- •Лабораторна робота № 1. Дослідження напівпровідникового діода.
- •Основні теоретичні відомості
- •Методичні рекомендації
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 2. Дослідження напівпровідникового стабілітрона.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 3. Дослідження біполярного транзистора.
- •Основні теоретичні відомості
- •Питання і завдання для повторення:
- •Порядок виконання роботи
- •Дослідження польового транзистора з р-n переходом.
- •Основні теоретичні відомості
- •Підготовка до виконання лабораторної роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Вимоги до звіту з лабораторної роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Список рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 5. Дослідження польового мдн транзистора.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 6. Дослідження комбінаційних схем. Базові логічні елементи і і або.
- •Основні теоретичні відомості
- •Виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 7. Дослідження суматорів - полусуматор і повний суматор.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 8. Дослідження rs тригера. Тригери асинхронні і з синхронізуючим входом.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Мал. 8.5. Схема для дослідження синхронного rs-тригера
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 9. Дослідження лічильників на jk та d тригерах.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 10. Дослідження мультиплексорів.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 11. Дослідження дешифраторів, шифраторів.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 12. Дослідження послідовного та паралельного регістрів.
- •Основні теоретичні відомості
- •12.1 Паралельний регістр
- •12.2 Послідовний регістр
- •Порядок виконання роботи
- •12.1. Дослідження паралельного регістра.
- •12.2. Дослідження послідовного регістра
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 13 Аналогo-цифрові та цифро-аналогові перетворювачі цап сходового типу.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 14 Аналогo-цифрові та цифро-аналогові перетворювачі. Ацп прямого перетворення.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 15 Система команд микроконтроллера pic16fxх
- •Порядок виконання роботи
- •Індивідуальні завдання
- •5) Зведену таблицю результатів:
- •Лабораторна робота № 16 Програмування портів вводу-виводу мікроконтролера pic.
- •Основні теоретичні відомості
- •Текст файла Project3.Asm
- •Індивідуальні завдання
- •Питання і завдання для повторення:
- •Завдання для самостійної роботи студентів Додаток а. Дослідження лічильників на jk та d тригерах .
- •6. Дослідження синхронного реверсивного лічильника
- •Додаток б. Дослідження комбінаційних схем. Базові логічні елементи.
- •Додаток в. Дослідження тригерів
- •Додаток г. Дослідження регістрів
- •Рекомендована література
Порядок виконання роботи
Зберіть в програмі Electronic Workbench послідовно схеми мал.1.12-1.15.
Для кожної схеми мал.1.12-1.15 зробить графік залежності струму від поданої напруги ВАХ.
Проаналізуйте отримані дані. Зробіть аналіз схеми, використовуючи інструменти індикації. Вивід термінала здійснюється подвійним натисканням клавіші миші на елементі. У випадку потреби можна скористатися кнопкою Pause.
При необхідності зробіть доступні аналізи в розділі меню Analysis.
Занесіть пояснення щодо створення схем у звіт.
Зробіть висновки.
Електронні схеми для дослідження роботи діодів.
Рис.
1.12
– Схема для визначення зворотної гілки
ВАХ.
Рис.
1.13
– Схема для визначення прямої гілки
ВАХ .
Рис.
1.14
– Пряме ввімкнення діода.
Рис.
1.15
– Зворотнє ввімкнення діода;
Питання і завдання для повторення:
Як побудований напівпровідниковий діод?
Які типи p-n переходів Ви знаєте ?
Перерахуйте складові ємності p-n переходу?
Назвіть і коротко охарактеризуйте типи напівпровідникових діодів?
Як виникає р-n перехід при ідеальному контакті напівпровідників з різним типом електропровідності.
Намалювати схему і пояснити спосіб зняття ВАХ діодів за допомогою амперметра і вольтметра.
Намалювати схему і пояснити спосіб зняття ВАХ діодів за допомогою осцилографа.
Пояснити роботу р-n переходу при прямому і зворотному включенні.
Чим відрізняються ВАХ ідеального р-n переходу і реального діода.
Намалювати ВАХ стабілітрона і визначити робочу ділянку ВАХ при стабілізації напруги.
Лабораторна робота № 2. Дослідження напівпровідникового стабілітрона.
Мета: Вивчення принципів дії та основних властивостей напівпровідникових стабілітронів; дослідження їх вольтамперних характеристик, ознайомлення з основними параметрами та використанням.
Програмне забезпечення: програмне забезпечення комп'ютерного моделювання електронних схем (програма Electronic Workbench).
Основні теоретичні відомості
Стабілітрон - напівпровідниковий діод, напруга на якому в області електричного пробою при зворотному змішанні слабо залежить від струму в заданому його діапазоні. Стабілітрони призначені для стабілізації напруги.
У напівпровідникових стабілітронах використовується властивість незначної зміни зворотної напруги на р-n - переході при електричному (лавинному або тунельному) пробої рис. 2.1. Це пов'язано з тим, що невелике збільшення напруги на р-n - перехід в режимі електричного пробою викликає більш інтенсивну генерацію носіїв заряду і збільшення зворотного струму. Ділянка 1-2 рис. 2.1 є робочим ділянкою вольтамперной характеристики.
Мал.
2.1 - Вольтамперна характеристика
напівпровідникового стабілітрона.
Основним параметром стабілітрона є напруга стабілізації Ucт, що дорівнює напрузі пробою. Шкала напружень біля промислових стабілітронів лежить в межах 3-180 В.
Точка 1 на характеристиці відповідає мінімальному струму стабілітрона 1ст.min, при якому настає пробій. Точці 2 відповідає максимальний струм стабілітрона Iст.max, досягнення якого ще не загрожує тепловим пробоєм р-n-переходу. Iст.max обмежується величиною максимальної потужності розсіювання Рmax.
Параметром, що характеризує нахил робочої ділянки характеристики, є динамічний опір стабілітрона Показником залежності напруги стабілізації від температури служить температурний коефіцієнт напруги стабілізації (ТКН) Він визначає зміна напруги стабілізації при зміна температури навколишнього середовища на 1 ° С, виражене у відсотках. Для кремнієвих стабілітронів ТКН може бути позитивним і негативним. При тунельному характері пробою ТКН має позитивний знак, а при лавинному - негативний знак. Для зменшення ТКН послідовно зі стабілітроном включають напівпровідникові діоди, мають протилежний знак ТКН.
Напівпровідникові стабілітрони застосовуються в основному в стабілізаторах напруги.
Параметри стабілітронів
1. Напруга стабілізації – номінальне значення напруги на стабілітроні при заданому зворотному струмі стабілітрона в області пробою. Напруга стабілізації, приблизно, дорівнює напрузі пробою. У стабілітронах напругою стабілізації до 7 В використовується тунельний пробій, а з напругою стабілізації більше 15 В - лавинний пробій.
В даний час розроблені стабілітрони на стабілізування напруги від одиниць вольт до сотень вольт.
2.
Диференціальне
динамічний опір стабілітрон
–
Для тунельного пробою диференційна провідність p-n переходу
,
(2.1)
де
–
коефіцієнт, що враховує властивості
матеріалу.
Для лавинного пробою:
. (2.2)
Величина диференційного опору залежить від напруги стабілізації. Мінімальне значення спостерігається у діодів з напругою стабілізації 7 .. 10 В. Це пояснюється тим, що в цій області діють обидва механізми пробою. При переході в область лавинного пробою, тобто при збільшенні, і в область тунельного пробою, тобто при зменшенні, диференційна провідність різко зростає (рис. 2.3). Згідно (2.1) та (2.2) зменшується з ростом струму стабілітрона. Чим менше , тим вище ступінь стабілізації напруги.
Мал.2.2. Характер залежності температурного коефіцієнта напруги стабілізації (ТКН) і динамічного опору від напруги стабілізації стабілітронів
3.
Опір
постійному струму
характеризує втрати в діоді у даній
робочій точці.
4.
Критерій (коефіцієнт) якості стабілітрона
– відношення статичного опору до
диференційного при даному струмі
стабілізації:
(2.3)
Критерій якості на відміну від диференціального опору характеризує не просто нахил ВАХ, а і його відношення до величини напруги стабілізації.
Так як максимальним змінам струму повинні відповідати мінімальні зміни напруги, то величина для хороших стабілітронів повинна бути як можна більше. Для сучасних стабілітронів лежать у межах 20.. 100.
5. Температурний коефіцієнт напруги стабілізації - ТКН – показує зміну напруги стабілізації від температури.
(2.4)
Залежно від виду пробою стабілітрона ТКН може бути позитивним або негативним. Якщо пробій тунельний, то ТКН негативний, а якщо пробій лавинний, то ТКН позитивний. Характер зміни ТКН для стабілітронів з різною напругою пробою показаний на рис.2.3. Для зменшення ТКН використовується послідовне включення двох або декількох стабілітронів з ТКН з різним знаком. При позитивному ТКН послідовно зі стабілітронів можна включати p-n перехід в прямому напрямку. Такий спосіб компенсації використовується в прецизійних стабілітронах. У цих стабілітронах послідовно з основним p-n переходом у прямому напрямку включено два компенсуючих переходи. Прецизійні стабілітрони використовуються як еталонні джерела напруги (нормальних елементів) ІІ класу. Такі стабілітрони мають ТКН 0,01% / град, у той час як у звичайних він становить 0,05 - 0,09% / град.
На практиці середній ТКН визначається за формулою:
(2.5)
6.
Мінімальний (
)
і максимальний (
)
струми стабілізації.
Мінімальний струм стабілізації
обмежується шумами стабілітрону. При
малих струмах пробій носить нестійкий
характер, і ефективна напруга шумів на
стабілітроні досягає декількох сотень
мікровольт. З
ростом струму пробій переходить у
стійкий стан і шуми зменшуються.
Максимальний струм стабілізації обмежується допустимою потужністю розсіювання стабілітрона. У сучасних стабілітронів він становить від десятків міліампер до десятків ампер.
Напівпровідникові стабілітрони крім основного призначення в даний час знаходять широке застосування для обмеження постійної та імпульсної напруги, в якості елементів міжкаскадного зв'язку в електронних схемах, як керовані ємності, шумові генератори і т.д.
