1.2 Змістовий модуль 2 – Цивільний захист

В рамках вивчення дисципліни визначаються галузеві об’єкти підвищеної небезпеки. Законодавчі та інші нормативно-правові акти України та світові спільноти щодо техногенних аварій і катастроф та стихійних лих. Техногенні аварії та катастрофи, їх причини, наслідки. Приклади техногенних аварій і катастроф. Інженерно-технічні заходи, спрямовані на забезпечення безпечного функціонування ПНО, захист виробничого персоналу та населення, зменшення збитків, втрат, руйнувань у разі аварій. Організація контролю роботи небезпечних виробництв, заходи і засоби контролю та протиаварійного захисту, енергозабезпечення систем контролю та протиаварійного захисту. Плани ліквідації аварій (ПЛА). Порядок введення в дію планів ліквідації аварій та планів аварійно-рятувальних заходів. Вивчення ПЛА та планів аварійно-рятувальних заходів працівниками підприємств. Навчання та інформування населення щодо можливих техногенних аварій і катастроф, дій населення при їх виникненні. Потенційно небезпечні природні об’єкти. Розміщення виробничих і невиробничих об’єктів з урахуванням природних джерел небезпеки. Заходи та засоби забезпечення безпеки при стихійних лихах і катастрофах. Обов’язки органів виконавчої влади, керівників підприємств, посадових осіб. Активні методи навчання з питань охорони праці.

Також необхідно визначити актуальність питань пожежної безпеки у галузі. Фактори пожежної небезпеки галузевих об’єктів, їх особливості та пожежонебезпечні властивості. Причини пожеж на галузевих об’єктах – реальні та вірогідні. Категорії вибухопожежонебезпечності галузевих об’єктів. Заходи та засоби системи попередження пожежі, обгрунтування та вибір доцільних заходів і засобів попередження пожежі на галузевих об’єктах. Заходи та засоби системи пожежного захисту на галузевих об’єктах, міжгалузеві та галузеві нормативи щодо заходів і засобів системи пожежного захисту на галузевих об’єктах, обгрунтування і вибір заходів і засобів системи захисту для галузевих об’єктів. Система організаційно-режимних заходів з пожежної безпеки у галузі. Організація служби пожежної безпеки у галузі, її функції. Навчання працівників з питань пожежної безпеки. Пожежно-технічні комісії та добровільні пожежні дружини на галузевих об’єктах. Державний нагляд і відомчий контроль з питань пожежної безпеки на галузевих об’єктах. Дії працівників галузевих об’єктів на випадок виникнення пожежі.

Література [1 – 8, 29 – 36].

Галузевий моніторинг за станом безпеки у відповідній сфері відповідальності центральних органів виконавчої влади. Найменування та визначення основних показників джерел природних НС та номенклатура, позначення, розмірність і порядок визначення параметрів уражальних чинників джерел техногенних НС, які контролюються і підлягають прогнозуванню.

Територіальний моніторинг за об’єктами, ресурсами, процесами і системами захисту та ліквідації НС, стану впровадження превентивних заходів щодо зменшення їхніх масштабів. Мережа спостереження і лабораторного контролю. Урядова інформаційно-аналітична система з НС, збирання, оброблення, передавання та збереження моніторингової інформації.

Методичні положення ідентифікації та паспортизації об’єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки. Визначення та аналіз небезпек, пов’язаних з порушенням умов безпечної експлуатації ОГ. Виявлення небезпечних речовин та критичних умов їх прояву.

Методи розв’язання типових завдань щодо ідентифікації потенційно-небезпечних об’єктів (ПНО).

Основні етапи аналізу НС та прогнозування їхніх наслідків. Опис явищ, що прогнозуються, перелік вихідних даних. Способи виявлення потенційно-небезпечних зон з імовірними джерелами НС. Зонування територій за ступенем небезпеки.

Загальні принципи превентивного та оперативного (аварійного) планування заходів щодо зниження ризиків і зменшення масштабів НС. Вимоги до складу, змісту та форми плануючої документації.

Методика розроблення планів з попередження НС. Комплекс організаційних та інженерно-технічних заходів щодо запобігання та мінімізації наслідків НС природного характеру.

Особливості планування дій персоналу щодо локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій на ПНО та пом'якшення їхніх наслідків. Вимоги до складання та змісту аналітичної і оперативної частини плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій.

Методика планування заходів із фізичного, функціонального, та комбінованого захисту персоналу, а також ліквідації наслідків НС, на основі прогнозу варіантів (сценаріїв) розвитку обстановки, аналізу власних та ресурсів третіх сторін щодо реагування на НС та ліквідації їхніх наслідків з урахуванням режиму функціонування системи.

Нормативно-методичні документи із створення і управління діяльністю спеціалізованих служб та (або) функціональних підсистем Єдиної державної системи цивільного захисту в залежності від профільного напряму ВНЗ.

Плануючі документи з теоретичного і практичного навчання персоналу ОГ до дій у НС, організація і проведення спеціальних об’єктових навчань, тренувань з відпрацювання заходів за планами реагування на НС, локалізації та ліквідації аварій.

Характеристики зон радіоактивного, хімічного та біологічного зараження. Визначення параметрів зон забруднення радіоактивними (РР) та небезпечними хімічними речовинами (НХР) під час аварійного прогнозування можливої обстановки за відповідними таблицями (класу стійкості атмосфери, напряму розповсюдження хмари, потужності рівня радіації, доз опромінення людей, приведеної величини часу початку і тривалості опромінення, довжини та ширини зон забруднення (для РР) та площі зони, глибини, часу підходу хмари забрудненого повітря до ОГ (для НХР), тривалості дії ураження РР, НХР. Розрахунок масштабів хімічного забруднення при довгостроковому прогнозуванні за еквівалентними значеннями небезпечно хімічних речовин в первинній і вторинній хмарі. Методика розрахунку зон проведення загальної та часткової негайної евакуації на ранній фазі розвитку радіаційної аварії;

Порядок нанесення зон радіоактивного та хімічного забруднення на картографічну схему (план, карту).

Розв’язування типових завдань з оцінки радіаційної та хімічної обстановки.

Превентивні заходи щодо зниження масштабів радіаційного та хімічного впливу на ОГ та адміністративно-територіальні одиниці (АТО). Визначення комплексу заходів захисту персоналу і матеріальних цінностей ОГ та АТО у разі виникнення аварії на радіаційно чи хімічно небезпечному об’єкті. Протирадіаційний захист (термінові, невідкладні, довгострокові контрзаходи) в умовах радіаційної аварії, критерії для прийняття рішення щодо їхнього запровадження. Типові режими радіаційного захисту і функціонування ОГ в умовах радіоактивного забруднення місцевості.

Планування заходів із запобігання поширенню інфекційних захворювань з первинного осередку.

Розрахунок сил і засобів з:

• укриття виробничого персоналу в захисних спорудах, визначення коефіцієнту їхнього захисту від дії проникної радіації:

• організації спостережень та дозиметричного контролю;

• проведення робіт з дезактивації ОГ та АТО;

• організації санітарного обслуговування людей та знезаражування одягу і техніки:

• обмеження зони хімічного забруднення створенням рідинних завіс;

• розведення розливу водою;

• локалізації розливу твердими сипучими матеріалами.

Література [39 – 53].