Домішкові атоми.
Для керування властивостями н/п найбільш широке використання знайшли дефекти, створені введенням атомів сторонніх домішок. Ці атоми можуть заміщувати основні атоми або проникати у міжвузля. Заміщення утворюють лише ті атоми, радіуси яких (rd) відрізняються від радіусів основної речовини (rm) не більше 15%. Крім того, атоми домішки і матриці повинні бути електрохімічно подібні, інакше замість домішки утвориться нова хімічна сполука.
Дослідження показали, що при
утвориться розчин проникнення, а при
- розчин заміщення
Введення елементів V групи в алмаз (кремній, германій) приведе до того, що п’ятий електрон буде легко відриватися і переходити в зону провідності. На місці електрона утвориться локалізована дірка. Отже, такі домішки є донорами електрона.
Якщо вводиться домішка з ІІІ групи (B, Al, Sb, Bi), у якої не вистачає четвертого електрона, на це місце може бути запозичений електрон з матриці. В матриці утвориться дірка. Ця дірка буде переміщуватися по кристалу. Отже, атоми ІІІ групи є акцепторами електронів.
Енергії іонізації простих донорів і акцепторів в германії близькі до 0,01 еВ. В кремнії ці енергії дещо більші, проте при 300 К всі прості домішки практично повністю іонізовані.
Розчинність домішок ІІІ і V груп в германії та кремнії дуже висока і сягає 1021 ат/см3.
Якщо легувати н/п домішками ІІ і VІ груп, то система локальних рівнів значно ускладнюється (два або більше локальних рівнів, виникають глибокі рівні прилипання). Наприклад, мідь в германії створює рівні , віддалені від валентної зони на 0,04 і 0,33 еВ, та від зони провідності на 0,26 еВ (по мірі захоплення одного, двох чи трьох електронів).
Якщо атоми увійшли в міжвузля, такі атоми будуть виявляти донорні чи акцепторні властивості в залежності від електронегативності: якщо вона більша ніж для основної речовини, отримаємо акцептори, якщо менша – донори.
Елементарна теорія домішкових центрів
Розглянемо випадок наявності в ґратці Si точкових дефектів, створених атомами V або III груп. Ці атоми (напр. As) заміщають один з атомів у вузлі. 4 з п’яти електронів беруть участь у створенні ковалентних зв’язків, а п’ятий взаємодіє з великим числом атомів Si, внаслідок чого слабо зв’язаний з іонами As силами кулонівської взаємодії.. Його поведінка буде нагадувати поведінку електрона в атомі водню. Але є дві особливості: електрон рухається в періодичному полі кристала, тому замість істинної маси потрібно брати ефективну. Крім того, взаємодія електрона з іоном As із зарядом Ze відбувається в твердому тілі з діелектричною проникливістю ε і тому потенціальна енергія електрона набуде вигляду:
Ця формула вірна, якщо орбіта охоплює багато вузлів кристалічної ґратки. Рівняння Шредінґера набуде вигляду
енергія електрона в атомі.
Розв’язок для донорної домішки
(1)
Тут враховано, що відлік енергії ведеться від дна зони провідності. можна переписати
Формулу (1)
(2)
Тут Ed – енергія основного стану донора, що лежить в забороненій зоні нижче дна зони провідності..
З (2) випливає, що рівень двозарядженої домішки буде лежати в 4 рази нижче.
Для Ge m*=0,25mo, ε = 15,8, тому енергія іонізації буде порядку 0,01 еВ.
Розрахунок для радіусу орбіти електрона дає
Для Ge знаходимо r1 = 64ao = 3,4 нм = 34 Å. Усереднена стала ґратки 5,62 Å, то орбіта електрона охоплює близько 200 вузлів..
Тепер розглянемо акцепторний рівень – атом бору. У тривалентного бору не вистачає одного електрона для завершення ковалентних зв’язків з сусідніми атомами Ge. Незавершений зв’язок – дірка, поводить себе як частинка з додатним зарядом.
Рівняння Шредінґера
Отже локальний рівень міститься вище валентної зони на відстані Еа = 0,01 еВ.
Для кремнію ε = 11,7, тому енергія домішкових центрів дещо більша.
Якщо використати як напівпровідник AIIIBV, то рівень донорних домішок буде значно нижчим, оскільки в цих кристалах значно менша величина ефективної маси електрона.
Таблиця 1. Енергія іонізації домішок і радіус першої орбіти у сполуках AIIIBV.
Речовина |
Акцептори |
Донори |
||
Е1, еВ |
а1, Å |
Е1, еВ |
а1, Å |
|
InSb |
0,03 |
14 |
0,0007 |
640 |
InAs |
0,05 |
12 |
0,002 |
310 |
Модель водневоподібних домішок є занадто грубою. Напівпровідники мають і глибокі рівні, які не описує ця модель.
Для пояснення існування глибоких рівнів необхідно вважати, що електрони домішкових атомів слабо взаємодіють з атомами основної речовини., а орбіта електрона домішки має малий радіус В цьому випадку замість кулонівського потенціалу беруть екранований потенціал типу
U(r) = -(A/r)exp(-r/le). (3)
Довжина екранування le визначається концентрацією вільних носіїв заряду в кристалі та його величиною ε. Чим вужча потенціальна яма, тим більша відстань між дискретними станами електрона. Оцінимо величину «середньої» енергії електрона з потенціалом (3).
Якщо взяти R = Cle, де C~ 2-3, то U(R) ~ -4πAle2.
При цьому об’єм сфери збурення VR = 4πR3/3. В такому разі для величини середнього збурення знайдемо
Отже, при зменшенні ширини ями збільшується енергія збурення. Знак «-» означає, що рівень знаходиться нижче зони провідності.
