Висновок

Таким чином, підбиваючи підсумки даного дослідження, можна сказати наступне.

Під кваліфікацією розуміється встановлення та закріплення в процесуальних документах відповідності між юридичними ознаками реального суспільно небезпечного діяння і ознаками, які законодавець у нормі Особливої частини КК сконструював як склад даного злочину, створюючи його законодавчу модель. З початку досудового розслідування і до винесення вироку органами дізнання, слідства і суду стоїть завдання намітити, уточнити і, нарешті, точно визначити кваліфікацію скоєного злочину. Остаточна кваліфікація злочину закріплюється в обвинувальному вироку суду і означає повний збіг, тотожність між юридичними характеристиками реального діяння і сукупністю юридичних ознак, описаних в кримінально-правовій нормі. Кваліфікація повинна бути обгрунтованою, тобто спиратися на встановлені факти; точною, тобто містити посилання не тільки на певну статтю КК, а й ту її частину і на ті пункти, в якій даний злочин описано з максимальною деталізацією і, нарешті, повною, тобто містити посилання на всі кримінально-правові норми, в яких передбачені скоєні злочини.

Розглядаючи кваліфікацію злочину як діяльність, можна сказати, що вона представляє собою складний пізнавальний процес, суть якого полягає у відображенні в нашій свідомості об'єктивно існуючих подій дійсності. Розглядаючи ж кваліфікацію як результат цього процесу, можна зробити висновок, що вона включає в себе висновок про наявність складу певного злочину і ту конкретну норму закону, яка повинна застосовуватися до винного.

У реальному житті злочин завжди конкретний. І кримінальна відповідальність може наступити не взагалі, а лише за конкретний злочин. Визначити, який саме злочин вчинено даною особою в конкретній ситуації, тобто кваліфікувати злочин, можна тільки за допомогою такого інструменту як склад злочину. Отже, функція складу злочину полягає в тому, щоб служити інструментом кваліфікації злочину.

При кваліфікації злочину має бути вказана частина, пункт і стаття кримінального закону, яка передбачає даний вид злочину.

Можна виділити п'ять основних етапів кваліфікації: початок досудового розслідування; постанову про притягнення особи в якості обвинуваченого; складання обвинувального акту; судовий розгляд справи, завершується кваліфікація злочину винесенням обвинувального вироку.

У процесі кваліфікації, використовуючи дані, отримані у справі та аналізуючи зміст правової норми, ми приходимо до певного висновку: про наявність чи про відсутність складу злочину. Ця розумова діяльність судді, слідчого або прокурора за своєю формою є логічною діяльністю.

При кваліфікації злочину, як і в будь-якій іншій області розумової діяльності, використовуються найрізноманітніші логічні правила, категорії та прийоми. Однак найбільш характерним для кваліфікації злочинів є використання логічної категорії умовиводу.

Таким чином, правильна кваліфікація відіграє важливу роль в кримінальному праві.