1.4.Характеристика сприймання і взаємодії людини і групи

Сприймання і взаємодія людини і групи завжди носить двосторонній характер: людина своєю працею, своїми діями сприяє вирішенню групових завдань, але й група має великий вплив на людину, допомагаючи йому задовольняти його потреби безпеки, любові, поваги, самовираження, формування особистості, усунення занепокоєння і т . п. Відзначено, що в групах з хорошими взаєминами, з активною всередині груповим життям люди мають краще здоров'я і кращу мораль, вони краще захищені від зовнішніх впливів і працюють ефективніше, ніж люди, що знаходяться в ізольованому стані або в «хворих» групах, уражених нерозв'язними конфліктами і нестабільністю. Група захищає індивіда, підтримує його і навчає як умінню виконувати завдання, так і нормам і правилам поведінки в групі.

Але група не тільки допомагає людині виживати і вдосконалювати свої професійні якості. Вона змінює його поведінку, роблячи людину найчастіше істотно відмінним від того, яким він був, коли перебував поза групою.

Неправильно думати, що група змінює людину так, як їй захочеться. Часто багатьом діям з боку групи осіб довго чинить опір, багато впливу він сприймає тільки частково, деякі він заперечує повністю. Процеси адаптації людини до групи і підстроювання групи до людини є неоднозначними, складними і часто досить тривалими. Входячи до групи, вступаючи у взаємодію з груповим оточенням, людина не тільки змінюється сама, але впливає на групу, на інших її членів. [1]

Перебуваючи у взаємодії з групою, людина намагається різними способами впливати на неї, вносити зміни до її функціонування з тим, щоб це було прийнятно для нього, зручно йому і дозволяло йому справлятися зі своїми обов'язками. Природно, і форма впливу, і ступінь впливу людини на групу істотно залежать як від його особистісних характеристик, його можливостей впливати, так і від характеристик групи. При цьому судження людини завжди знаходяться в залежності від тієї позиції, яку він займає в групі, від виконуваної ним ролі, від покладеного на нього завдання і відповідно від того, які цілі й інтереси він переслідує сам особисто.

Взаємодія людини з групою може носити або характер конфлікту. В таких ситуаціях досить часто, деякі люди можуть під лаштуватися до думки групи, а деякі відокремлюються і залишаються поза групою. [4]

Конфлікти можуть бути породжені двома групами факторів: організаційними чинниками, емоційними чинниками. Перша група чинників пов'язана з різницею в поглядах на що стоять перед групою мети, структуру, взаємовідносини, розподіл ролей у групі і т.п. Якщо конфлікт породжений цими факторами, то його відносно легко вирішити. До другої групи факторів відносяться такі фактори, як недовіру людині, відчуття загрози, страх, заздрість, ненависть, злість і т.п. Конфлікти, породжувані цими факторами, слабо піддаються повному усуненню. Конфлікт між членом групи і групою невірно розглядати тільки як несприятливий, негативний стан відносин у групі. Оцінка конфлікту принципово залежить від того, до яких наслідків для людини і групи він приводить. Якщо конфлікт перетворюється на антагоністичне протиріччя, дозвіл якого носить руйнівний характер для людини або для групи, то такий конфлікт має бути віднесено до розряду небажаних і негативних форм взаємовідносин людини і групи. [10]

Але дуже часто конфлікт у відносинах усередині групи носить позитивний характер. Це пов'язано з тим, що конфлікт може призвести до таких сприятливих наслідків. По-перше, конфлікт може підвищити мотивацію на досягнення поставлених перед групою цілей. Він може викликати додаткову енергію до дії, вивести групу з стійкого пасивного стану. По-друге, конфлікт може призвести до кращого розуміння відносин і позицій у групі, до з'ясуванню членами їх ролі і місця в групі, до більш чіткого розуміння завдань і характеру діяльності групи. По-третє, конфлікт може грати творчу роль у справі пошуку нових шляхів функціонування групи, пошуку нових підходів до вирішення завдань групи, у генеруванні нових ідей і міркувань щодо його, як будувати відносини між членами групи, і т.п. По-четверте, конфлікт може призвести до прояву міжособистісних відносин, до виявлення відносин між окремими членами групи, що, у свою чергу, може запобігти негативне загострення відносин у майбутньому. Але досить часто в таких ситуація, деякі люди можуть підлаштуватися до думки групи, а деякі відокремлюються і залишаються поза групою. [1,5]

Отже, сприймання людиною групи, взаємодія в групі є складним процесом, що може позитивно чи негативно впливати на ту чи іншу людину.