Плодівництво (автор доцент Тімонов і.В.)

1. Крони швидко загущуються коли переважає:

1. Кільчатковий тип плодоношення.

2. Плодоношення на плодових прутиках і шорцях.

3. Змішаний тип плодоношення.

2. Раніше починають плодоносити дерева з кронами:

1. Пірамідальними.

2. Широкопірамідальними.

3. Широкими.

4. Обвислими.

3. Слаборослі підщепи яблуні в розсадниках вирощують:

1. З насіння.

2. Вертикальними відсадками.

3. Здерев’янілими живцями.

4. Щепленням на інші підщепи.

4. Для яблуні використовують вегетативні підщепи:

1. Парадизки.

2. Літні сорти яблуні.

3. Дусен.

4. Яблуня лісова.

5. Окулірування проводять в наступному структурному підрозділі розсадника:

1. Нульовому полі розсадника.

2. Першому полі розсадника.

3. Другому полі розсадника.

4. Третьому полі розсадника.

5. Маточнику.

6. Саджанці малини вирощують способом:

1. Живцювання.

2. Щеплення.

3. Частинами кореня.

4. Кореневими паростками.

5. Відсадками.

7. Вкорочення скелетних гілок проводиться для:

1. Гальмування росту пагонів.

2. Покращення освітлення крони.

3. Активізації росту пагонів.

4. Стимулювання утворення плодової деревини.

5. Зміни напряму гілок.

Овочівництво (автор доцент Тімонов і.В.)

1. Середнє за розміром насіння овочевих культур потрібно заробляти в грунт на глибину:

1. 2 см.

2. 3 см.

3. 4 см.

4. 5 см.

5. 6 см.

6. 7 см.

7. 8 см.

2. Якомога раніше потрібно висівати:

1. Помідор.

2. Огірок.

3. Баклажан.

4. Редиску.

5. Кавун.

6. Моркву.

3. Пікірування сіянців помідорів проводить:

1. Для отримання раннього врожаю.

2. Для більш раціонального використання площі закритого грунту.

3. Для покращення умов живлення рослин.

4. Для кращого розвитку кореневої системи.

4. Оптимальною для формування головок капусти білоголової вважається температура:

1. 10 ⁰С.

2. 12 ⁰С.

3. 14 ⁰С.

4. 16 ⁰С.

5. 18 ⁰С.

6. 20 ⁰С.

5. Кращою схемою розміщення рослин для розсадних помідорів у відкритому грунті вважається:

1. 70*20.

2. 70*25.

3. 70*30.

4. 70*35.

5. 70*40.

6. Для формування врожаю використовують з грунту переважно азот наступні овочеві культури:

1. Помідор.

2. Огірок.

3. Кріп.

4. Диня.

5. Капуста білоголова.

7. Пасинкування помідорів проводиться для:

1. Підвищення урожайності культури.

2. Кращого розвитку кореневої системи.

3. Отримання більш раннього врожаю.

Рослинництво

(автори доценти Ткачук В.М. і

Панченко т.В.)

1. Кращими попередниками для соняшника є:

1. Багаторічні трави на 1 укіс.

2. Озима пшениця та інші зернові.

3. Горох та інші бобові культури.

2. Спосіб сівби соняшника:

1. Звичайний рядковий із міжрядям 15 см.

2. Широкорядний із міжрядям 45 см.

3. Широкорядний із міжрядям 70 см.

3. Рекомендована густота стояння рослин соняшника в зоні Лісостепу:

1. 30-40 тис/га.

2. 40-50 тис/га.

3. 50-60тис/га.

4. Кращими попередниками для озимого ріпаку є:

1.Культури, які рано звільняють поле: озимі зернові, рання картопля, горох, багаторічні бобові трави на 1 укіс.

2. Просапні культури, які залишають поле чистими від бур'янів: соняшник, кукурудза на зерно, рицина.

3. Пізня картопля, цукрові буряки, кормові коренеплоди.

5. Передпосівну культивацію під ріпак проводять на глибину:

1.8-10см.

2. 4-6 см.

3. 2-3 см.

6. За показником "йодне число" визначають:

1. Здатність олії до висихання.

2. Інтенсивність омилення олії.

3. Вміст вільних кислот в олії.

7. Легітивним опиленням у гречки називається, коли пилок переноситься:

1. 3 коротких тичинок на довгі приймочки маточки.

2. 3 довгих тичинок на короткі приймочки маточок.

3. Довгих тичинок на довгі приймочки, з коротких тичинок - на короткі приймочки.

8. Спосіб запилення гречки:

1. Самозапилення.

2. Перехрестне запилення за допомогою вітру.

3. Перехрестне запилення за допомогою бджіл та інших комах.

9. Гречка негативно реагує на добрива, до складу яких входять:

1. Хлор (хлористий калій, калійна сіль).

2. Азот (аміачна селітра, натрієва селітра, карбамід).

3. Фосфор (суперфосфат, нітроамофоска).

10. Роздільне збирання гречки краще розпочинати:

1. При побурінні 75-80% плодів.

2. При побурінні 85-90% плодів.

3. При побурінні 60-70% плодів.

11. Ярий ячмінь:

1. Гілкується і кущиться.

2. Кущиться, утворюючи 3-5 стебел.

3. Не гілкується і не кущиться.

12. Під ячмінь у районах недостатнього зволоження та поширення вітрової ерозії застосовують:

1. Оранку лемішним плугом в агрегаті з котком.

2. Безвідвальний обробіток ґрунту.

3. Поверхневий обробіток ґрунту.

13. Основний спосіб сівби ячменю:

1. Широкорядний з міжряддям 45 см.

2. Вузькорядний з міжряддям 7,5 см.

З. Звичайний рядковий з міжряддям 15 см.

14. Орієнтовані норми висіву ячменю у Лісостепу і північних районах Степу:

1. 4,5-5 млн. шт. схожих зерен на 1 га (180-220 кг/га).

2. 4-4,5 млн. шт./га на 1 га (160-180 кг/га).

3. 3,5-4 млн. шт./га на 1 га (140-160 кг/га).

15. Для схильних до вилягання та висококущистих сортів пшениці озимої норму висіву:

1. Збільшують на 0,5-1 млн./1 га.

2. Зменшують на 0,5-1 млн./1 га.

3. Норму висіву залишають без змін.

16. При визначенні норми висіву сортів пшениці озимої (в млн. шт/га) враховують:

1. Зимостійкість.

2. Морозостійкість.

3. Кущистість.

4. Вилягання.

5. Гранулометричний склад ґрунту.

6. Строки сівби.

8. Тривалість вегетаційного періоду.

9. Кількість колосків у колосі.

10. Кількість винесених добрив.