Лямбліоз

164. Форми лямблій . при надходженні яких в організмі розвивається захворювання:

а) вегетативні

б) цистні

в) будь-яка форма

165. Механізм зараження при лямбліозі:

а) фекальнооральний

б) повітряно-крапельний

в) трансмісивний

166. Лямблії можуть виживати і розмножуватись:

а) в шлунку

б) в жовтовивідних шляхах

в) в дванадцятипалій кишці

г) у верхніх відділах порожньої кишки

д) в печінці

167. Перші прояви ураження травного тракту при лямбліозі:

а) гастрит

б) дуоденіт

в) ентерит

168. Специфічна діагностика лямбліозу включає проведення:

а) паразитоскопїі фекалій

б) паразитоскопїі дуоденального вмісту

в) реакції'непрямої імунофлуоресценції (РНІФ)

г) реакції флуоресціюючих антитіл (РФА)

д) бактеріологічних досліджень

169. Етіотропна терапія при лямбліозі може проводитись:

а) трихополом (метронідазолом )

б) делагілом (хінгаміном )

в) амінохінолоном

г) тинідазолом (фасижином )

Балантидіаз

170. Джерело інфекції при балантидіазі:

а) хвора людина

б) носій

в) свині

171. Характеристика змін слизової при балантидіазі:

а) поодинокі малих розмірів поверхневі виразки

б) поодинокі глибокі, великих розмірів виразки на гіперемійованому фоні

в) катаральні зміни

г) глибокі, з підритими краями виразки , оточені вінчиком гіперемії та на фоні здорової слизової

172. Початок, найбільш характерний для балантидіазу:

а) поступовий без інтоксикації

б) гострий з явищами інтоксикації

в) поступовий з явищами інтоксикації

173. Найбільш характерна локалізація болю в животі при балантидіазі:

а) біль розповсюджується з правої здухвинної ділянки на ліву б) локалізується в правій здухвинній ділянці

в) по всьому животу

174. При важкому перебігу гострого балантидіазу:

а) помірна гарячка, інтоксикація, 10- 15 разів на добу рідкий стілець зі слизом

б) висока до 40'С~41'С температура, інтоксикація

в) стілець 40 —50 разів на добу зі слизом та кров'ю з гнилісним запахом

г) температура субфібрильна, незначна інтоксикація

д) температура нормальна, стілець рідкий до 10 разів на добу

175. Чи можливе ураження інших органів при важкій Формі балантидіазу і яких ?

а) ні

б) уражається тільки печінка

в) можливе ураження будь - якого органу

176. При обстеженні в період виражених клінічних проявів балантидіазу виявляються:

а) спазмований дистальний відділ кишківника

б) потовщений, інфільтрація сигмовидної кишки

в) інфільтрація сліпої кишки

177. Для лікування балантидіазу застосовують:

а) мономіцин

б) окситетрациклін

в) ятрен

БРУЦЕЛЬОЗ

178. Вид бруцелл. найбільш патогенний для людини:

а) Br. Melitensis

б) Br. abortus bovis e) Br. abortus suis

г) Br. neotomae , canis .

179. Шляхи зараження людини бруцельозом:

а) трансмісивний

б) аліментарний

в) аерогенний

г) контактний

180. Чи заразний хворий на бруцельоз для оточуючих:

а) так

б) ні

181. Основні фактори в патогенезі бруцельозу:

а) токсичний

б) інфекційний

в) алергічний

г) інфекційно - токсичний

182. Система, яка частіше всього уражується при гострому бруцельозі:

а) ендокринна

б) органи руху і опори

в) мононуклеврна - фагоцитарна

г) нервово - вегетативна

183. Найбільш часті форми бруцельозної інфекції:

а) гостра

б) хронічна

в) суперінфекція

г) резидуальнв

184. Для гострого бруцельозу характерні вказані ознаки:

а) високої лихоманки

б) ознобів та підвищеної пітливості

в) гепатолієнального синдрому

г) ангіни

д) бронхіту

185. Тривалість гострого бруцельозу: а) тиждень

б) до 1 місяця

в) до 3 міс.

г) до 6 міс.

186. Для хронічного бруцельозу характерно:

а) безперервний тривалий перебіг, виражена інтоксикація, висока лихоманка з вираженими змінами в органах та системах

б) рецидивуючий перебіг з різкою інтоксикацією в період загострення та ураження внутрішніх органів

в) тривалий монотоний перебіг з малою інтоксикацією та ураженням органів руху та опори

г) поліморфізм клінічних симптомів, рецидивуючий перебіг, слабка інтоксикація, переважаюче вогнищеве ураження систем та органів

187. При бруцельозі мають місце ураження:

а) дихальної системи

б) нервової системи

в) урогенітальної системи

г) органів опори та руху

д) серцево - судинної системи

188. Серологічні реакції . які використовуються для діагностики бруцельозу:

а) реакція Райта

б) реакція Вейля - Фелікса

в) реакція Ловріка

г) реакція Відаля

д) реакція Хаддлсона

189. Імунологічна реакція . що вказує на активну форму бруцельозу:

а) реакція Кумбса

б) реакція Райта

в) проба Бюрне

г) нема такої реакції

190. Реакція Бюрне при бруцельозі вказує:

а) на алергізацію людей до бруцельозного збудника

б) на підвищену сприйнятливість людей до бруцельозу

в) на гострий бруцельоз

г) немає значення

191. Для лікування бруцельозу застосовують:

а) тетрациклін

б) стрептоміцин

в) левоміцетин

г) пеніцилін

192. При лікуванні бруцельозу застосування антигістамінних препаратів:

а) не доцільно

б) застосовують димедрол

в) застосовують супрастин

г) застосовують піпольфен

ТОКСОПЛАЗМОЗ

193. До якого роду збудників відноситься Toxoplasma aondii ?

а) бактерії

б) мікоплазми

в) простіші

г) гриби

194. Проміжний хазяїн токсоплазми:

а) людина

б) тварини роду кошачих

в) риби

г) не буває

195. Основний хазяїн токсоплазми:

а) людина

б) риби

в) птахи

г) тварини роду кошачих

196. Токсоплазми проявляють тропність АР_:

а) еритроцитів

б) нейронів головного мозку

в) нейронів серцевого м'язу

г) клітин ретикуло-ендотеліальних органів

197. Імунітет при токсоплазмозі:

а) стерильний

б) не формується

в) нестерильний

г) не вивчений

198. Септичні Форми токсоплазмозу розвиваються:

а) у молодому віці

б) у старих людей

в) не буває

г) при імунодефіциті

199. Вади плода частіше розвиваються при інфікуванні токсоплазмозом:

а) в першому триместрі вагітності

б) в другому триместрі вагітності

в) в третьому триместрі вагітності

г) не розвиваються

200. Природжений токсоплазмоз розвивається при:

а) хронічному токсоплазмозі вагітної

б) гострому токсоплазмозі вагітної

в) латентній формі токсоплазмозу вагітної

г) при гіперсенсибілізації вагітної до токсоплазменого антигену

201. Шийний лімфаденіт при гострому набутому токсоплазмозі, як правило, супроводжується :

а) вираженою інтоксикацією

б) високою температурою тіла

в) болючістю лімфовузлів

г) відсутністю болючості лімфатичних вузлів

202. Характерні ознаки первинно- хронічного токсоплазмозу:

а) розеольозно-петехіальна висипка

б) генералізована лімфаденопатія

в) тахікардія

г) болючість м'язів при пальпації

д) хоріоретиніт

є) зменшення співвідношення СД4/СД8 лімфоцитів

203. Для природженого токсоплазмозу з ранніми строками інфікування характерно:

а) хоріоретиніт

б) внутрішньо-мозкові кальцифікати

в) гідроцефалія

204. Беззаперечний доказ діагнозу "гострий токсоплазмоз":

а) позитивна внутрішньо-шкірна проба з токсоплазміном

б) знаходження паразитів в біологічних рідинах та тканинах в; виявлення ДНК токсоплазм

205. Гострий токсоплазмоз необхідно диференціювати з:

а) бешихою

б) інфекційним мононуклеозом

в) туберкульозом

г) туляремією

д) гострим лейкозом

206. Ускладнення при токсоплазмозі:

а) атрофія зорового нерву

б) розрив селезінки

в) стійкий астеновегетативний синдром

г) міокврдіодистрофія

д) епілептиформні приступи

207. Етіотропна терапія токсоплазмозу ефективна при:

а) наявності цист у хворих на хронічний токсоплазмоз

6)наявності вегетативних форм в) формуванні псевдоцист

208. У випадках знаходження тахізоїтів в крові хворих на токсоплазмоз доцільно призначити:

а) пеніцилін

б) дарвприм

в) сульфадіазін

г) тетрациклін

ПОЛІОМІЄЛІТ

209. Характеристика збудника поліомієліту:

а) РНК - вмісний пікорнавірус 1 серовар, чутливий до нагрівання, стійкий до антибіотиків

б) ДНК - вмісний вірус 2 серовара, резистентний в навколишньому середовищі та до антибіотиків

в) РНК - вмісний пікорнавірус 3 серовар, чутливий до нагрівання, ультрафіолетового випромінювання, ряду дезинфікуючих засобів, добре переносить холод, не руйнується травним соком

210. Джерело інфекції при поліомієліті:

а) хвора людина

б) вірусоносій

в) хворі тварини

г) птахи

211. Механізм розповсюдження поліомієлітної інфекції:

а) контактний

б) повітряно - крапельний

в) фекально - оральний

г) трансмісивний

212. Основна роль у розповсюдженні поліомієліту належить:

а) хворому

б) вірусоносію

в) реконвалесценту

213. Спінальна форма поліомієліту розвивається при ураженні:

а) рухливих нейронів передніх рогів спинного мозку

б) центрального нейрона

в) пірамідного шляху

г) в області стовбура мозку

214. Порушення ритму дихання, ціаноз при бульбарній формі поліомієліту зумовлені:

а) порушенням провідникової системи

б) порушенням передачі імпульсу з нервового закінчення на м'яз

в) ураженням міжреберних м'язів, діафрагми

г) ураженням дихального центру

215. Хворий 6 років, 3 день хвороби, на осні г двищеної Т? _катаральних явищ з'явилась слабість в руках . диплопія . косоокість. Голос слабкий . парез м'якого піднебіння та верхніх кінцівок. Пульс- 90. АТ - 130/80 мм. рт. ст. Поставити діагноз:

а) поліомієліт

б) ботулізм

в) дифтерія

г) отруєння атропіном

216. Не типові форми поліомієліту:

а) менінгеальна

б) спінальна, бульбарна, понтинна, енцефалітична форми

в) абортивна

г) інапарантна

217'. Форми поліомієліту, що дають паралічі:

а) спінальна

б) бульбарна

в) понтинна

г) менінгеальна

д) абортивна

218. Менінгеальна Форма поліомієліту:

а) не буває

б) може бути гнійний менінгіт як результат дії збудника поліомієліту

в) може бути гнійний менінгіт як результат посднанної дії збудника поліомієліту та вторинної бактеріальної флори

г) серозний менінгіт

219. Клінічні симптоми понтинної Форми поліомієліту:

а) анемія ураженої сторони , лагофтальм, кут рота опущенний, болю нема .чутливість збережена, сльозовиділення в нормі

б) амімія, очна щілина звужена, кут рота піднятий, сльозотечі нема

в) птоз, кут рота опущений, чутливість збережена , болі на ураженому боці .сльозовиділення в нормі

г) очна щілина не змикається, сльозотеча, кут рота опущений, болю нема , чутливість знижена

220. Клінічна Форма поліомієліту, яка частіше всього закінчується несприятливим кінцем ( смертю хворого ) а) менінгіельна

б)понтинна

в) бульбарна

г) абортивна

221. Форма поліомієліту . при якій розвивається ларингофарінгеальний параліч

а) спінальна

б) бульбарна

в) понтоспінальна

г) менінгеальна

222. Форма поліомієліту . при якій розвиваються очні симптоми: а) бульбарна

б) спинальна

в) понтоспінальна

г) менінгеальна

223. Форма поліомієліту, при якій уражаються переважно проксимальні відділи кінцівок:

а) менінгеальна

б) бульбарна

в) спинальна

г) понтоспинальна

224. Салівація при паралітичних Формах поліомієліту:

а) нормальна

б) незначно знижена

в) різко знижена

г) підвищена

225. Ознаки атрофії ураженних м'язів при поліомієліті з'являються:

а) через тиждень від початку хвороби

б) через місяць від початку хвороби

в) через 6 місяців від початку хвороби

г) через рік від початку хвороби

226. Тривалість активного відновлення функції уражених м'язів:

а) на протязі першого місяця хвороби

б) 2 місяців

в) 3 — 6 місяців

г) 12 місяців

227. Тривалість відновлювального періоду при поліомієліті:

а) 3 місяці

б) 6 місяців

в) 1 рік

г) 1,5-2 роки

228. Форма поліомієліту, при якій розвиток дихальної недостатності обумовлений слабкістю межреберних м'язів та діафрагми:

а) спінальна

б) бульбарна

в) понтинна

г) менінгеальна

229. Параліч, що розвивається при поліомієліті та його клінічні прояви:

а) центральний, спастичний симптом «складного ножа» підвищення сухожиль- них, періостальних рефлексів, виникнен- ня патологічних рефлексів (Бабінского, Россолімо, Бехтєрьєва і т.д.)

б) в'ялий, периферійний, арефлексія, атонія, атрофія

в) не розвивається

230. Період хвороби при поліомієліті, коли частіше всього розвиваються такі ускладнення, як пневмонія, ателектаз легень, інтерстиціальний міокардит:

а) препаралітичний

б) паралітичний

в) відновлювальний

г) резидуальний

231. Форма поліомієліту, при якій частіше всього розвиваються такі ускладнення, як м'язові та суглобові контрактури:

а) понтинна

б) менінгеальна

в) бульварна

г) спінальна

232. Імунітет при поліомієліті: в) короткочасний

б) стійкий

в) типоспецифічний

г) не формується

233. Для вірусологісного дослідження при поліомієліті використовують такий матеріал :

а) кров

б) фекалії

в) сечу

г) змив з носоглотки

д) ліквор

234. Особливості ліквору в препаралітичному та на початку паралітичного періоду при поліомієліті:

а) має місце цитоз до 100 клітин з переважанням нейтрофілів (60%), білок дещо підвищенний

б) лімфоцитоз до 100 клітин, білок знижений

в) нейтрофільний цитоз до 1000 клітин, білок різко підвищенний

г) нема відхилень від норми

235. Зміни в лікворі при абортивній формі поліомієліту:

а) бувають рідко

б) бувають часто

в) виражені завжди в) не буває

236. При ураженні м'язів тулубу у хворих, які перенесли поліомієліт, розвивається:

а) кіфоз

б) лордоз

в) сколіоз

237. Яке викривлення хребта при поліомієліті, якщо має місце параліч черевних м'язів при збереженні м'язів спини:

а) нема викривлень

б) кіфоз

в) лордоз

г) сколіоз

238. Викривлення, що розвивається при нерівномірному ураженні м'язів спини при поліомієліті:

а) нема викривлень

б) кіфоз

в) лордоз

г) сколіоз

239. Чи показані антибіотики хворим на поліомієліт:

а) ні

б) можна дати

в) при важкому перебігу

г) при наявності ускладнень

д) обов'язково всім

240. Лікування хворих на важку форму поліомієліту в відновлювальний період:

а) антибіотики

б) массаж, ЛФК

в) дібазол, анаболічні стероїди

г) антихолінестеразні препарати, кортикостероїди

д) дієтотерапія, свіже повітря

241. Профілактика деформацій при поліомієліті в гострому паралітичному періоді

а) правильне положення тіла та паралізованих кінцівок

б) массаж

в) теплові процедури

242. Санаторно - курортне лікування при поліомієліті показане:

а) зразу

б) через рік від початку хвороби

в) через 1,5-2 роки від початку хвороби

г) через 1 -2 міс. від початку хвороби

243. Форми поліомієліту, при яких прогноз найбільш серйозний:

а) спінальна

б) бульварна

в) менінгеальна

г) понтинна

244. Специфічна профілактика поліомієліту:

а) виявлення та ізоляція хворих та носіїв

в) введення контактним глобуліну

в) активна імунізація живою полівалентною вакциною

г) не проводиться

245. Вакцина при поліомієліті, яка використовується в нашій країні:

а) жива моновалентна вакцина

б) жива полівалентна вакцина

в) вакцина, інактивована формаліном

г) вакцина полівалентна, інактивована нагріванням

ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ А (ВГА), Е (ВГЕ)

246. Збудник гепатиту А відноситься до:

а) РНК - вміщуючих вірусів

б) ДНК - вміщуючих вірусів

в) ентеровірусів

г) риккетсій

д) клостридій

247. Стійкість вірусу гепатиту А до нагрівання:

а) при Т° 80°С гинуть миттєво

б) при кипятіннігинуть на пртязі3—5 хе.

в) витримує кипятіння на протязі декількох годин

г) від кипятіння не гинуть

248. Джерело інфекції при ВГА:

а) домашня худоба

б) гризуни

в) птахи

г) людина

249. ВГА частіше хворіють: а) діти до року

б) особи молодого віку

в) особи похилого віку

г) наркомани

250. Сезонність вірусного гепатиту А:

а) відсутня

б) літньо - осінній підйом захворюванності

в) осінньо - зимовий підйом захворюванності

г) весняно - літній підйом захворюванності

251. Що не характерно для епідеміологічного процесу при вірусному гепатиті А ?

а) осіньо - зимова сезонність

б) частіше хворіють особи молодого віку

в) переважно фекально - оральний механізм передачі

г) переважно парентеральний механізм передачі

252. Тривалість інкубаційного періоду при ВГА:

а) години

б) від 10 до 45- 50- ти днів

в) 3 - 5 днів

г) до 6- 10 місяців

253. Для переджовтяничного періоду вірусного гепатиту А не характерне:

а) лихоманка, розбитість

б) рідкий, рясний, смердючий стул до 10 -15 разів на добу

в) сеча кольору «міцного чаю»

г) зниження апетиту, метеоризм

254. Варіанти переджовтяничного періоду при вірусному гепатиті А. що найбільш часто зустрічаються:

а) катаральний

б) диспептичний

в) артралгічний

г) астено - вегетативний

255. Симптоми, притаманні катаральному варіанті переджовтяничного періоду вірусного гепатиту А:

а) поступовий початок, протягом 3-5-ти днів підвищення температури, наростаюча інтоксикація

б) виражений рініт, нормальна температура

в) лихоманка, ларінгіт, кон'юктивіт

г) гострий початок, підвищення температури

д) головний біл, першіння в горлі, закладеність носа, зниження апетиту

256. Не притаманні астеновегетативному варіанту переджовтяничного періоду ВГА:

а) зниження апетиту, нудота , блювота

б) почуття важкості з епігастрії після їжі, тупі болів правому підребір'і

в) висока температура, озноб з послідуючими профузними потами

г) розбитість, зміна кольору сечі

257. При вірусному гепатиті А найбільш часто зустрічається форма:

а) жовтянична

б) безжовтянична

в) холестатична

г) фулмінантна

258. Для розпалу жовтяничної'форми ВГА характерні всі симптоми, крім:

а) збільшення печінки

б) збільшення селезінки

в) лихоманки

г) ангіни

д) зниження апетиту, нудоти, іноді блювання

259. Взаємозв'язок між гепатитами А і В:

а) два самостійних захворювання зі схожою клінікою

б) дві різновидності одного захворювання

в) два самостійних захворювання з малою клінічною схожистю

260. Клінічний перебіг вірусного гепатиту Е нагэдуе:

а) вірусний гепатит А

б) вірусний гепатит В

в) вірусний гепатит С

г) вірусний гепатит Д

261. Перебіг вірусного гепатиту Е:

а) сприятливий завжди

б) несприятливий завжди

в) несприятливий під час вагітності

262. Показники, що підтверджують вірусний гепатит А в продромальному періоді хвороби, всі, крім:

в) білірубінурії

б) білірубінемії

в) активності амінотрансфераз

г) загального білку крові та його фракцій

263. Який біохімічний тест раніше всього змінюється в продромальному періоді ВГА:

а) загальний білірубін

б) аланінамінотрансфераза

в) лужна фосфатаза

г) осадочні проби

264. Для інапарантноТ (субклінічної) Форми вірусного гепатиту А характерні: а) збільшення активності АлАТ

б) збільшення активності АсА Т

в) збільшення печінки

г) порушення пігментного обміну

д) слабість, анорексія

265. Дослідження при підозрі на ВГА:

а) дослідження крові на наявність анти- НА \/ІдМ

б) дослідження крові на наявність антигенів (НВвАд, НЬсАд, НЬеАд)

в) знаходження вірусу (НА V)

г) реакція Відаля

266. При вірусному гепатиті А можливі такі ускладнення:

а) холецистит

б) печінкова кома

в) апластична анемія

г) міокардит

д) менінгіт

267. Медикаментозні засоби, що застосовуються для лікування хворих на вірусний гепатит А середньої важкості:

а) антибіотики широкого спектру дії

б) дезінтоксикаційні засоби, ферменти

в) сечогінні, спазмолітики

г) снотворні, жарознижуючі

ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ В

268. Збудник гепатиту В відноситься до:

а) ДНК-вмісних вірусів

б) РНК-вмісних вірусів

в) бактерій

г) рикетсій

269. Максимальна концентрація вірусу гепатиту В знаходиться в:

а) лікворі

б) слині, сечі

в) крові

г) грудному молоці

д) спермі

270. Джерелом інфекції при вірусному гепатиті В не є:

а) хвора тварина

б) хворий на гостру жовтяничну форму

в) хворий з безжовтяничною формою

г) хворий на хронічну форму д) вірусоносій

271. Вертикальний шлях передачі при вірусному гепатиті В:

а) зустрічається завжди

б) можливий

в) не зустрічається

272. Основний шлях інфікування вірусним гепатитом В:

а) харчовий

б) парентеральний, статевий

в) водний

г) повітряно-крапельний

273. Сезонність вірусного гепатиту В:

а) літньо-осіння

б) зимово-весняна

в) весняно-літня

г) відсутня

274. Чи зберігається в крові та її препаратах (плазма, фібриноген) збудник вірусного гепатиту В ?

а) ні

б) іноді зберігається

в) так, недовго

г) так, зберігається роками

275. Середня тривалість інкубаційного періоду при вірусному гепатиті В:

а) декілька годин

б) 2-3 дні

в) 5-50 днів

г) біля 3-4 місяців

276. Для переджовтяничного періоду вірусного гепатиту В характерно:

а) позитивний симптом Ортнера

б) пневмонія

в) артралгії, диспепсії

г) катаральні явища

277. Симптоми, які превалюють у вагітних в переджовтяничному періоді при вірусному гепатиті В:

а) артралгічні, геморагії, лихоманка

б) диспептичні, свербіння шкіри

в) болі в животі, проноси, лихоманка

г) нежить, кашель

278. Для астено-вегетативного варіанта переджовтяничного періоду вірусного гепатиту В характерні:

а) зниження апетиту

б) дратівливість

в) порушення сну, лабільність пульсу

г) висока лихоманка

279. Симптоми характерні для жов- тяничного періоду вірусного гепатиту В:

а) гепатомегалія, спленомегалія

б) знижений апетит

в) слабкість

г) незначне свербіння шкіри

д) кашель, задишка є) темна сеча

280. Провідний критерій важкості при вірусному гепатиті В:

а) виражена інтоксикація

б) гіпербілірубінемія

в) лейкоцитоз

г) протеїнограма

281. Для біохімічних зрушень крові при вірусному гепатиті В характерні:

а) гіпербілірубінемія

б) високі показники АлАТ, підвищення АсАТ

в) підвищення тимолової проби

г) нормальні показники сулемової проби

282. Який наслідок найчастіше зустрічається при вірусному гепатиті В:

а) хронізація процесу

б) тромбоцитопенія

в) моно- і поліневрити

г) агранулоцитоз, апластична анемія

283. Переривання вагітності при вірусному гепатиті В показане:

а) тільки при важкому перебігу вірусного гепатиту В

б) тільки в ранні сроки вагітності

в) протипоказане

г) тільки при легкому перебігу захворювання

284. Поставте діагноз, якщо у хворого на вірусний гепатит В: емоційна лабільність, порушення сну, сповільнене мислення, тахікардія, немотивована поведінка:

а) важка форма

б) прекома-1

в) прекома-2 г) кома

285. Розвитку печінкової коми при вірусному гепатиті В сприяє ряд факторів, за вийнятком:

а) важкого фізичного та психічного навантаження

б) супутньої хронічної патології

в) вживання алкоголю на фоні гострого гепатиту

г) прийом цефалоспоринів

286. Для якого захворювання характерні: значна жовтяниця, свербіння шкіри, помірна інтоксикація, метеоризм, підвищення білірубіну (переважно прямого), низькі показники амінотрансфераз, підвищення активності лужної фосфатази?

а) токсичний гепатит

б) вірусний гепатит В

в) гемолітична жовтяниця

г) механічна жовтяниця

287. Показання до застосування гормонів при вірусному гепатиті В:

а) затяжний перебіг

б) прекома

в) холестатичний варіант

г) при всіх вказаних формах