- •7. Основні заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах
- •7.1. Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці.
- •7.2. Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалів
- •7.3. Протипожежні перешкоди
- •7.4. Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •7.5. Аналіз причин пожежної небезпеки технологічного устаткування, електрообладнання, систем опалення, вентиляції.
- •7.6. Державний пожежний нагляд
- •7.6. Пожежна сигналізація і зв'язок
- •7.7. Засоби гасіння пожеж. Первинні засоби пожежогасіння.
- •7.8. Протипожежне водопостачання
- •7.9. Основні типи автоматичних засобів пожежогасіння на об'єктах галузі.
7.2. Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалів
Вогнестійкість — це здатність конструкцій, матеріалів затримувати поширення вогню, виражена в годинах.
ДБН В.1.1-7-2002 «Производственные здания» встановлює 8 ступенів вогнестійкості будівель і споруд: І, ІІ, ІІІ, ІІІа, ІІІб, ІV, ІV, V.
Ступінь вогнестійкості залежить від групи горючості будівельних матеріалів, межі вогнестійкості основних будівельних конструкцій , а також від межі поширення вогню по цих конструкціях.
Межа вогнестійкості – це час (у годинах), після якого будівельна конструкція в результаті нагріву втрачає свою несучу або захисну здатність. Втрата несучої здатності – це обвалення, а втрата захисної здатності – прогрівання конструкції до температури на поверхні, що не обігрівається, більш ніж 140 °С.
Найменшу межу вогнестійкості мають незахищені метали, найбільшу – залізобетонні конструкції.
Підвищити межу вогнестійкості можна шляхом просочування деревини, тканин та інших горючих матеріалів антипіренами; застосуванням наповнювачів пластмас (крейда, каолін, графіт, вермикуліт, пеліт); нанесення вогнезахисних покриттів (штукатурка, облицювання, обмазка).
Межа поширення вогню – це максимальний розмір пошкоджень, яким вважається обвуглення або вигорання матеріалу. У будівлях І-го ступеню вогнестійкості всі конструктивні елементи негорючі, з високою межею вогнестійкості (0,5 -2,5 год.); ІІ-го ступеню — також негорючі, але з меншою межею вогнестійкості (0,25 - 2,0 год.); ІІІ-го ступеню — будови, які мають основні несучі конструкції негорючі, а ненесучі (міжповерхові й перекриття на горищі) – важкогорючі (0,25 - 2 год.); ІV-го ступеню — будови, які мають всі конструкції важкоспалимі (0,25 - 0,5 год.); V-го ступеню — всі конструкції горючі, межа вогнестійкості не нормується.
При проектуванні і будівництві промислових підприємств передбачаються заходи, які запобігають поширенню вогню: поділ будинків протипожежними перекриттями; поділ будинків протипожежними перегородками на секції; влаштування протипожежних перешкод для обмеження поширення вогню по конструкціях (гребні, бортики, козирки, пояси, протипожежні двері, ворота;влаштування протипожежних розривів між будинками.
Протипожежні стіни зводяться на всю висоту будівлі, виконуються з негорючих матеріалів з межею вогнестійкості › 2,5 год.
Багато неорганічних матеріалів хоч і не горять, але мають порівняно невелику термічну стійкість. Наприклад, вапняки і мармур руйнуються при температурі 300 - 400 °С, шифер і азбоцементні вироби при температурі 300 °С втрачають воду, стають крихкими, а при температурі 600 °С при попаданні на них води — розтріскуються.
7.3. Протипожежні перешкоди
Протипожежною перешкодою – називається будь яке конструктивне або об’ємно-планувальне рішення спрямоване на запобігання розповсюдження пожежі на протязі заданого часу.
Для попередження розвитку пожежі в будівлях при проектуванні передбачаються загальні та місцеві протипожежні перешкоди.
До протипожежних перешкод відносять протипожежні стіни, перегородки та перекриття.
Для заповнення прорізів у протипожежних перешкодах застосовуються протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани). У місцях прорізів можна також розташовувати протипожежні тамбур-шлюзи.
До загальних протипожежних перешкод відносять протипожежні стіни, перегородки, перекриття.
Місцеві протипожежні перешкоди - це протипожежні двері, вікна, люки, клапани, тамбур-шлюзи, а також бортики, пороги, обвалування, кювети, дренажі.
Місцеві протипожежні перешкоди влаштовують також для обмеження поширення пожежі по поверхні будівельних конструкцій (пояси, козирки, гребені ), а в пустотах конструкцій - у виді діафрагм.
Протипожежні перешкоди мають багатоцільове призначення, що обумовлює їх ефективність та економічну доцільність. Наприклад, протипожежні стіни, перегородки, перекриття в нормальних умовах експлуатації будівлі з вибухо-пожежонебезпечними процесами попереджують розповсюдження вибухонебезпечних сумішей із одного приміщення в інше, забезпечуючи при цьому технологічні, санітарні та протипожежні функції. При виникненні пожежі протипожежні перешкоди обмежують можливу площу пожежі, забезпечуючи її успішне гасіння та зменшення збитків від неї.
Згідно ДБН В 1.1-7-2002"Пожежно-технічна класифікація будівель, будівельних конструкцій та матеріалів" п. 4.7. встановлюються наступні види протипожежних перешкод:
|
