3. Склад і поняття структури Верховної Ради України, повноваження керівництва Верховної Ради України.

Ефективність реалізації завдань, функцій і повноважень Верховної Ради України, визначених Конституцією України, залежить від складу та структури парламенту. Як правило, склад і структура парламентів формуються історично й залежать від:

• доктрини і політико-правових традицій парламентаризму;

• форми державного правління;

• адміністративно-територіального устрою держави;

• кількості та соціальної, національної, конфесійної структури суспільства тощо.

Зазначене підтверджує й кількісний склад парламентів різних держав світу. Кількісний склад однопалатних парламентів або нижніх палат парламенту визначається конституціями (Австрія, Італія), або законами (Японія) та становить у середньому від 200 до 500 парламентаріїв. Найчисельнішими є Всекитайські збори народних представників, чисельність яких становить біля 3000 депутатів, а самим малочисленим (15-25 парламентаріїв) є парламенти Белізу, Гренади, Ліхтенштейну й інших невеликих держав.

У світі не існує жодних загальновизнаних стандартів щодо чисельного складу парламентів. Кожна держава вільна самостійно визначати чисельність своїх законодавчих органів і порядок їх формування.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Основного Закону, конституційний склад Верховної Ради України - 450 народних депутатів України.

Цілком природно, що якісний склад Верховної Ради України не визначається ані Конституцією, ані законами України, оскільки вибори до парламенту в Україні є загальними, вільними, рівними та демократичними за характером.

Проте Конституція України встановлює низку вимог (виборчих цензів) до кандидатів у народні депутати України. Зокрема, народним депутатом України може бути громадянин України, який:

• на день виборів досяг двадцяти одного року;

• має право голосу;

• проживає в Україні протягом останніх п'яти років.

Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

Формування чисельного складу Верховної Ради України нині відбувається на основі Закону «Про вибори народних депутатів України», який запровадив змішану систему виборів.

Ефективність діяльності Верховної Ради України залежить як від її складу, так і від її структури. Конституція України від 28 червня 1996 року в цілому залишила загальну структуру Верховної Ради без змін, у формі однопалатного парламенту, проте значно оновила окремі її інститути.

Найбільш істотними новелами української парламентської реформи є:

• припинення існування Президії Верховної Ради України як постійно діючого органу загальної компетенції;

• перетворення постійних комісій Верховної Ради на комітети Верховної Ради;

• формування Рахункової палати Верховної Ради України;

• створення інституту Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та низки інших інститутів, зокрема, інститутів найстарішого за віком народного депутата для відкриття першого засідання першої сесії Верховної Ради та для здійснення процедури складання присяги народними депутатами; представника Президента України у Верховній Раді та ін.

Із прийняттям у 1996 р. Основного Закону було започатковано створення низки елементів інфраструктури Верховної Ради України:

• парламентського видавництва;

• парламентської бібліотеки;

• Інституту законодавства Верховної Ради України;

• друкованих органів парламенту - журналу «Віче», газети «Голос України», «Відомостей Верховної Ради України» та ін.

На сьогодні структура Верховної Ради України визначається положеннями Конституції України, а порядок формування та компетенція її структурних елементів деталізується в законах:

• «Про Регламент Верховної Ради України» від 10 лютого 2010 р.;

• «Про комітети Верховної Ради України»;

• інших актах чинного законодавства.

Структура Верховної Ради України - це зумовлена завданнями, функціями та повноваженнями й визначена Конституцією України внутрішня побудова парламенту, представлена головою Верховної Ради України та його заступниками, депутатськими фракціями, Погоджувальною радою, парламентськими комітетами та комісіями, Рахунковою палатою, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, апаратом Верховної Ради України.

Важливою ланкою структури парламенту є його керівництво, представлене:

• головою Верховної Ради України;

• першим заступником голови Верховної Ради України;

• заступником голови Верховної Ради України.

Вони обираються зі складу Верховної Ради України на пленарному засіданні та відкликаються парламентом.

Відповідно до ч. 2 ст. 88 Основного Закону голова Верховної Ради України має такі повноваження:

1) веде засідання Верховної Ради України;

2) організовує роботу Верховної Ради України, координує діяльність її органів;

3) підписує акти, прийняті Верховною Радою України;

4) представляє Верховну Раду України у зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав;

5) організує роботу апарату Верховної Ради України.

Окрім того, п. 1 ст. 78 Закону «Про Регламент Верховної Ради України» наділяє голову Верховної Ради такими повноваженнями:

- вживати заходи щодо забезпечення та оборони парламенту відповідно до закону;

- ведення Погоджувальної ради, забезпечує дотримання календарного плану сесій і порядку денного пленарних засідань;

- вживає заходів щодо забезпечення присутності народних депутатів на пленарних засіданнях;

- здійснює контроль за своєчасним направленням і розглядом депутатських звернень;

- організовує роботу Апарату Верховної Ради України та здійснює контроль за його діяльністю, виконує доручення Верховної Ради України тощо.

Повноваження Голови Верховної Ради України починаються відразу після його обрання.

Верховна Рада обирає на строк її повноважень Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України з числа народних депутатів, кандидатури яких вносяться в порядку, передбаченому для внесення кандидатури на посаду Голови Верховної Ради України (стаття 74 Регламенту).

Перший заступник і заступник Голови Верховної Ради України наділені такими повноваженнями:

1) виконують окремі повноваження Голови Верховної Ради України за розподілом обов'язків, які визначає Голова Верховної Ради України;

2) визначають за дорученням Голови Верховної Ради України головний комітет з опрацювання внесених до Верховної Ради проектів актів відповідно до предметів відання комітетів;

3) вживають заходів для організації скоординованої спільної роботи комітетів, тимчасових спеціальних комісій і тимчасових слідчих комісій;

4) виконують інші повноваження, передбачені цим Регламентом, а також виконують доручення Верховної Ради, Голови Верховної Ради України.