2.2. Нормативно-правові умови здійснення даного проекту

Зовнішньоекономічна діяльність є одним з найбільш специфічних видів господарської діяльності підприємств.

Вона має певні особливості, зокрема:

– значна тривалість здійснення операцій з експорту та імпорту товару;

– необхідність здійснення розрахунків в іноземній валюті;

– великі витрати з просування товару від продавця до покупця, які несуть учасники зовнішньоекономічної операції;

– наявність великої кількості місць виникнення витрат.

Разом з тим, особливостями зовнішньоекономічних контрактів є те, що:

– один з учасників зовнішньоекономічного договору не є резидентом країни-експортера;

– можливе застосування норм міжнародного приватного права при укладенні та виконанні договору;

– можливе застосування норм права іноземних держав при укладенні та виконанні договору.

Отже, виконання зовнішньоекономічного договору пов’язане з правом більш ніж однієї держави, тому ускладнюється не тільки нормативна база, але і практичнее застосування, зокрема, і облікове відображення умов виконання договору.

Саме умови зовнішньоекономічних договорів регулюють права та обов’язки його сторін і можуть захистити їх права при виникненні спорів.

Основним документом, що регулює умови таких договорів є, Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Це Положення має рекомендаційний характер і наводить типові умови, які можуть зазначатися у зовнішньоекономічному договорі. Однак на практиці воно є імперативним і сторонни мають його дотримуватись, інакше договір може бути визнаний недійсним у судовому порядку.

Умови зовнішньоекономічного договору поділяються на дві групи: істотні та додаткові (факультативні). В теорії, згідно з Господарським Кодексом України, при відсутності хоча б однієї з істотних умов господарський договір вважатиметься неукладеним. Факультативні умови, в свою чергу, мають на меті захист інтересів сторін і зазначаються за бажанням.

Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) визначає орієнтовний перелік умов договору: назва, номер договору, дата та місце його укладення, преамбула, зміст договору, кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг), базисні умови поставки товарів (приймання-здавання виконаних робіт або послуг), ціна та загальна вартість договору, умови платежів, умови приймання-здавання товару (робіт, послуг), упаковка та маркування, форс-мажорні обставини, санкції та рекламації, урегулювання спорів у судовому порядку, місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін.

За домовленістю сторін у договорі можуть визначатися додаткові умови: страхування, гарантії якості, умови залучення субвиконавців договору, агентів, перевізників, визначення норм навантаження (розвантаження), умови передачі технічної документації на товар, збереження торгових марок, порядок сплати податків, митних зборів, різного роду захисні застереження, з якого моменту договір починає діяти, кількість підписаних примірників договору, можливість та порядок внесення змін до договору та ін.