Упорядкований ряд за урожайністю озимого ячменю
№ факт. |
1 |
2 |
22 |
23 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
12 |
11 |
Урожайність |
25 |
25 |
25 |
25 |
26 |
26 |
27 |
27 |
28 |
28 |
28 |
29 |
№ факт. |
13 |
14 |
15 |
17 |
18 |
16 |
19 |
20 |
21 |
24 |
4 |
3 |
Урожайність |
29 |
29 |
29 |
29 |
29 |
30 |
30 |
31 |
31 |
32 |
34 |
35 |
№ факт. |
25 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Урожайність |
37 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 4
Інтервальний варіаційний ряд розподілу за урожайністю озимого ячменю
Групи господарств за рівнем урожайності |
Кількість господарств |
Середина інтервалу |
Нагромаджена частота |
25-28 |
11 |
26,5 |
11 |
28-31 |
10 |
29,5 |
21 |
31-34 |
2 |
32,5 |
23 |
34-37 |
2 |
35,5 |
25 |
Разом |
25 |
- |
- |
Для наглядного зображення варіаційного ряду використовують такі графіки як: полігон, гістограма, кумулята та ін.
Полігон – це графічне зображення варіаційного ряду в прямокутній системі координат, при якому величина ознаки відкладається на осі абсцис, частоти – на осі ординат.
Гістограма – це графічне зображення інтервального варіаційного ряду у вигляді прямокутників відповідної висоти, основи яких знаходяться, як певні відрізки на осі абсцис, і, які відповідають інтервалам зміни ознаки. Висоти прямокутників пропорційні при рівності інтервалів частотам інтервалів, а при нерівності – абсолютним або відносним щільностям, що робить гістограму незалежною від ширини інтервалів.
При побудові кумуляти на вісь абсцис наносять межі інтервалів варіаційного ряду , а на ординат – нагромаджені підсумки частот. З’єднавши вершини ординат прямими лініями отримаємо кумулятивну криву, яку ще називають кумулятивним полігоном.
Різновидом кумулятивного розподілу варіаційного ряду є огіва. Вона являє собою дзеркальне відображення кумуляти розподілу. При її побудові на осі абсцис відкладають нагромаджені частоти, а на осі ординат – межі інтервалів варіаційного ряду розподілу.
Середньою величиною в статистиці називаються кількісний показник характерного, типового рівня масових однорідних явищ, який складається під впливом загальних причин і умов розвитку. У зв'язку з цим середні величини відносяться до узагальнюючих статистичних показників, які дають зведену, підсумкову характеристику масових суспільних явищ.
Залежно від характеру ознаки, що усереднюється, і наявності вихідної статистичної інформації в статистиці використовують декілька видів середніх, серед яких найбільш поширеними є такі: середня арифметична; середня гармонічна; середньо квадратична; середня геометрична. Поряд з переліченими видами середніх величин у статистичній практиці застосовують також структурні середні: моду та медіану.
Середня арифметична - це найпоширеніший вид середньої між інших. Вона застосовується тоді, коли відомі індивідуальні значення усереднюваної ознаки та їх кількість у сукупності. Оскільки ми маємо згруповані дані та інтервальний ряд розподілу, використаємо формулу середньої арифметичної зваженої.
Розрахуємо середню арифметичну зважену для результативної ознаки звичайним способом та способом моментів:
Таблиця 5