3. Прямий спосіб плоского друку
При прямому способі плоского друку зображення на друкарській фор- мі дзеркальне і передається на матеріал, що задруковується, безпосередньо з друкарської форми без застосування додаткової передатної ланки — офсетної гумовотканинної полотнини, як в офсетному друці.
До способу прямого плоского друку відносяться фототипія, літографія, де- літо і типоофсет.
Фототипія — це безрастровий спосіб прямого плоского друку з вико- ристанням форм, на яких поділ поверхні на друкарські і пробільні елементи забезпечується різним ступенем задублювання желатину, що містить біхромати лужних металів, і набряканням желатину під впливом зволожуючого спиртового розчину. Поверхня друкарської форми для фототипії при сильному збільшенні нагадує шкірку апельсина. Якість відбитка, виготовленого способом фототипії, є близькою до якості зображень на фотографії. При виготовленні друкарської форми на скляній основі досягається чудова передача тонких штрихів і ліній, тому що структура скла аморфна і має гладку, некристалічну поверхню. Це доро- гий спосіб друку, але він дуже гарний для друкування кольорових і чорно-білих фотографій, олівцевих малюнків, що складаються з тонких контурних ліній і штрихів, або олівцевих півтонів, а особливо для друку напівтонових зображень з дуже тонкими тоновими і колірними переходами, що характерні, наприклад, для акварельних малюнків.
Літографія — найбільш старий спосіб прямого плоского друку, для якого друкарська форма виготовляється на плоскому літографському камені. Літографія є родоначальником способу плоского друку. Малюнок на рівній площині літограф- ського каменю наноситься жирною спеціальною фарбою за допомогою пера (для створення тонких штрихів) або пензля (для плашок). Напівтонові зображення на- носяться на зернисту поверхню каменя літографським олівцем. Зміна інтенсивності тону досягається різною силою натиску або нанесенням додаткових олівцевих штрихів. Після нанесення малюнка поверхня каменю повинна бути оброблена зволожуючим розчином для утворення пробільних елементів. Для цієї мети ви- користовують колоїдні розчини азотної кислоти і гуммиарабика або декстрину.
Зерниста структура поверхні літографського каменю (праобраз стохастичес- кого растра) допускає використання до 20 різних фарб без небезпеки виникнення муару на багатоколірному відбитку при печатці напівтонових зображень. В даний час літографія має тільки історичне значення.
Де-літо — спосіб прямого плоского друку, при якому дзеркальне зобра- ження з друкарської форми, виготовленої на алюмінієвій основі, передається безпосередньо на матеріал, що задруковується, без проміжної ланки (офсетної гумовотканинної полотнини).
Спосіб де-літо вимагає застосування спеціальних, більш грузлих фарб. Хоча друкарська форма зношується швидше, тому що знаходиться в постійному контакті з хімічно і механічно агресивним папером у присутності зволожуючого розчину, а також постійно шліфується абразивним шаром паперу, якістю друку вище, ніж при офсетній печатці. Додаткова передача зображення з друкарської форми на офсетну полотнину, а потім на папір приводить до додаткових пере- кручувань елементів зображення і зменшує кількість друкарської фарби, що переходить на папір. Звідси менша насиченість офсетного відбитка в порівнянні з відбитком де-літо.
Типоофсет — спосіб високого непрямого друку з використанням у процесі друкування друкарської форми способу високого друку й офсетного циліндра як проміжної ланки. У типоофсеті інтегруються позитивні сторони способів офсетного і високого друку. Тиск при друці нижче, ніж у високому друці, і друкарська форма не входить у контакт із папером, що сприяє підвищенню її тиражестійкості. Використання друкарської форми високого друку не вимагає зволоження, сильно полегшує процес друкування з використанням фарб на спир- товій і водній основі, а не тільки на основі олії, як при способі плоскої офсетної друку. Це сильно розширює технологічні можливості офсетного способу для друку на різних матеріалах, у тому числі і з використанням усіх видів лаку при вибірковому лакуванні.
До способу плоского друку можна віднести також електрографічні і маг- нітографічні способи друку. Друкарські і пробільні елементи на друкарській формі при цих способах друку знаходяться в одній площині, однак вони розді- ляються діелектричними або магнітними властивостями поверхні. При такому друці використовуються тонери — друкарські фарби у вигляді порошку.
Електрофотографія (електрографія) — спосіб формування зображення на друкарській формі з використанням носіїв, електричні властивості яких змі- нюються під дією випромінювання оптичного діапазону. Як носії застосовують селенові пластини, циліндри, а також фотопровідний папір і плівки, що під впливом світла (лазера при електрографії) змінюють свою електропровідність. До способу електрофотографії варто віднести і ксерографію — фірмова назва, що стала загальним у російській технічній літературі. В усіх копіювальних пристроях фірм Xerox, Осі, Canon, Kodak і ін. при копіюванні використовується спосіб електрофотографії.
В електрофотографії виготовлення друкарської форми займає дуже мало часу. Форма є реверсивною, тобто після кожного відбитку її можна розряжати або розмагнічувати і знову заряжати, розташовуючи друкарські і пробільні елементи по-новому. З цієї причини такі способи друку застосовують для оперативного розмноження документів, коли потрібно швидко виготовити кілька екземплярів.
Якість, що забезпечують ці способи друку, поки ще не можна порівнювати до якості високого і плоского (офсетного) друку, але оперативність є сильною сто- роною електрофотографії.