: Д – доза вапна, т/га; 0,5 – кількість грамів СаСО3 , необхідних для нейтралізації 1 мг-екв кислотності в 1 кг грунту; Нг – гідролітична кислотність, мг-екв на 100г грунту; S – 10000м2 (площа 1га); h – глибина шару грунту, в янкий вноситься вапно ,см; dv – щільність грунту, г/см3.
4.4. Складання травосумішки
Багаторічні трави висівають як у чистому вигляді, тобто для сівби використовують один який-небудь вид, так і в сумішках. Травосумішки повніше використовують поживні речовини і воду з ґрунту. Після збирання травосумішок у ґрунті залишається більше рослинних решток (коріння, стебел, листків), які краще збагачують ґрунт на органічні речовини, ніж рештки чистих посівів трав. Травосумішки довготриваліші, ніж чисті посіви, утворюють густіший травостій і менше забур’янюються. Травосумішки відіграють важливу роль і в поліпшенні структури ґрунту. Вони краще задерновують ґрунт, збільшуючи вміст гумусу в ньому і підвищуючи цим самим його родючість.
При змішуванні газонних трав ми врахували: тип кущіння, колір травостою, висоту росту рослин, ширину листя, щоб вийшов однорідний і красивий газон, а також жаростійкість і посухостійкість, морозостійкість, реакцію на скошування, витоптування ,довголіття рослин.
Тонконіг лучний – 60%, повільноростучий довговічний злак, що утворює високодекоративний, стійкий газонний покрив. Добре зимує, відростання трав весною відбувається своєчасно. Кущиться до настання заморозків, переносить високі температури, тіньовитривалий.
Райграс пасовищний – 40%, швидкорослий злак, недовговічний, але здатний забезпечити озеленення в короткі терміни і протистояти появі бур’янів, володіє кращими темпами відростання після скошування.
Склад травосумішки
Тип газону |
Рослина |
Відсоток виду в травосумішці, % |
Партерний |
Тонконіг лучний |
60 |
Райграс пасовищний |
40 |
4.5. Підготовка насіння до сівби.
Посівний матеріал (насіння) злакових трав є зернівками, покритими прирослими до них квітковими лусками. У основи внутрішньої квіткової луски буває помітний стержень – членик осі колоска. У злаків з одновіковими колосками стержень відсутній.
Для розпізнавання насіння злакових трав найбільш істотними є наступні морфологічні особливості:
а) величина насіння;
б) форма насіння;
в) наявність остюка або осте видного загострення на верхівці або на спинці зовнішньої квіткової луски;
г) форма спинки зовнішньої квіткової луски;
д) форма стержня.
По сипучості насіння багаторічний трав підрозділяється на наступні три групи:
добресипкі
слабосипкі, висіву яких перешкоджає наявність невеликих осте видних загострень або плоска форма,
несипкі, покриті волосками, такі, що мають довгі ості.
При визначенні господарської (посівної) придатності насіння обов’язковим є врахування таких показників якості насіння, як чистота та схожість.
Господарська (посівна) придатність насіння – це відсотковий вміст чистого і схожого насіння у посівному матеріалі.
Чистота насіння – це вміст у посівному матеріалі групи насіння основної культури у відсотках за масою.
Схожість насіння – це здатність його утворювати нормально розвинені проростки. Розрізняють схожість насіння лабораторну – при вирощуванні в лабораторних умовах, які забезпечують нормальне проростання більшості насінин аналізованої культури, польову – у польових умовах.
Одночасно з лабораторною схожістю визначають енергію проростання насіння – здатність його швидкого і дружного проростання.
Схожість та енергію проростання обчислюють у відсотках нормальнопророслих насінин до пророщуваних.
Причини погіршення сортових якостей насіння. У процесі тривалого обробітку відбувається погіршення сортових якостей насіння, у результаті їх врожайність знижується. Основні причини цього: механічне і біологічне засмічення, накопичення інфекцій, і навіть розщеплення й поява мутацій. Механічне засмічення відбувається у різні періоди: під час висіву, збирання, очищення їх у току, зберігання тощо.
У зв'язку з тим, що ряд небезпечних захворювань передаються через насіння, поява хворих рослин сприяє різкому збільшенню ураженості посівів і приводить до вибракування навіть за високої сортової чистоти. Розщеплення й мутації трапляються у незначних кількостях, але, зазвичай, шкідливі, оскільки важко піддаються контролю.
До передпосівної обробки насіння відносять його калібрування, дражування, протруювання, прогрівання, намочування, пророщування, загартовування тощо.
Калібрування насіння проводять на решетах або в розчинах різних концентрацій.
Протруювання проводять для знищення збудників хвороб, які передаються з насінням та попередження захворювання сходів овочевих культур. Основними фунгіцидами для обробки насіння є перманганат калію, сульфат міді, формалін, гранозан, меркуран, ТМТД та ін.
Основне завдання прогрівання - це знезараження насінного матеріалу та підвищення схожості теплолюбивих культур.
Передпосівне намочування насінного матеріалу у воді або розчинах солей мікроелементів значно покращує і пришвидшує появу сходів. Перед сівбою набубнявіле насіння, як правило, підсушують до сипучості.
Для підвищення стійкості пророслого матеріалу теплолюбних культур до умов відкритого ґрунту його загартовують за низьких температур.
У багатьох культур насіння дрібне, має нерівну, ребристу, опушену поверхню, в ґрунт загортається нерівномірно. Для покращення роботи з таким насінним матеріалом його дражують. Під час дражування насіння покривається поживними речовинами, вирівнюється його поверхня, збільшується розмір. Цей захід значно полегшує висів культури, забезпечує рослини в перший період росту необхідними поживними речовинами. Для дражування використовують порошкоподібний торф, діатоміт, перегній, до яких додають клейкий розчин, що може являти собою 2%-й розчин крохмального клейстеру чи 0,5%-й розчин цукру тощо.
Останнім часом широкого поширення набуло інкрустування насіння. Це покриття насіння плівкоутворюючою сумішшю, до складу якої, крім препарату для протруєння, включають стимулятори росту, мікро- та макроелементи тощо. Інкрустування перспективне, так як проходить захист насіння від шкідників і хвороб та стимулюється ріст рослин.
Одним з найефективніших заходів підготовки насіння до сівби є барбатування у воді, яка весь час насичується киснем, особливо в мінеральній воді або в 0,2%-му розчині сульфату міді. Барбатувати насіння можна в посудині з кераміки, дерева, скла та нержавіючої сталі.
Для отримання швидких і дружних сходів насіння перед посівом намочують і заздалегідь пророщуть до накльовування. Намочують насіння за 3–4 дні до посіву; розсипавши їх шаром 20 см весь час періодично перелопачують, не допускаючи самозігрівання.
