94. Згідно з теоремою Коуза, права власності на забруднення мають бути передані:

1. Підприємствам, котрі забруднюють довкілля.

2. Тим, кому забруднення завдає шкоди.

3. Половина - підприємствам-забруднювачам, а половина тим, кому завдано шкоди.

4. Кожне із зазначених тверджень правильне.

94. Чистий суспільний товар:

1. Конкурентний і винятковий.

2. Неконкурентний і невинятковий.

3. Неконкурентний.

4. Невинятковий.

5. Надається державою.

94. Крива ринкового попиту на суспільне благо:

1. Не відрізняється від кривої попиту на приватне благо.

2. Показує загальну вартість, яку всі індивіди платять за кожну одиницю товару.

3. Визначається сумою по горизонталі всіх кривих індивідуаль­ного попиту.

Показує загальне число одиниць товару, який виробляється приватним сектором при кожному рівні ціни.

Макроекономіка

1. До чистих інвестицій належать:

1. Будівництво складу готової продукції.

2. Заміна зношеного обладнання новим.

3. Купівля домашнім господарством легкового автомобіля.

4. Купівля фірмою земельної ділянки.

2. Попередньо створена вартість не повинна враховуватися при визначенні сукупної виготовленої вартості у національній економіці для того, щоб:

1. Уникнути інфляційних процесів.

2. Уникнути подвійного рахунку.

3. Виключити витрати попереднього циклу.

4. Усі відповіді правильні.

3. Сукупний обсяг товарів та послуг, виготовлених в країні протягом року це:

1. Національне багатство.

2. Національний дохід.

3. Чистий економічний добробут.

4. Валовий внутрішній продукт.

4. Як від'ємний чистий експорт впливає на товари споживання в межах країни? Споживання:

1. Збільшується.

2. Зменшується.

3. Не змінюється.

4. Стає від'ємним.

5. Яке з нижченаведених рівнянь характеризує формування доходу?

1. У=c-s.

2. У=s-c.

3. У=с+1.

4. У=с+s.

5. До трансфертних платежів належать:

1. Субсидії.

2. Шкільне будівництво.

3. Заробітна плата державних службовців.

4. Податки.

7. Чистий експорт є додатним, коли:

1. Експорт зменшується імпорт зростає.

2. Експорт більший за імпорт.

3. Експорт та імпорт зменшуються.

4. Імпорт більший за експорт.

7. Підприємницькі заощадження це:

1. Прибуток, який витрачається на особисте споживання підприємця.

2. Частина прибутку, яка залишається на підприємстві.

3. Частина прибутку, яку підприємець заощаджує на особисті

потреби.

4. Прибуток, який підвищується внаслідок зростання цін.

7. Прямий податок - це:

1. Податок на пиво.

2. Податок з обігу.

3. Прибутковий податок.

4. Податок на нафту.

7. Дохід від власності містить надходження від:

1. Праці по найму.

2. Перерозподілу прибутку акціонерних компаній.

3. Валового доходу індивідуальних домашніх господарств.

4. Передбачених законом і добровільних соціальних виплат підприємців.

7. Чисті інвестиції — це:

1. Вартість використаних засобів виробництва.

2. Величина чистого прибутку.

3. Відновна вартість виробничих потужностей мінус амортизація.

4. Збільшення основних фондів.

7. Номінальний ВНП визначається за цінами:

1. Поточного року.

2. Попереднього року.

3. Наступного року.

4. Базового року.

7. У національному господарстві ВНП у ринкових цінах збільшився на 9% порівняно з попереднім роком. За цей час рівень цін зріс на 4%. Яким буде реальне зростання:

1.4%.

2. 5%.

3.13%.

4.9%.

7. Дохід кінцевого використання - це:

1. Заробітна плата плюс поточні заощадження.

2. Заробітна плата основна та додаткова.

3. Особистий дохід мінус індивідуальні податки та неподаткові платежі.

4. Сума коштів, яка складається із зарплати, ренти та доходу у формі проценту за капітал.

7. Якщо обсяг реального ВНП знизився на 7%, а чисельність населення - на 5%, то:

1. Реальний ВНП на душу населення збільшився.

2. Реальний ВНП на душу населення зменшився.

3. Номінальний ВНП не змінився.

4. Реальний ВНП збільшився, а номінальний зменшився.

7. Які із запропонованих заходів ви вважаєте найбільш прий­нятними для стимулювання заощаджень?

1. Зниження податків на доходи.

2. Збільшення процентної ставки.

3. Збільшення допомоги на дітей.

4. Підвищення премій на заощадження, які призначені для будівництва.

7. Які із запропонованих варіантів, на вашу думку, найбільш повно розкривають суть поняття "гранична схильність до споживання"?

1. Крива, що характеризує величину споживчих витрат при даному рівні доходу.

2. Зміна у споживчих витратах, зумовлена зміною доходів.

3. Відношення приросту споживчих витрат на одиницю приросту доходу кінцевого використання.

4. Відношення сукупного споживання до сукупного попиту.

7. Використовуючи наведені варіанти відповідей покажіть зв’язок між граничною схильністю до споживання та гранич­ною схильністю до заощадження:

1. Сума показників граничної схильності до споживання та заощадження дорівнює доходу кінцевого використання.

2. Відношення між ними характеризує середню схильність до

споживання.

3. Точка на кривій, у якій вони урівноважуються, відповідає пороговому рівню доходу.

4. Сума даних показників дорівнює 1.

7. Використовуючи наведені приклади, дайте визначення індивідуальних заощаджень:

1. Дохід, отриманий за якийсь період і не використаний ні на споживання, ні на придбання цінних паперів, а також не вміщений до банку.

2. Загальна сума всіх активів господарюючого суб'єкта за мінусом суми його фінансових зобов'язань.

3. Дохід, отриманий за певний період і не використаний повністю на споживання.

4. Загальна сума всіх активів родини.

7. Яка із наведених відповідей розкриває особливості точки "порогового рівня" індивідуального споживання?

1. Гранична схильність до споживання дорівнює 1.

2. Заощадження дорівнюють споживанню.

3. Заощадження дорівнюють інвестиціям.

4. Дохід дорівнює споживанню.

7. 3а теорією Дж. Кейнса, обсяг споживчих витрат у країні зале­жить, насамперед, від:

1. Рівня розвитку країни.

2. Пропозиції грошей.

3. Рівня доходу кінцевого використання.

4. Кількості резидентів.

22. Яке із перерахованих відношень, на вашу думку, характеризує пряму залежність?

1. Відношення між споживчими витратами та доходом кінцевого використання.

2. Відношення між заощадженнями та індексом цін.

3. Відношення між споживчими витратами та рівнем процентної ставки.

4. Відношення між граничною схильністю до споживання та граничною схильністю до заощадження.