- •1.Бактеріологічне дослідження м‘яса, загальна схема, відбір проб.
- •2.Вади молока та їх причини.
- •3. Ветеринарно-санітарна оцінка при отруєнні тварин, методи визначення отруйних речовин та антибіотиків.
- •4. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних хворобах: псевдо чума, віспа, ілт, хвороба Марека, орнітоз.
- •5 Ветеринарно-санітарна оцінка м‘яса при змінах які виникають в процесі його збереження.
- •6.Вет.-сан.Молока,госпонеблагополучних по інфекці: туберкульоз, бруцельоз, ящур.
- •7.Ветеринарно-молока,по інфекційним захворюванням: сибірка, лейкоз, лептоспіроз.
- •10.Ветеринарно-санітарна експертиза меду при виявленні збудників гнильових
- •8.Ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів при хворобах, які пов‘язані з транспортировкою тварин.
- •9 Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які зареєстровані у людини, але не передаються через м‘ясо: ехінококоз, альвеолококоз, фасціольоз.
- •11.Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів бджільництва при інвазійних
- •13.Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які зареєстровані дикроцеліоз, саркоцистоз, лингватулез, ценуроз мозку.
- •14.Ветеринарно-санітарна експертиза: трихінельоз, цистицеркоз свиней.
- •15. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою при незаразних хворобах: хвороби печінки, нирок, хвороби обміну речовин.
- •16.Ветеринарно-санітарна оцінка масла, його технологія виготовлення.
- •17.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою диких тварин.
- •18.Ветеринарно-санітарна оцінка свіжозамороженої риби, технологія заморожування
- •19.Ветеринарно-санітарна оцінка свіжої риби, методи лабораторних досліджень.
- •Вади риби сумнівної свіжості “Сирість” – слабкий специфічний запах, який йде від слизу, що знаходиться у зябрах та на тулубі риби. При цьому слиз має сірий колір, інколи з рожевим відтінком.
- •20.Ветеринарно-санітарна оцінка сиру, технологія виготовлення твердих сирів.
- •21.Ветеринарно-санітарна оцінка творогу, його технологія виготовлення.
- •22.Ветеринарно-санітарна оцінка яєць.
- •23. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: туберкульозі, сальмонельозі, лейкозі, інфекційному бронхіті.
- •24.Ветеринарно-санітарна при незаразних хворобах: хвороби органів травлення, органів дихання, органів кровотворення
- •26.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: колібактеріозі, респіраторному мікоплазмозі, аспергильозі.
- •29. Ветеринарно-санітарна експертиза шкіри, реакція Асколі. Клеймування та дослідження шкір, способу консервування шкіряно-хутрової сировини, вади шкір, дезінфекція.
- •32.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів харчування при токсикоінфекціях спричинених патогенними стрептококами та стафілококами. Ветеринарно-санітарна оцінка:
- •37.Ветсанекспертиза ковбас та копченостей.
- •38.Ветсанекспертиза при зоонозах: дизентерія свиней, диплококова септицемія, вірусна діарея.
- •39.Ветсанекспертиза при зоонозах: стрептококоз, ентеротоксимія, емкар, везикулярна екзантема свиней.
- •41.Ветсанекспертиза туш при анропозо. Захв., які передаються людині через продукти тваринництва: грип свиней, злоякісний набряк, інфекційна анемія коней.
- •42.Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: актиномікоз, стахіботріотоксикоз, правець.
- •44.Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: туберкульоз, туляремія, фузаріотоксикоз.
- •46.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: бруцельоз, некробактеріоз, віспа.
- •47.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: Ку-лихоманка, лейкоз, брадзот.
- •48.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: парагрип, пастерельоз, класична чума свиней
- •49.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: хвороба Тешена, злоякісна катаральна гарячка.
- •50.Ветсанекспертиза туш при ентеротоксемії овець, ящур, епізоотичний лімфангоїт.
- •51.Ветсанекспертиза туш при паратуберкульозі, бешиха свиней, сибірка.
- •52.Ветсанекспертиза, як наука, її зв‘язки з іншими науками. Історичний розвиток .
- •53.Виділення та ідентифікація збудників бешихи свиней, лістеріозу і пастерельозу.
- •54.Визначення видової належності м‘яса.
- •55.Визначення густини, кислотності та домішок анормального молока.
- •56.Визначення ґатунку та класності молока.
- •57.Визначення ступеня свіжості м‘яса за органолептичними показниками, фізико
- •58.Визначення та ідентифікація збудників туберкульозу.
- •59.Визначення ступеня свіжості м‘яса
- •60.Визначення фізико-хімічних показників кефіру та ряжанки.
- •61.Визначення фізико-хімічних показників сиру.
- •62.Визначення фізико-хімічних показників творогу.
- •63.Випадки при яких забороняється забивати тварин
- •64.Випадки, в яких забороняється забій тварин на м‘ясо.
- •65.Випадки, коли заборонено реалізація грибів. Класифікація грибів.
- •66.Випадки, які вимагають бак дослідження м‘яса. Схема бактеріологічного дослідження.
- •68.Дослідження м‘яса на забрудненість умовно-патогенною мікрофлорою.
- •69.Дослідження м‘яса на наявність бактерій сальмонельозної групи.
- •70.Дослідження м‘яса на цистицеркоз.
- •71.Дослідження риби на наявність гельмінтів, її санітарна оцінка.
- •72.Експертиза квашеної капусти, солоних огірків.
- •73.Експертиза рослинної олії.
- •74.Забій кролів та ветеринарно-санітарний контроль при їх первинній обробці. Клеймування тушок кроликів.
- •75.Засоби знезаражування умовнопригодного м‘яса.
- •77.Класифікація туш врх за категоріями вгодованості. Клеймування туш врх.
- •78.Класифікація туш коней за категоріями вгодованості. Клеймування туш коней.
- •79.Консервування м‘яса високою температурою, методи дослідження баночних
- •80.Консервування м‘яса низькою температурою.
- •81.Консервуванням‘яса за допомогою солі, методи його дослідження.
- •82.Лабораторні методи дослідження меду.
- •83.Методи визначення м’ясатварин різних тварин.
- •84.Методи визначення натуральності молока.
- •85.Органолептичні та лабораторні методи діагностики м‘яса тварин, забитих в стадії агонії
- •86.Основні вади вершкового маслаі шляхи їх попередження.
- •87.Первинна обробка птиці: забій, ветеринарно-санітарний контроль при первинній. Клеймування тушок птиці.
- •88.Первинна обробка тварин: забій, боєнська обробка та санітарна оцінка туш великої.
- •89.Первинна обробка тварин:забій, боєнська обробка та сан оцінка тушсвиней. Клеймування свинних туш.
- •90.Пороки сирів та їх причини.
- •91.Порядок і методи дослідження продуктів тваринного тарослинного походженняв умовах ринку
- •92.Прийом, передзабійне утримання і ветеринарно-санітарний огляд тварин.
- •93.Принципи та методи ветсанекспертизи туш та органів: топографія лімфатичних вузлів
- •94.Санітарна оцінка м‘яса виснажених та з механічними пошкодженнями тварин.
- •95.Санітарна оцінка м‘яса тварин забитих в агонії, методи м‘яса хворих та забитих
- •96.Санітарна оцінка риби при інвазійних антропозоонозах.
- •97.Санітарна оцінка риби при інфекційних захворюваннях риби.
- •98.Санітарна оцінка свіжих коренебульбоплодів, овочів, фруктів і ягід.
- •99.Санітарна оцінка туш при метритах, ендометритах та опіках.
- •100.Санітарна оцінкам‘ясаз ненормальним фарбуванням, запахом та смаком.
- •101.Сировина м‘ясної промисловості. Характеристика забійних тварин.
- •102.Стафілострептококові токсикози.
- •103.Технологія в’ялення та сушки риби, її санітарна оцінка.
- •104.Технологія виготовлення варених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •105.Технологія виготовлення жиру сирцю, його санітарна оцінка.
- •106.Технологія виготовлення копченостей: грудинка, корейка, окорок, їх санітарна
- •107.Технологія виготовлення напівкопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •108.Технологія виготовлення сирокопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •109.Технологія копчення риби, її санітарна оцінка.
- •110.Технологія переробки ендокринної сировини, її санітарна оцінка.
- •112.Технологія переробки крові, її санітарна оцінка.
- •113.Технологія посолу риби, її санітарна оцінка.
- •115.Токсикоінфекції, які обумовлені бактеріями групи сальмонела.
- •114.Токсикоінфекції та токсикози, які обумовлені анаеробною мікрофлорою.
- •116.Токсикоінфекції, які обумовлені умовно патогенною мікрофлорою.
- •117.Транспортування тварин, ветеринарне обслуговування їх у дорозі: підготовка
- •118.Трихінелоскопія м‘яса свіжого, мороженого, солоногоСвинячого шпику, ковбасних
- •119.Фальсифікація молока.
16.Ветеринарно-санітарна оцінка масла, його технологія виготовлення.
Вершкове масло — молочний продукт, який виробляють з вершків і містить до 83 % молочного жиру. В залежності від особливостей технології виробляють такі види вершкового масла: солодковершкове — з вираженим смаком і ароматом, який утворюється в результаті пастеризації свіжих вершків, випускають солоне і несолоне; кисловершкове — має специфічний смак і аромат, який одержують при сквашуванні чистими культурами молочнокислих бактерій свіжих пастеризованих вершків, із яких виготовляють це масло, випускають солоне і несолоне.
В подальшому шляхом теплової і механічної обробки вершкового масла можна отримувати такі види масла: плавлене, стерилізоване, пастеризоване, топлене, рафіноване та інше. З цих видів масла найбільш поширене і впроваджене у харчуванні споживача є топлене масло.
За якісними показниками масло перевіряють органолептично і в необхідних випадках визначають уміст масової частки жиру, концентрацію солі, наявність вологи і домішок.
Відбір зразків масла для дослідження. Від партії масла для контролю якості відбирають і відкривають 10 % всієї кількості одиниць упаковки. При наявності в партії менше 10 одиниць відбирають 2 одиниці. Пробу масла відбирають щупом. При упаковці масла в бочки щуп занурюють під кутом від краю бочки до центру. При упаковці масла в ящики шуп занурюють по діагоналі від торцевої стінки до центру моноліта масла. Пробу замороженого масла відбирають нагрітим щупом. Із різних місць проби масла, взятого щупом, для фізико-хімічних досліджень відбирають шпателем близько 50 г продукту від кожного контрольного місця і поміщають в одну банку. Стовпчик масла, який залишився на щупі, вкладають на його ж місце в моноліті масла і поверхню акуратно зачищають. Із кожної відкритої одиниці упаковки з фасованим маслом відбирають 3% брусків. Із кожного бруска відбирають приміром 50 г масла, вміщують його в одну банку для складання середньої проби. Банку із .середньою пробою поміщають у водяну баню температурою 35°С. При постійному перемішуванні пробу підігрівають до одержання м'якої маси однорідної консистенції, потім її охолоджують до температури 20 2°С і виділяють середню пробу для дослідження. У лабораторіях ветсанекспертизи на ринках проби масла відбирають так: щоб вони повністю відображали всі якості продукту. Середня проби масла повинна бути масою не менше 50 г.
Органолептичні дослідження.
Колір визначають після застигання розплавленого масла, налитого в пробірку з прозорого безколірного скла, а однорідність кольору на поперечному розрізі бруска. Консистенцію визначають при температурі 10-12°С, надавлюючи на масло шпателем. Запах визначають при розплавленні масла в чистому посуді.За органолептичними показниками масло повинно відповідати таким вимогам:
Масло вершкове. За органолептичними показниками повинно мати характерний для даного виду смак і запах, без сторонніх, різко виражених присмаків і запахів.Зовнішній вигляд і консистенція — щільна, однорідна, на розрізі поверхня слабко блискуча, допускається присутність поодиноких дрібних крапельок вологи. Колір від білого до світло-жовтого. Масова частка жиру не менше 78 %, вологість не більше 20 %. Уміст солі в солоному маслі — не більше 1,0 %.
Масло топлене. Досліджується за тими ж показниками, що і масло вершкове. Смак і запах топленого масла — чисті, характерні для даного виду масла, без сторонніх, різко виражених присмаків та запахів. Зовнішній вигляд і консистенція — м’яке, зернисте, у розтопленому вигляді масло має бути прозорим, без осаду. Колір від білого до світло-жовтого, однорідний за всією масою. Масова частка жиру не менше 99 %. Вологість не більше 1 %. Оцінка органолептичних показників проводиться за 100 бальною схемою, по кожному показникові відведена гранична кількість балів: смак і запах — 50 балів; консистенція, обробка,і зовнішній вигляд — 25 балів; колір — 5 балів; посолка— 10 балів; упаковка— 10 балів. Всього 100 балів.Залежно від кінцевої бальної оцінки масло відносять до одного з 2 ґатунків. Вищий ґатунок: загальна кількість балів 88-100, оцінка за смаком і запахом не менше 41 бал включно. Перший ґатунок: загальна кількість балів 80-87, оцінка за смаком і запахом не менше 37 балів. Оцінка масла проводиться відповідно з виявленими в момент огляду позитивними та негативними показниками якості упаковки і маркування масла /вадами/. При виявленні вад у масліі оцінку знижують відповідно до шкали, установленої державним стандартом. Якщо в маслі виявляються дві чи більше вади за будь-яким показником, то оцінку знижують по найбільш знецінюючій ваді.
Визначення фізичних і хімічних показників масла. Фізичні і хімічні якрсті молочного жирузалежать від складу жирних кислої, які входять до складу тригліцеридів. Показники якості жиру називаються числами або константами. Найбільше значення мають такі числа: Рейхерта-Мейссля, число омилення і йодне число.
