3.1. Гумусовий стан

Гумусовий стан ґрунту характеризується вмістом загального гумусу, гумінових кислот і фульвокислот, їх співвідношенням.

Гумінові кислоти(С_ГК) – темнозабарвлені високомолекулярні азотовмісні кислоти, які в інших кислотах не розчиняються. За вмістом Вуглецю гумінові кислоти поділяють на чорні та бурі групи. Чорні гумінові кислоти мають більший вміст гумусу та кількісно переважають в чорноземах.

Фульвокислоти(С_ФК) – найрухоміша група жовтозабарвлених гумусових препаратів. Вони мають подібний з гуміновими кислотами хімічний склад, різницею є менший вміст Вуглецю, світле забарвлення, розчинність у кислотах, значно більша гідрофільність.

Взагалі, вміст вищенаведених власне гумусових речовин має значну роль у формуванні родючості ґрунту. Також за співвідношенням С_ГК:С_ФК визначають тип гумусоутворення(за Орловим):

• Більше 2 – гуматний тип

• 1-2 – фульватно-гуматний тип

• 0,5-1 – гуманно-фульватний тип

• Менше 0,5 – фульватний тип

Таблиця 2. Гумусовий стан торф’яно-болотного солончакового ґрунту

Генетичний горизонт	Глибина, см	% гумусу	СЗАГ %	СГК	СФК	СГК:СФК	С:N
T1hks	0-18	6,9	4	18,7	10,3	1,8
T2(h)ks	19-60	5,6	3,3	29,1	6,5	4,5
DGlks	61-115	1,8	1	20,6	14,9	1,4

3.2. Баланс гумусу

Баланс гумусу – різниця між його новоутвореною в ґрунті і мінералізованою за певний період кількістю. Він буває бездефіцитним(втрати гумусу постійно поновлюються його новоутворенням), позитивним(утворення гумусу перевищує його втрати) і дефіцитним(негативним – втрати перевищують новоутворення). Його розраховують для умов сівозміни, господарства, району в т/га.

Баланс гумусу сівозміни негативний і складає -0,29 т/га. Найбільш негативний баланс гумусу проявляється на 6 полі, що зайняте картоплею: -1,19 т/га. Позитивний баланс гумусу відмічно на 2 і 5 полях, які було відведено під озиме жито. Тут Баланс гумусу складає 0,51 і 0,56 відповідно.

Втрати гумусу з ґрунту за їх сільськогосподарського використання можна пояснити наступними причинами:

1. Активізація мінералізації гумусу внаслідок підвищення інтенсивності обробітку ґрунтів, що призводить до посилення їх аерації.

2. Збільшення долі просапних культур і скорочення площі багаторічних трав у сівозмінах.

3. Довгочасне застосування одних і тих же мінеральних добрив.

4. Недостатнє використання рослинних решток на добрива(заорювання соломи, посів сидератів)

5. Діяльність водної та вітрової ерозії.

6. Недостатнє застосування органічних добрив.

Втрати гумусу з ґрунту поновлюються завдяки комплексу заходів:

1. Внесення органічних добрив.

2. Створення оптимальних співвідношень культур у сівозмінах.

3. Застосування меліорантів.

Оскільки в сівозміні склався негативний баланс гумусу, то тих органічних добрив, що було внесено недостатньо, і їх кількість потрібно збільшити розрахувавши попередньо норму органічних добрив:

Отже, за сівозміну потрібно внести 40 т/га органічних добрив. Вносити їх необхідно під Картоплю і озиме жито, а це 2, 3, 5 і 6 поля.

Органічні добрива вносять раз на 3-4 роки, доза не повинна перевищувати 60 т/га.