- •Нововолинськ - 2015
- •1 Історія
- •2 Структура
- •3 Природоохоронні статуси
- •3.1 Видання 1994 року
- •3.2 Видання 2009 року
- •4 Впорядкування інформації
- •6 Подальше удосконалення законодавства про Червону книгу України
- •Основні заходи збереження рослинного світу
- •5 Функціонування та законодавче регулювання
- •7 Довідник - рідкісні та зникаючі рослини і тварини України
- •8 Чисельність багатьох рослин скорочується
- •9 Зниклі в природі
- •10 Зникаючі види рослин
7 Довідник - рідкісні та зникаючі рослини і тварини України
Рідкісні та зникаючі рослини і тварини України — довідник, який являє собою перше узагальнення і найповніше видання, вміщуюче інформацію про рідкісні і зникаючі рослини і тварини України на станом на початок 1980-х років.
У книзі висвітлюються тогочасні погляди на стан і перспективи існування таких феноменів природи, як рідкісні, ендемічні і реліктові рослини і тварини, які сьогодні перебувають у найбільшій небезпеці. Дані біологічні характеристики, відомості про поширення та охорону 231 рідкісний і зникаючий вид рослин і 131 вид тварин України.
У довіднику містяться відомості про всіх рідкісні та зникаючі видах флори і фауни України, включених і рекомендованих до Червоної книги УРСР. Таким чином його можна розглядати як розгорнутий науково-популярний коментар до офіційної Червоної книги УРСР, доступний для широкого читача.
Опису видів передує коротка історична довідка про охорону рослин і тварин, і виклад поглядів на шляхи і форми охорони, визначення понять і термінів.
Видові нариси розташовані за систематичним принципом (нижчий ранг — родина), а всередині родин — за абеткою видових назв. Поряд з російськими наведені українська та наукова латинська назва виду. Матеріал кожного нарису викладено за єдиною схемою: короткий опис, статус, поширення, проживання чисельність у природі, причини її зміни, особливості біології та розмноження, прийняті і необхідні заходи охорони, джерела інформації.
У порівнянні з Червоною книгою УРСР (1980) дане видання містить уточнений статус видів, причому вперше зроблена спроба врахувати всі знахідки цих тварин і рослин на території УРСР, і кадастр — детальний список місць знахідок з посиланням на джерело інформації.
Більшість нарисів забезпечено ілюстрацією виду і картою, на якій вказані місця його проживання (поширення) в Україні. Різними знаками позначені пункти, в яких вид зустрічався до 1940 р., до 1960 р., до 1980 р. При складанні карт широко використані неопубліковані матеріали, що зберігаються в Зоологічному та Ботанічному музеях АН УРСР і в музеях Київського університету, Львівського природознавчого музею, Ужгородського університету, Кримського заповідно-мисливського господарства та Зоологічного інституту АН СРСР.
Довідник об'ємом 256 сторінок. Вперше надрукований в 1988 році за постановою вченої ради Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена Академії наук Української РСР и рішенням редакційної колегії довідникової літератури АН України. Тираж 40 000 примірників.
8 Чисельність багатьох рослин скорочується
Чисельність багатьох рідких і зникаючих видів дикоростучих рослин скорочується через пряме знищення їх людиною. Особливо яскраво ця тенденція виявляється на прикладі ранньоквітучих рослин, що збираються, переважно, з метою подальшого продажу. Незаконна торгівля дикоростучими пролісками (галянтусами), цикламенами, крокусами й іншими рідкими рослинами здобуває усе більш організований характер і зростаючі масштаби, завдає величезної шкоди популяціям цих видів, а значить - і природі в цілому. На території України нині зростає понад 10 тис. видів рослин і 15 тис. видів грибів. Але діяльність людини створила серйозну загрозу для існування багатьох видів рослин, тварин і грибів. Тому виникла потреба їхньої охорони та збереження.
До Чевоної книги України занесені такі рослини:
тирлич безстебловий (1), лілія лісова (2), косарики італійські (3), пізньоцвіт осінній (4), пальчатокорінник травневий (5), білоцвіт весняний (6), зозулині черевички (7), рябчик (8), підсніжник білосніжний (9),
півонія кримська (10), анемона (11), горицвіт весняний (12), тюльпан двоквітковий (13), зозулинець салеповий (14), зозулинець пурпуровий (15), сон-трава (16), ковила Лесінга (17), едельвейс (18)
Які природоохоронні території існують в Україні? Природно-заповідний фонд нашої держави становлять ділянки суходолу й водойм, призначені для збереження природної різноманітності ландшафтів та організмів, які їх населяють.
Насамперед таку функцію виконують заповідники. Заповідники -природоохоронні установи загальнодержавного значення, які створюють з метою збереження у природному стані типових для даноїмісцевості або унікальних угруповань. У них заборонені будь-які види господарської діяльності, полювання, збирання грибів і плодів, туризм. На території України заповідники створені в усіх природних зонах: мішаних лісів (Поліський, Рівненський), лісостеповій (Канівський, Розточчя, «Медобори»), степовій (Чорноморський, Асканія-Нова, Луганський, Український степовий, Дніпровсько-Орільський, «Дунайські плавні», «Єланецький степ»), у Гірському Криму (Кримський, Ялтинський гірсько-лісовий) та на його південному узбережжі (Карадазький, Мис Мартьян), у Карпатах (Карпатський, «Горгани»), Особливу категорію становлять біосферні заповідники (Асканія-Нова, Карпатський, Чорноморський, «Дунайські плавні»), які мають міжнародне значення. У них здійснюють міжнародні наукові та природоохоронні програми.
Національні природні парки - природоохоронні установи, покликані зберігати всі види організмів, які там мешкають. Але, на відміну від заповідників, на їхній території може здійснюватися з дотриманням заповідного режиму організований туризм, різні форми відпочинку в природних умовах. В Україні існують такі національні природні парки, як Карпатський, Шацький,
Азово-Сиваський, Вижницький, «Синевір», «Подільські Товтри», «Святі гори».
Заказники - природні території, створені з метою збереження й відтворення природних комплексів або окремих видів організмів.На їх території з дотриманням вимог охорони довкілля може здійснюватись обмеженагосподарська діяльність.
З метою вивчення, збереження та акліматизації рідкісних і типових видів як місцевої, так і світової флори створюють ботанічні сади. Але головне призначення цих закладів - виконання освітньо-виховної роботи, виховання у людей дбайливого ставлення до природи.
Чим характеризується природоохоронне законодавство України? Зрозуміло, що охорона рослин, грибів і тварин неможлива без створення відповідної законодавчої бази. Закони регулюють усі питання, пов'язані з охороною довкілля та природокористуванням. Насамперед слід пригадати Основний Закон нашої держави - Конституцію України, на положеннях якої розробляють усі інші закони. Питання охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів регулюються положеннями Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про тваринний світ», Закону України «Про рослинний світ». Усі питання, пов'язані зі створенням та діяльністю природоохоронних територій, регулює Закон України «Про природно-заповідний фонд України».
В Україні охорона довкілля здійснюється під керівництвом Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки. Ця установа координує зусилля державних структур, наукових та освітніх закладів, громадських організацій у галузі охорони природи.
Національний
ботанічний сад їм. М. Гришка
